ENRU
Прощання з радянським ГОСТом: Чому Україні потрібні європейські стандарти? RE:ФОРМА
7 вересня, 2016
Як Україна прощається з радянськими ГОСТами? Хто виграє від впровадження євростандартів українськими виробниками? Що євростандарти дадуть українському бізнесу?

Від радянської обов'язковості до європейського самоконтролю

За 25 років термін «євростандарти» так глибоко вкоренився в життя українців, що, здається, вже втратив своє первісне значення: всі ці «євроремонти», «єврошпалери», «єврошопи» і тд. Тоді як євростандарти — це, насамперед, тисячі сторінок технічних регламентів, які охороняють громадян Євросоюзу від неякісної і небезпечної продукції.

І коли ми згадуємо про ще один український словотвір останнього часу — Євромайдан, то не зайвим буде згадати, що поштовхом для нього стала спроба Віктора Януковича зупинити процес інтеграції України з Європейським союзом. А на юридичному рівні євроінтеграція — не є щось інакше як перехід на стандарти ЄС у всіх сферах життя.

Лише за цей рік Україна скасувала майже 16 тисяч радянських ГОСТів, замінивши їх національними стандартами, в тому числі гармонізованими  з європейськими та міжнародними. Дивовижно, як довго країна продовжувала жити зі стандартами, які розроблялися ще в СРСР. Адже більшість з них безнадійно застаріли.

Радянський електрочайник, виготовлений відповідно до ГОСТу

Візьмемо такий простий і звичний для побуту предмет як електрочайник. Багато вимог старого ГОСТу сьогодні просто не мають сенсу: скажімо, в Радянському Союзі очікували, що при нахилені чайника на 90 градусів, його кришка повинна була втриматися на місці і в жодному разі не відпасти. З іншого боку нинішні електрочайники навіть і не могли б так називатися в СРСР: за ГОСТом ємність чайника дорівнювала двом літрам — все інше називалося «електросамоваром». Ну а за чайник в 1,7 літра — звичайний літраж в ЄС — за СРСР можна було опинитися за гратами. Кожен ГОСТ починався з попередження: "несоблюдение стандарта преследуется по закону", отже, всі вони були обов"язкові для застосування.

Архівний примірник радянського ГОСТу

«В Радянському Союзі ГОСТи регламентували практично всі сфери життя і спускалися «згори вниз», — розовідає Дмитро Сазонов, в.о. генерального директора «Українського Агенства зі Стандартизації». — Як ми знаємо, конкуренції в СРСР не було — була планова економіка. І в такий спосіб держава намагалася розповісти, що треба виробити, і які товари, якої якості, споживачам потрібно споживати».

Гармонізація з Європою

Агенство зі Стандартизації створене на базі Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Додаток Угоди про Асоціацію, заради підписання якої мільйони українців вийшли на вулиці і майдани восени 2013 року, передбачає, що до 2020 Україна має перейти на 5 тисяч стандартів ЄС. Минулого року ухвалили близько 1500 євростандартів. 

Тут зберігалися ГОСТи

Економічна частина Угоди про асоціацію між Україною та ЄС передбачає створення зони вільної торгівлі. Зараз на заваді безперешкодному руху товарів стоять різні стандарти, дотримання яких гарантує якість, безпечність і ефективність. На початку червня 2014 року парламент прийняв новий закон про стандартизацію. 

До кінця року планується гармонізувати з європейськими близько тисячі державних стандартів. Паралельно скасовуються старі ГОСТи, які існують з радянських часів. 

Європейські стандарти запроваджуються шляхом підтвердження, тобто внесення вже існуючого в ЄС стандарту до переліку українських ДСТУ. Або, за потреби, шляхом адаптації. Впровадженням стандартів займаються галузеві Технічні комітети, куди входять всі зацікавлені особи: підприємці, представники центральних та місцевих органів влади, громадських та професійних об’єднань, науковці. 

