Довга дорога «безвізу»

Довгоочікуваний «безвіз» з ЄС Україна отримає. Це питання вирішене на політичному рівні, і європейська дипломатія принаймні на рівні офіційних заяв наголошує на практично повному виконанні Україною свого «домашнього завдання».

Втім, як довго доведеться чекати скасування віз, знову достеменно не відомо. Рада ЄС на рівні міністрів внутрішніх справ, що збиралася 9 — 10 червня, нічого принципово не прояснила, хоч питання візової лібералізації з Україною, Грузією та Косово значилося в її порядку денному.

Ключовим у цій історії є питання розробки оновленого механізму призупинення візового режиму, який нібито не мав би стосуватися України. 

Влітку «безвізу» не буде, все переноситься на осінь… можливо

Криза біженців навчила країни ЄС тому, що потрібно мати під рукою екстрений механізм зупинення «безвізу» з третіми країнами. Перша країна, що спадає на думку, — Туреччина, не Україна. Саме її громадяни сирійського походження можуть гіпотетично скористатися можливостями скасування віз для подачі документів на притулок у ЄС.

Але «безвіз» з Туреччиною також можливий лише у перспективі. Наразі ЄС та ця країна сперечаються щодо змін до турецького антитерористичного законодавства. Брюссель вимагає їх у рамках Плану візової лібералізації для Анкари. Втім, турецький президент Реджеп Ердоган досі залишався безкомпромісним: Туреччина його не змінюватиме. «Ми підемо своїм шляхом, а ви йдіть своїм» — ці слова вже мало не стали мотто нинішнього стану відносин Туреччини та Євросоюзу.

Професор Університету економіки та технологій в Анкарі Торгул Ісмаїл в інтерв’ю Громадському пояснив, що жорсткі норми протидії тероризму для Туреччини є питанням принциповим. І якщо візи ЄС не скасує для її громадян у цьому році, то вони й не надто засмутяться, тобто питання це не викликає у них таких емоцій, як в українців:

«По сусідству з Туреччиною на Близькому Сході панує абсолютний хаос, триває війна в Сирії. Тим паче в Туреччині відбувається боротьба з Робітничою партією Курдистану. Коли протидія тероризму для країни є настільки важливо, її керівництво вважає, що зміна антитерористичного законодавства принесе небезпеки. Ми до цього питання більш чутливі, ніж європейці, які живуть далеко від Близького Сходу», — зауважує Торгул Ісмаїл.

А до чого тут Україна? Власне до того, що ЄС розглядає такий сценарій, за якого він спочатку розробить новий механізм зупинення безвізового режиму, а потім скасує візи для України, Грузії, Косово й, можливо, Туреччини, якщо таки порозуміється з Ердоганом.

Комітет з правових питань Європарламенту вже провів дебати щодо оновленого механізму призупинення. Про це за закритими дверима мали говорити міністри внутрішніх справ ЄС на своєму засіданні.

За підсумками зустрічі 10 червня Рада ЄС оприлюднила лише загальну заяву щодо візової лібералізації, винести з якої можна тільки те, що міністри внутрішніх справ країн Євросоюзу не ухвалили конкретного рішення, коли і як скасовувати візи для України:

«Пропозиції, які наразі очікують розгляду, будуть розглядатися в найближчі тижні відповідальними органами Ради ЄС, з врахуванням наявних досягнень».

Це, власне, все.

Зауважмо, нинішній механізм призупинення безвізового режиму Брюссель розробляв і узгоджував понад два роки.

Отже, вже з певністю можна говорити, що візи для України Євросоюз влітку цього року точно не скасує. Наступні терміни, які називаються: жовтень — листопад 2016-го. Вересень виглядає менш імовірним. Варіант 2017-го теж не виключений.

Втім, президент Петро Порошенко не вперше завищує очікування українців від ЄС замість того, щоб стимулювати до реалізму та не створювати зайвих передумов для «єврозради». На своїй останній прес-конференції глава держави запевнив, що наразі крайній термін — вересень:

«Ми робимо все можливе, щоб і парламент, і Рада ЄС розглянули це питання до літа, але не виключено, що це може бути у вересні». 

Опитані Громадським експерти та дипломати сходяться на думці, що поки що надання «безвізу» восени 2016-го виглядає цілком реалістичним, якщо Євросоюз вдасться до скороченої і прискореної процедури розгляду нового механізму його зупинення.

