ENRU
Як зробити державні компанії незалежними та ефективними? RE:ФОРМА
12 жовтня, 2016
Для чого на держкомпаніях потрібно створювати наглядові ради? Хто і як наглядатиме за роботою керівників державних підприємств? Чи допоможе корпоратизація залучити інвестиції на розвиток компаній?

«ЗА 15 РОКІВ ВЕЛОСИПЕД КУПИЛИ, ОЦЕ Й УСІ РЕФОРМИ»

— Маршрут в мене – на 18 кілометрів, — розповідає Любов Лукаш, листоноша Русанівського поштового відділення, що в Броварському районі Київщини. Щодня вона з іще двома колегами-листоношами зустрічають поштову машину, сортують кореспонденцію і вирушають знайомими маршрутами.

Любов Лукаш одна з трьох листонош в селі Русанів

Так жінка розносить листи і газети вже 15 років. Десь просто кладе газету в поштову скриньку. Хтось вже чекає особисто, щоб заодно розпитати сільські новини. Зарплата, каже пані Любов, хоч і мінімальна, але покинути свою роботу навіть не думає:

— Мене ж чекають щодня. Люди знають, що чи дощ, чи сніг – а я прийду. В мене такі старенькі є, до яких ніхто, крім мене, й не заходить.

Якихось реформ на «Укрпошті» за свою 15-річну діяльність жінка не пам’ятає. Кілька років тому, щоправда, листоношам виділили велосипеди. Працювати стало легше, бо в дні доставки періодики сумка з газетами може важити більше 10 кілограмів.

— Я бачила, як за кордоном пошту розносять – з велосипеда на газончик газетки кидають. Нам так не жити, — сміється поштарка.

Велосипеди купили декілька років тому, щоправда ремонтувати їх листоношам доводиться за власний рахунок

УКРПОШТА СЬОГОДНІ. ВЕЛИКА І МАЛОЕФЕКТИВНА

Листонош, як Любов Лукаш, в Україні 32 тисячі. Загалом в компанії «Укрпошта» — 79 тисяч працівників. І майже 12 тисяч відділень по Україні. Це більше, ніж має будь-який український банк. Але величезний потенціал компанії, як і більшості інших державних підприємств використовувався не надто ефективно. Відтак зараз тільки кожне п’яте з поштових відділень має комп’ютер. Вісім з десяти — збиткові.

В 2015 році «Укрпоштою» доставлено понад  507 мільйонів примірників періодики, виплачено більше 74 мільйони одиниць пенсій та соціальних виплат.

Компанія має приміщення площею більше 1 мільйона 300 тисяч квадратних метрів. В автопарку — 3600 вантажівок. Середній пробіг машини — 15 років. Кожна п’ята — в неробочому стані.

Прибуток підприємства за минулий рік – 53 мільйони гривень. Три чверті Укрпошта, як унітарне підприємство, перерахувала до держбюджету. На розвиток компанії залишилося 13,5  мільйонів. Якщо всі ці кошти щороку витрачати лише на комп’ютеризацію відділень, це займе 30 років.

У селі, де працює Любов Лукаш, комп’ютер був би зовсім не зайвим. Зараз відділення пошти в Русанові – це і сама пошта, і центр надання послуг, і магазин, і квиткова каса, і міні-банк. 

Сюди приходять оплатити комунальні послуги, отримати грошові перекази, оформити субсидії. Складно уявити, що все це робиться без комп’ютера. На старенькому касовому апараті.

ТЕХНОЛОГІЇ ДАЛЕКОГО МИНУЛОГО

— Це навіть не минуле століття. Це середина дев’ятнадцятого, коли послуги на папірцях надаються, — говорить про такі «технології» директор ДП «Укрпошта» Ігор Смілянський.

Компанію він очолив влітку цього року, пройшовши конкурсний відбір Кабінету Міністрів. Менеджер звільнився з американської аудиторської компанії та повернувся в Україну. Головним своїм завданням Смілянський бачить кардинальне оновлення компанії.

Ігор Смілянський став директором Укрпошти, пройшовши конкурсний відбір Кабінету Міністрів

— Мені дуже цікаво створити компанію, яка стане основою нової української економіки, — каже він.

Також розповідає: на Заході поштові компанії – це успішні логістичні корпорації. В нас же десятки років нічого не робилося для оновлення підприємства, і якщо й далі нічого не робити — ресурсу вистачить на кілька років.

Щоб показати, як працює «Укрпошта» сьогодні, пан Смілянський запрошує нас до Головного підприємства з обробки та відправлення пошти. Це величезна будівля поруч з центральним залізничним вокзалом у Києві. Навіть таке розташування – пережиток з минулого, коли пошту перевозили залізничними вагонами. Вагонів давно немає, а розташування Центру ніхто не змінив. Десятки поштових вантажівок щодня вранці і ввечері з’їжджаються до центру міста, долаючи затори і створюючи нові.

Всередині Центру за останні кілька десятиліть змінилося теж небагато. Похмурі стіни, довгі коридори, старе обладнання. Сюди потрапляють листи і посилки з усієї країни — десятки тисяч за день. Все це треба швидко розсортувати, і відправити за адресами в різні регіони. Посилки сортують на конвеєрній стрічці, листи розкладають вручну у скриньки, кожна з яких відповідає конкретному населеному пункту

Сортування посилок на Укрпошті

За кордоном таку роботу виконують спеціальні машини. Але їхня ціна для Укрпошти непідйомна. Та й зараз це не є пріоритетом для компанії — кількість листів з року в рік падає, тому в «Укрпошті» хочуть зосередитися на перспективніших напрямах діяльності.

