Чому кредити в Україні дорогі та як можна їх здешевити
Якщо у вас виникало бажання купити дорогу річ, на яку наразі немає грошей, то ви, вірогідно, задумувалися про кредит. Однак, на відміну від решти світу, де кредити стали частиною повсякденного життя, українці сприймають їх як останній варіант через шалені відсоткові ставки. Чому кредити в Україні такі дорогі, як їх здешевити та що обіцяє зробити для цього уряд вже у 2020 році, пояснює hromadske.
Яка вартість кредитів в Україні та Європі?
Дорогі кредити часто називають причиною гальмування економічного розвитку, складнощів у веденні бізнесу та навіть трудової та бізнес-міграції (коли за кордон виїжджають цілі невеликі підприємства).
За даними Національного банку України, на кінець грудня 2019 року розмір відсоткової ставки за кредитами у гривні для населення складав в середньому 35% річних. Для бізнесу вартість запозичень коливалася від 15,7% до 19,6% річних.
Для порівняння, у Європі (у країнах, де валютою є євро), за даними Європейського центрального банку, середній розмір відсоткових ставок для бізнесу та населення — 1,5-1,6% річних. Різниця більш ніж десятикратна.
Що впливає на ставки за кредитами?
Кредитна ставка — це вартість грошей. Для банків гроші є таким само товаром, як для агропідприємств — зерно або для металургійних комбінатів — металеві труби. Єдина різниця в тому, що за свій товар банки отримують плату у цьому ж таки товарі.
Вартість кредитів залежить від багатьох факторів, які часто навіть складно пов’язати з банками та фінансами. Проте ключовими у визначенні відсоткових ставок залишаються облікова ставка центрального банку, рівень ризику в економіці та ризик довіряти гроші позичальнику.
Облікова ставка
Облікова ставка — це розмір відсотків за кредитами, які центральний банк (в Україні це Національний банк, у ЄС — Європейський центробанк) видає решті банків. В ідеалі, облікова ставка — це ставка, нижче за яку банку видавати кредити не вигідно.
Для центрального банку облікова ставка — це передусім інструмент, за допомогою якого він регулює інфляцію. Підвищуючи облікову ставку, Нацбанк збільшує вартість кредитів та депозитів, чим стимулює українців більше заощаджувати кошти. Зниження облікової ставки має зворотний ефект та стимулює людей більше витрачати у конкретний момент, що впливає на зростання цін.
Протягом 2019 року Нацбанк неодноразово зменшував розмір облікової ставки. Востаннє це сталося в грудні, коли облікова ставка впала на 2 відсоткових пункти — до 13,5% річних.
Попри свою велику роль у формуванні кредитного ринку, вплив облікової ставки на відсотки за кредитами був незначним, хоча в середньому кредитні ставки дещо зменшилися.
Вигода та ризик
Кредит для фінансової установи — це боротьба двох «стихій»: бажання заробити та страху втратити надані у позику гроші (або інвестиції). Кредитна ставка — це своєрідний маркер або точка рівноваги цих «стихій». Недаремно її ще називають «платою за ризик».
Це працює так: що вищим є ризик, то більшою є відсоткова ставка. Однак чим вищою є відсоткова ставка — тим менш привабливим для позичальника буде кредит і тим меншими будуть шанси, що його хто-небудь зможе собі дозволити.