На відміну від Радянського Союзу в Україні дотримання стандартів — процедура добровільна. Тільки виробники 9 типів продукції мають виконувати всі прописані пункти неухильно. Це будівельні вироби, нафтопродукти, вогнепальна зброя, засоби самозахисту, охоронні системи, продукція протипожежного призначення, радіаційна техніка, електричний транспорт та тютюнові вироби. Інші — лише виконовувати вимоги безпеки, викладені в технічних регламентах.

Тут зберігаються міжнародні стандарти ISO

Втім, щоб виконати зобов`язання преред Євросоюзом, Міністерству економіки доводиться, що називається «пушити» (push англ. — штовхати) цілі галузі, де технічні комітети є малоактивними чи існують радше на папері. Це викликає гнів голови підкомітету Верховної Ради з питань підприємництва і технічного регулювання Геннадія Кривошеї: 

«Міністерство економіки намагається нав`язати (євростандарти) зверху, при цьому не запитуючи виробника, того, хто спеціалізується, того, хто розбирається, хто працює в цій сфері не один десяток років».

Бізнес любить порядок

Проте, ті українські виробники, які експортують продукцію до країн Євросоюзу, вже давно перейшли на євростандарти, не чекаючи на вказівки уряду. Підприємство «Інтеркабель», яке входить до австрійської групи компаній SKB-GROUP, зробило це ще 2007 року. Але частка експорту до країн ЄС на цьому підприємстві, попри австрійську «парасольку», залишається невеликою. 

Виробництво кабелю згідно з європейськими стандартами

«В нас давно немає ілюзій, що ми заїдемо на європейський ринок на білому коні, — каже Анатолій Пушкар, президент асоціації «Укрелектрокабель». Там перевиробництво і дуже висока якість продукції, з якою важко конкурувати. У виробництві електрокабелю не аргумент навіть дешева робоча сила. — Я був у Нюрнбергу, там на заводі площею в 16 тисяч квадратних метрів працює 24 працівники — разом з директором і прибиральницями — яка зарплата! Там працюють роботи!», — емоційно розповідає Анатолій Пушкар, додаючи, що в їхньому бізнесі зарплата за високого рівня автоматизації може складати менше одного відсотка від собівартості продукції.

Попри це президент асоціації українських електрокабельників виявляється великим ентузіастом впровадження євростандартів в Україні. По-перше, це допоможе великим виробникам боротися з конкурентами, які демпінгують неякісними і пожежонебезпечними кабелями. По-друге, євростандарти відкривають для українських товарів ринки неєвропейських країн, де конкуренція менш жорстка і відкриває нові перспективи.

«Стандарти, які приймаються сьогодні — це перший етап, — стверджує Пушкар. — Наведемо порядок з ліцензуванням, риноковим наглядом, лабораторіями, підтвердимо AСAA, буде з чим їхати до Європи, але все це лише початок. Бо врешті-решт все це повинно стати грошима. Український бізнес повинен заробити гроші».  

Підтвердження якості замість регулювання

«Українською це називається «система технічного регулювання», але говорячи про цей процес у Європейському контексті, у Німеччині наприклад, ми завжди говоримо про систему «Інфраструктури якості», — каже, посміхаючись, Анне Берціо, яка працює в Україні радником із впровадження Угоди про Асоціацію від німецької урядової компанії GIZ.  — Це цікавий момент, бо він проливає світло на відмінність у підходах. Тут, в Україні, велике значення і досі надається регулюванню, у той час, як у контексті ЄС ми надаємо більше значення підтвердженню якості. Нам потрібні певні інституції, певні державні, громадські та приватні установи, щоб забезпечити якість та безпечність продукції».

Перевірка розетки на вогнетривкість

З підтвердженням якості в Україні все чудово. Принаймні на папері. Відповідністю до стандартів займаються понад сотня недержавних і державних організацій та лабораторій.

«Це більше, ніж у Німеччині, Франції, Великобританії та Іспанії разом взятих», — розводить руками Анатолій Гіндікін, заступник директора державного підприємства «Укрметртестстандарт». Разом з тим обладнення для вимірювання електромагнітного поля (воно не повинно перевищувати жорсткі нормативи ЄС) мають тільки два підприємства — в тому числі «Укрметртестстандарт». Гіндікін відверто сумнівається в тому, що більшість з цих установ мають необхідне устаткування для контролю якості і безпечності продукції за стандартами ЄС. Зрештою їхнє призначення в іншому — давати дозволи на продаж неякісної продукції, здебільшого, китайського виробництва, в Україні.

