«Бізнесмен, перш ніж підписати чек, просить віддати йому борг» — що про тиск Трампа на Україну розповів посол Тейлор
«Вибухове свідчення за зачиненими дверима», яке «викликало зітхання й здивовані вигуки» — так американські ЗМІ відреагували на черговий виступ у справі про імпічмент президента США Дональда Трампа.
Перед Конгресом 22 жовтня свідчив тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор — кар’єрний дипломат із тривалим досвідом роботи в Україні. Те, що він розповів, викриває нові подробиці формування американської зовнішньої політики щодо України в останні місяці, а також пояснює причини затримки військової допомоги.
Свідчення посла вказують, що тиск на Україну з боку оточення Трампа був, і потужніший, ніж вважалося досі.
Текст свідчень Тейлора перед Конгресом у справі про імпічмент Дональда Трампа опинився в розпорядженні видання The Washington Post.
hromadske ознайомилося з його змістом та розповідає про три найважливіші тези.
Україна — стратегічно важлива і потребує підтримки США
«Просто зараз, поки ми сидимо в цій кімнаті, Україна зазнає нападу з боку Росії, як і останні п’ять років». Це одна з ключових тез виступу Вільяма Тейлора у Конгресі в справі про імпічмент Трампа. До прямого визнання війни Росії проти України він додав і необхідність надання безпекової допомоги Україні для боротьби з російською агресією. Тейлор вказав на свій тривалий досвід роботи в Україні — зокрема, як посла в 2006-2009 роках, а також неодноразово наголосив на її важливості для Сполучених Штатів. На його думку, підтримка безпеки України — в інтересах як Європи, так і США.
Якщо Україні вдасться визволитися від російського впливу, вся Європа зможе стати цілісною, вільною, демократичною і мирною. Натомість якщо Росія заволодіє Україною, то знову стане імперією, яка утискає власний народ і погрожує своїм сусідам і решті світуТимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор під час свідчень
Саме це переконання й спонукало Тейлора прийняти пропозицію Державного секретаря США Майка Помпео повернутися до України на місце, як він її називає, «Маші Йованович» (експослині США в Україні, відкликаної у травні 2019 через незгоду з діями Білого дому). Тейлор знав про негативне ставлення до неї та «павутину політичних оборудок» в Києві та Вашингтоні — але, порадившись зі своїм наставником із Держдепартаменту (і всупереч думці власної дружини), погодився повернутися в Україну.
Існувало два шляхи політики США щодо України — офіційний та неофіційний
За словами Тейлора, політика США щодо України формувалася на двох умовних треках: офіційному та неофіційному. Перший був представлений двопартійною підтримкою України в Конгресі та дипломатичними службовцями. Другий — спецпредставником Держдепу з питань України Куртом Волкером, міністром енергетики США Ріком Перрі, американським послом у ЄС Гордоном Сондлендом, а також особистим адвокатом Трампа Рудольфом Джуліані.
Частково туди входив і Тейлор — «тією мірою, якою Волкер і Сондленд долучали [його] до певних обговорень».
«Коли я вперше прибув до Києва в червні-липні, дії офіційного та неофіційного зовнішньополітичних треків слугували тій самій меті — надійному україно-американському партнерству, — але до серпня мені стало зрозуміло, що цілі треків почали розходитися», — стверджує дипломат.
Стосувалися вони організації зустрічі між президентами України та США, яку Дональд Трамп запропонував у своєму листі від 29 травня. До середини липня — каже Тейлор — у нього склалося розуміння, що проведення зустрічі залежало від розслідування Україною справи Burisma та начебто втручання України у президентські вибори в США 2016 року.
Це проявилося, зокрема, під час візиту тодішнього глави Ради нацбезпеки і оборони України Олександра Данилюка й помічника Зеленського Андрія Єрмака до Вашингтона 10 липня.
Тодішній радник Трампа з нацбезпеки Джон Болтон хотів поговорити з українською стороною про «безпеку, енергетику та реформ», а присутній на зустрічі Сондленд — про зв’язок між зустріччю президентів обох країн та «українськими розслідуваннями».
Тейлор зауважує: його не інформували про всі контакти між Києвом та Вашингтоном. Про зміст зустрічі 10 липня Вільям Тейлор дізнався аж дев’ять днів по тому від Фіони Гіл, тодішньої старшої директорки Ради нацбезпеки США з питань Європи та Росії, та Алекса Віндмана, директора з питань Європи.
