Андерс Аслунд, який назвав Коломойського бандитом, виграв у олігарха судову справу про «захист честі й гідності»

Відповідне рішення опубліковане в реєстрі судових рішень.

У серпні 2020 року одіозний Печерський райсуд Києва ухвалив рішення на користь Коломойського, яким зобов’язав Аслунда спростувати цю інформацію. Також це мали зробити видання «Українські новини» та Національна суспільна телерадіокомпанія УкраїниНСТУ.

Річ у тім, що УНН опублікувало у себе на сайті новину із заголовком «Аслунд заявив, що Коломойський має сидіти у в’язниці», й цей фрагмент виступу аналітика показали у програмі «Перша шпальта» на телеканалі «UA: Перший», який належить НСТУ. Тому вони також були відповідачами.

Йдеться про виступ Аслунда на економічному форумі «Ялтинська європейська стратегія». Конкретно Коломойський вимагав спростувати такі фрази з новини УНН: «..Аслунд висловив жорстку позицію відносно Коломойського, заявивши, що той повинен сидіти у в`язниці..» та «..я не розумію, якщо Коломойський бандит і він пограбував «ПриватБанк» — чому він не сидить у в`язниці?».

Також олігарх вимагав спростування таких частин з виступу аналітика Atlantic Council (мовою оригіналу): «Президент не должен встретиться с Коломойским — только в суде нужно встретиться с человеком, который украл пять с половиной миллиардов долларов…» та «…почему не его судят?…. Почему нет криминального дела против вора?... Из-за того, что вор слишком много украл?».

Печерський суд постановив, що такі заяви є недостовірними, тому Аслунд, УНН та НСТУ мають їх спростувати.

Проте Київський апеляційний суд вирішив, що рішення Печерського суду неправильне, бо ці заяви є оціночними судженнями, а не фактичними даними.

«Вирішуючи суперечку, суд достатньою мірою не врахував характер та зміст висловлювань відповідача ОСОБА_1 (Аслунда — ред.), питання, яких торкався відповідач, та їх актуальність для суспільства, тож дійшов помилкових висновків, що висловлювання відповідача є фактичними твердженнями й не можуть розцінюватися як оціночні судження», — йдеться в рішенні.

Серед іншого, апеляційний суд звернув увагу на те, що в демократичному суспільстві відомі публічні особи можуть піддаватися публічний критиці більше, ніж звичайні люди.

«Межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкривають свої слова та вчинки для ретельної уваги всього суспільства, повинні це усвідомлювати й мають виявляти більшу терпимість», — йдеться в рішенні.

Судді підсумували, що вимоги Коломойського є «втручанням у право відповідача Аслунда на свободу вираження поглядів».

Що сталось із «ПриватБанком»?

У грудні 2016 року «ПриватБанк» був націоналізований рішенням українського уряду. Компанія Kroll за результатами аудиту повідомила, що колишні менеджери «ПриватБанку» вивели понад 5,5 мільярда доларів. Кредити, які видавав банк юридичним особам, використовувались для придбання активів та фінансування бізнесу ексакціонерів та груп пов’язаних із ними осіб в Україні та за кордоном. Схема діяла близько 10 років.

Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов прямо чи опосередковано володіли понад 91,5% акцій «ПриватБанку». Інші належали міноритарним акціонерам, зокрема менеджменту на чолі з головою правління Олександром Дубілетом.

Коломойський неодноразово критикував рішення про націоналізацію «ПриватБанку», називаючи його незаконним. Він намагається оскаржити його в судовому порядку. Своєю чергою, уже націоналізований «ПриватБанк» прагне відсудити в колишніх власників, як він стверджує, незаконно виведені кошти. Відповідна справа у Високому суді Англії та Уельсу буде розглядатися у березні 2022 року.