Як у них. Ціна дотримання стандартів

Натомість в Європейському Союзі дотримання стандартів — це можливість бути максимально представленим на внутрішньому ринку та мати вільний вихід на зовнішні. Це економія грошей при виробництві, оскільки вимоги до технології, матеріалів, безпеки праці розроблені за участі провідних вчених та представників галузей та з урахуванням останніх досягнень в науці.

Так німецьке агентство зі стандартизації підрахувало, що впровадження стандартів з 2006 по 2011 роки зекономило майже 17 мільярдів євро. А перехід на міжнародні стандарти гірничої промисловості Австралії дозволяє заощадити щороку від 17 до 67 мільйонів євро.

Перевірка на відповідність стандартам дитячих іграшок

Дотримання стандартів і підтвердження якості – це ще й додаткова перевага при конкуренції за споживача. При цьому треба бути готовим, що органи ринкового контролю перевірять, чи справді товар відповідає заявленим стандартам. Інспектор як звичайний споживач купує товар і відправляє його на перевірку. Якщо виявлять порушення – чекай санкцій: від зобов’язання виправити незначні відхилення до серйозних штрафів, розірвання контрактів та відкликання продукції.

Останній скандал виник довкола одного з найбільших світових автовиробників Volkswagen. Минулої осені Управління з охорони довкілля США заявило, що майже 400 тисяч дизельних автомобілів, проданих в США за останні 5 років, були обладнані програмним забезпеченням, яке дозволяло обійти жорсткі обмеження щодо викидів шкідливих газів. При стендових випробуваннях софт вмикав фільтри очищення вихлопів, а при звичайній їзді вони вимикалися і викиди в 10 разів перевищували дозволені. Всього Фольксваген випустив 11 мільйонів таких автомобілів. 8 мільйонів були продані в європейських країнах.

Фольксваген випустив 11 мільйонів автомобілів, викиди яких перевищували дозволену норму

Наслідки для Фольксваген були катастрофічні. За кілька днів після визнання концерном провини, його акції обвалилися на 40 відсотків. Лише у США сума компенсацій склала 15 мільярдів доларів. 10 піде на виплати власникам авто, а 5 – на дослідження шкоди, завданої довкіллю.

Через кілька днів після скандалу звільнили голову правління Майкла Вінтеркорна. А пізніше — і керівника американського відділення компанії Майкла Хорна. У відставку пішли керівники кількох департаментів. У ситуацію навіть втрутився Міністр транспорту Німеччини, який зобов’язав федеральне агентство з моторних транспортів перевірити 50 моделей дизельних авто місцевого і закордонного виробництва. 

Глосарій

СЄConformité Européenne — маркування товару, який відповідає директивам і стандартам Європейського союзу в частині безпеки для людини, майна та довкілля. Товар, який не має цього знаку, не може продаватися в Євросоюзі. 

ISOInternational Organization for Standardization  загальновизнані міжнародні стандарти, які розробляє однойменна організація. Світове Визнання ISO знімає торгівельні бар’єри для експортерів, які їх дотримуються.

ГОСТ — Государственный стандарт — державний стандарт в Радянському Союзі. Детально описував технологію, процес виробництва, готовий виріб, включаючи форму і складники. Відступ від ГОСТів був кримінальним злочином. Зараз діє в більшості пострадянських країн (крім країн Балтії). 

ДСТУ — Державний стандарт України - позначення національних стандартів України, в т.ч. гармонізованих з міжнародними чи європейськими. В останньому випадку після ДСТУ додається ISO або EN - позначення відповідних стандартів, які взяті за основу або прийняті без змін в Україні.

АСААAgreements on Conformity Assessment and Acceptance of industrial products — Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів між Україною та ЄС. Товари, які підпадають під дію цієї угоди отримують вільний доступ до ринку Євросоюзу без додаткового контролю та перевірок.

«RE:Форма» — це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, телеканалу UA: Перший і Програми USAID РАДА