«Є інформація, що механізм зупинення будуть розглядати швидко, за скороченою процедурою з тим, щоб синхронізовано подати ці питання. За такого підходу, можливо, таки ми втиснемося в рамки ще цього року», — пояснює керівник ГО «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко.

Посол з особливих доручень, новопризначений представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба, взагалі, говорить про те, що треба готуватися морально до відмови від будь-яких дедлайнів:

«Зараз ми говоримо про осінь. Але я дуже сподіваюся, що тепер відійдемо від нашої старої традиції встановлювати якісь дедлайни, просто будемо працювати з європейцями. Будемо давати їм можливість рухатися в рамках їхніх політичних та бюрократичних процедур до головної мети — виконання їхньої обіцянки, даної не лише державі Україна, але й українському народу щодо надання безвізового режиму», — наголошує Дмитро Кулеба.

Ключове поняття відтепер у меседжах української сторони щодо «безвізу» — «зобов’язання ЄС». Так, віце-прем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Інна Климпуш-Цинцадзе в інтерв’ю Громадському наголосила:

«Я дуже сподіваюся, що завдяки активній позиції членів Уряду та нашій співпраці з парламентарями, нам вдасться зняти політичні сумніви в деяких країнах ЄС щодо того, чи вартує саме зараз надавати нам безвізовий режим. Адже Україна виконала свої зобов'язання… Давати безвізовий режим не просто вартує, а це пряме й безпосереднє зобов'язання Європейського союзу».

 «Міграційна навала» — привід, корупція — причина 

«Я не буду приховувати, що в Євросоюзі є деякі політики, які намагаються представити Україну як джерело міграційної загрози. Але у нас є залізні аргументи для того, щоб спростовувати ці намагання. І ця думка не домінує в ЄС», — розповідає Дмитро Кулеба.

Ці аргументи є очевидними: в Україні вже два роки триває збройний конфлікт, але хвилі міграції звідти не накривають Європейський союз.  ООН нарахувала в лютому 2015 року понад мільйон переселенців, статус внутрішньо переміщених осіб в Україні мають 1,7 мільйона людей.

А от ці політики, про яких згадує Дмитро Кулеба, здебільшого мають берлінську та паризьку прописку. Крім Німеччини та Франції, з-поміж україноскептиків, коли йдеться про «безвіз», називають Бельгію та Італію. Україна дає підстави для їхніх сумнівів. Вона ще має серйозні недопрацювання. Так, досі не запущене Національне агентство з питань протидії корупції.

Посол ЄС в Україні Ян Томбінський в інтерв’ю Громадському розповів, що від Україні очікують, аби, нарешті, воно почало працювати. Залишилося обрати її п’ятого члена, але наразі недоукомплектована конкурсна комісія, яка, власне, і має цим зайнятися. Представник парламенту Володимир Сущенко вийшов з її складу через «недовіру до Верховної Ради» після голосування за зміни до Конституції щодо правосуддя.

Втім, Ян Томбінський висловив сподівання, що загалом рішення щодо «безвізу» «відповідатиме тому, що було озвучено лідерами ЄС на адресу України» і «це буде негайно і ніхто не відкладатиме це в часі».

Крім того, в ЄС незадоволені перебігом і поточними результатами боротьби з корупцією в Україні. У зв’язку з цим там хотіли б мати про всяк випадок юридичні важелі впливу на Київ уже після запровадження безвізового режиму.

Якщо українська сторона допустить серйозний «відкат» у тих чи інших формах і варіантах: від внесення змін до закону про спецконфіскацію в інтересах українських скоробагатьків до блокування роботи нових антикорупційних інституцій – це мало б означати порушення умов «безвізу».

Головний редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко  пояснює, що європейські дипломати та брюссельські єврочиновники сьогодні розглядають можливість запровадження спеціального постмоніторингового механізму для таких цілей:

«Якщо Україна після отримання безвізового режиму скасує на наступний день антикорупційне законодавство, уявімо, умовно такий негативний сценарій. Чи має ЄС зберігати безвізовий режим чи ні? Саме цього в ЄС побоюються. І через це вони думають про те, щоб розширити механізм призупинення «безвізу».

Таким чином, крім механізму його призупинення, що на поверхні, є також підводні рифи пріснопам’ятної корупції. Київ не переконав поки що Брюссель у незворотності реформ.