Ризики можуть бути як зовнішніми, тобто ризиками роботи в Україні загалом, так і внутрішніми (ризики, пов’язані з конкретним позичальником). Саме завдяки ризикам, які існують в Україні, нам так дорого обходяться кредити. Головні з них такі:
- війна (ризик ескалації конфлікту: банк боїться, що це може стати причиною втрати активів позичальника та, відповідно, його здатності повернути гроші);
- відсутність верховенства права (корумповані суди можуть конфіскувати активи позичальника, заборонити йому займатися своєю діяльність чи визнати, що кредитна угода з банком взагалі не дійсна). Справа ПриватБанку — ще один приклад того, чому суди так сильно впливають на вартість кредитів. Через суди націоналізацію ПриватБанку можуть скасувати, що може призвести до банкрутства банку та втрати заощаджень понад 20 мільйонів його клієнтів;
- висока ймовірність того, що кредит не повернеться. Цю ймовірність можна розрахувати, проаналізувавши, за скількома кредитами в Україні не відбувається жодних виплат. Без врахування ПриватБанку (у якого більша частина всіх виданих кредитів — це кредити пов’язаним з Ігорем Коломойським компаніям, за допомогою яких олігарх вивів з банку мільярди доларів перед націоналізацією), близько половини всіх банківських кредитів — проблемні. Тобто, простіше кажучи, імовірність, що банк видасть кредит, а позичальник його не віддасть, складає 50%.
Слово «кредит» взагалі походить від латинського credere, що перекладається як «довіряти». Однак як банки можуть довіряти в економіці, де майже кожна друга видана в позику гривня пішла в небуття? Тому з цієї точки зору високі ставки за кредитами можна зрозуміти.
Як здешевити кредити в Україні?
1. Продовжувати зниження облікової ставки. Тут навіть розгорівся конфлікт між Національним банком та Радою НБУ (органом, якому підзвітне правління Нацбанку). Рада почала критикувати НБУ за те, що облікова ставка знижується надто повільно, звинувачуючи Нацбанк у «навмисному гальмуванні економічного зростання України». У свою чергу, Нацбанк вважає, що якщо облікові ставки знизити надто різко, то таке рішення буде неефективним.
2. Зменшити кількість проблемних кредитів, зокрема повернувши виведені з ПриватБанку гроші. Щодо цього вже тривають міжнародні суди, зокрема у Лондоні, у яких ПриватБанк достатньо успішно бореться проти своїх колишніх власників.
3. Реформувати судову систему та забезпечити чесне судочинство. Зокрема, щодо того таки ПриватБанку, суд щодо націоналізації якого багато хто називає показовим.
hromadske існує завдяки фінансовій підтримці глядачів, адже ми — незалежне медіа і не маємо власника. Допоможи журналістам і далі робити свою роботу, фондуй на Спільнокошті.
Що вже роблять в Україні для здешевлення кредитів?
Нацбанк продовжує знижувати облікову ставку, і робить це достатньо активно.
Уряд підготував законопроєкт, який зробить повернення ПриватБанку назад Коломойському неможливим. Цим законопроєктом, над яким також працювали в Національному банку, хочуть ліквідувати лазівку, яку хоче використати Коломойський у справі ПриватБанку.
Дешеві кредити державним коштом планують видавати українцям вже у 2020 році. Програма «Повертайся та залишайся» полягає у тому, що частину відсотків за кредитами виплачуватиме держава з бюджету. На відкриття чи розширення невеликих підприємств уряд планує видавати кредити на суму до 1,5 мільйона гривень під 5-9% річних (проти 15-19% річних, які діють у банках наприкінці 2019 року). Також дешеві кредити обіцяють фермерам — на купівлю землі після скасування мораторію на продаж.
Як дешеві кредити вплинуть на економіку?
Компанія може дозволити собі кредит лише тоді, коли відсотки за ним не перевищують рентабельність бізнесу (прибутковість). Тобто, якщо з кожної гривні витрат підприємець отримує 1,1 гривні доходів, а з кожної гривні взятого кредиту йому потрібно буде повернути 1,2 гривні банку, то очевидно, що бізнес не зможе «потягнути» такий кредит.
Нижчі відсоткові ставки мають зробити кредити доступнішими. Для бізнесу це — можливість розширюватися: купувати нове обладнання, виготовляти більше продукції та, що найголовніше, — працевлаштовувати більше людей.
Тому доступні кредити — це зменшення безробіття, підвищення продуктивності виробництва та доходів населення. Якщо доходи людей зростають, то вони можуть купувати більше товарів, збільшуючи попит на них та стимулюючи ще більше зростання доходів компаній. Саме зростання виробництва і є зростанням економіки, тобто валового внутрішнього продукту.