Найперший – це та ж комп’ютеризація. Маючи величезну мережу відділень, в «Укрпошті» хочуть зосередитися на тому, щоб надавати якомога більше послуг людям. Ігор Смілянський наголошує – для цього потрібні великі інвестиції. А щоб компанія стала цікавою для інвесторів, потрібно провести зміни в її управлінні.

ЩО ТАКЕ РЕФОРМА КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

Зробити не лише «Укрпошту», але й інші державні компанії прибутковими – одна з цілей реформи корпоративного управління.

2 червня цього року Верховна Рада запровадила нові, ринкові методи управління державними підприємствами. Серед їхніх основних принципів — можливість створення Наглядових рад.

Це колегіальний орган, до якого входять делеговані державою та незалежні фахівці. Їхнє завдання — контролювати діяльність компанії. Зокрема, саме наглядова рада призначає та звільняє керівника підприємства, затверджує умови контракту з ним, погоджує фінансовий план підприємства та звіт про його виконання.

Функції наглядових рад

Більшість складу в наглядових радах державних компаній мають становити незалежні члени, обрані на конкурсній основі. Ними не можуть бути держслужбовці, особи, які є чи були пов’язані з підприємством та їхні близькі родичі.

Першим підприємством яке вже має Наглядову Раду є НАК «Нафтогаз України». Ще в 15 найбільших держкомпаніях Уряд планує створити їх до кінця року. Для цього в Кабінеті Міністрів готують підзаконні акти, які деталізують порядок їхнього створення.

Зокрема, пропонується, що до складу наглядових рад має входити від 5 до 11 членів, які є експертами у фінансах, стратегічному плануванні або ж у виді діяльності, яким займається підприємство. Член наглядової ради обирається на 3 роки і не може обіймати цю посаду більше ніж 3 терміни. Одночасно він може входити не більше, ніж до п’яти наглядових рад.

Їхнє створення планується зробити обов’язковими для державних компаній з активами понад 2 мільярди гривень або з обігом в півтора мільярди. Всього таких підприємств — 41.

В ПЛАНАХ: 15 УСПІШНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ТРИ РОКИ

Створення наглядових рад має зменшити вплив політиків на державні компанії та запобігти одноосібному ухваленню важливих рішень. Це, а також прозора фінансова звітність, мають підвищити ефективність компаній.

Народна депутатка Оксана Продан, втім, наголошує на тому, що підприємство має залишитися під державним контролем:

— Компанія має бути в державному управлінні, але при цьому хочеться, щоб вона була ефективною, як приватна структура. Саме для цього і потрібна корпоратизація, — пояснює вона.

Заступниця міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів додає, що реформа корпоративного управління допоможе також боротися з корупцією і залучити великі інвестиції в підприємства.

— Ми максимально намагаємося відійти від політичного управління підприємствами. На практиці це буде означати, що рішення в компаніях будуть ухвалюватися передусім, базуючись на доцільності і стратегії самих підприємств. Ми хочемо, щоб всі підприємства були успішними, дорогими, могли залучати кошти, розвиватися і платити дивіденди в бюджет.

За задумом міністерства, реформа корпоративного управління допоможе в перспективі трьох років зробити 15 найбільших компаній, які складають 70% всіх державних активів, успішними і ефективними.

Ігор Смілянський не проти, щоб таким стало і довірене йому підприємство, хоча й розуміє, що з погляду свободи ухвалення рішень створення Наглядової ради і обмежуватиме його персонально.

 Операторка поштового зв’язку Валентина Кірсенко сортує за день до півтони листів

— Зараз єдиний виконавчий орган – це я. Це, може, й дуже приємно, але це не є міжнародна практика управління компанією, — каже він. 

Смілянський пояснює — інвестори прийдуть тільки тоді, коли будуть впевнені, що навіть, якщо зміниться керівник компанії, то напрямок її руху залишиться незмінним.

— Це те, чого ми хочемо, — резюмує керівник «Укрпошти».

А ЯК У НИХ. ЕСТОНІЯ

Балтійські країни після здобуття незалежності максимально швидко переходили на західну модель менеджменту. Закон про корпоративне управління був ухвалений на піку приватизації — в 1995 році.

Одним з успішних прикладів корпоративного управління державною компанією стала часткова приватизація, а потім і продаж Eesti Telekom. В 1999 49% акцій державного холдингу продали на міжнародних торгах, переможцем яких став шведсько-фінський телекомунікаційний гігант «Теліасонера». Його представники увійшли до наглядової ради, як і представники уряду. Держава залишила собі також блокуючий пакет акцій — 29%.

Eesti Telekom однією з перших в Європі запустила 3g стандарт зв’язку

Результати корпоратизації були блискавичними. Вже наприкінці того ж року чистий прибуток компанії зріс майже удвічі — з 19 до 36 мільйонів доларів. Вартість акцій і капіталізація компанії щороку зростала. У 2005 Eesti Telekom однією з перших в Європі запустила 3g стандарт зв’язку.  В 2009 році естонський уряд продав решту своїх акцій власникові основного пакету за більш, ніж 300 мільйонів євро. Зараз колишній Есті Телеком — найбільша телекомунікаційна компанія Естонії.

«RE:Форма» — це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, телеканалу UA: Перший і Програми USAID РАДА