«Ще під час нашої розмови 19 липня пані Гіл повідомила мені, що Волкер зустрівся із Джуліані для обговорення України. Мене це заскочило зненацька», — додає дипломат.
Тейлору не надали і стенограму телефонної розмови 25 липня між Зеленським і Трампом — хоча це є звичною практикою для очільників дипломатичного представництва. Тейлор також зазначив, що під час підготовки до цього дзвінка Сондленд наполягав на присутності якомога меншої кількості людей.
Військова допомога США та зустріч Зеленського з Трампом залежали від того, чи почне Україна розслідування
Тейлор повідомив нові подробиці у справі затримки фінансової допомоги Україні з боку США. За його словами, уперше він дізнався про це 18 липня від працівника Адміністративно-бюджетного управління: той повідомив, що отримав розпорядження «не схвалювати жодної додаткової безпекової підтримки України до подальшого повідомлення».
«Я й решта людей сиділи в подивуванні: українці воюють з росіянами і покладаються не лише на нашу підготовку й зброю, а й на запевнення в підтримці США. Усе, що сказав працівник Адміністративно-бюджетного управління, було вказівкою президента [США] главі відомства», — додає Тейлор.
Пізніше він дізнався, що рішення було ухвалене виконувачем обов’язків глави адміністрації президента США Міком Малвені, який «має скептичне ставлення до України».
На подальших міжвідомчих зустрічах, організованих Радою національної безпеки, постійно говорили про необхідність розморозити фінансову допомогу Україні. Міністерство оборони США провело оцінку реалізації виділених нашій державі коштів — і визнало дієвість такої допомоги.
Тейлора насторожила така раптова зміна політики США щодо України. Понад те, у телефонній розмові з ним наступник Фіони Гіл Тім Морісон 21 серпня повідомив послу, що «президент [Дональд Трамп] узагалі не хоче надавати будь-яку допомогу», а на питання щодо зміни політики відносно України відповів: «Побачимо».
29 серпня, коли інформація про затримку американської безпекової допомоги з’явилася у ЗМІ, Тейлор написав про необхідність її поновлення безпосередньо Держсекретарю Майку Помпео: «Тоді мені ще не спадало на думку, що безпекова допомога може бути пов’язана з “розслідуваннями».
Але 1 вересня під час телефонної розмови за підсумками зустрічі Зеленського з віцепрем’єром США Майком Пенсом у Варшаві Морісон переказав зміст розмови Сондленда і Єрмака.
Американський посол в ЄС сказав Єрмаку, що «фінансова безпекова допомога не надійде, доки Зеленський не зобов’яжеться розслідувати справу Burisma». Того ж дня Сондленд особисто пояснив Тейлору дзвінком, що від публічного оголошення цього розслідування залежало «все».
Намагання змусити Зеленського публічно зобов’язатися розслідувати справу Burisma та начебто втручання у президентські вибори 2016 року в США свідчило про те, як офіційна зовнішня політика Штатів підточувалася неофіційними діями під проводом ДжуліаніТимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор під час свідчень
Щоправда, тут слід зауважити: прямих свідчень таких дій адвоката Трампа посол не наводить ніде у своєму виступі.
Зі слів американського дипломата випливає: вимога до Зеленського публічно оголосити про розслідування Burisma в обмін на фінансову допомогу в безпековій сфері непокоїла українських посадовців (зокрема, Данилюка і Єрмака). Але Дональд Трамп при цьому не вважав це так званим quid pro quo («послуга за послугу») — мовляв, сам Зеленський мав бути в цьому зацікавлений.
У переписці з Тейлором від 8 вересня Сондленд сказав, що обговорив це питання із Зеленським та Єрмаком, і президент України начебто погодився зробити публічну заяву в ефірі телеканалу CNN. Але 11 вересня рішення про призупинення військової допомоги Україні скасували, і заяву так і не зробили.
Окрему увагу привертають слова Сондленда, якими він пояснює Тейлору дії Трампа: «Трамп — це бізнесмен. Коли бізнесмен збирається підписати чек комусь, хто йому заборгував, то бізнесмен просить таку людину сплатити борг, перш ніж підписати чек».
Ті самі слова, заявив Тейлор, використав і Волкер під час зустрічі двох дипломатів на конференції Ялтинської європейської стратегії у Києві на початку вересня.