Чому воюють Ізраїль та Палестина? Відповідаємо на головні питання

Що не поділили ізраїльтяни й палестинці?

Офіційно про початок конфлікту можна говорити з середини минулого століття — від заснування Ізраїлю, єдиної у світі єврейської держави, територію якої палестинці, тобто арабське населення, вважають своєю.

Однак виріс він із давнішого протистояння: і євреї, і араби висловлювали свої претензії на ці землі впродовж пари тисяч років. Перші мотивували це тим, що тут у біблійні часи жили юдейські племена, другі запевняли, що саме араби — корінне населення цієї території.

Після Першої світової війни євреї тікали з Європи — і прагнули заснувати власну національну державу. Переселялися на палестинські землі, які після розпаду Османської імперії відійшли Британії.

У 1920-х там почалися запеклі сутички між євреями та арабами, які, щоправда, за британського панування вдавалося вчасно вгамувати.

Але з відходом Британії з Близького Сходу усе стало значно складніше. Натоді євреїв на палестинських землях побільшало — після Другої світової війни й Голокосту.

У 1947-му ООН проголосувала за розподіл земель Палестини між двома державами — єврейською та арабською. Відповідно до резолюції ООН, Єрусалим, який обоє народів вважають для себе священним, мав стати територією під міжнародним контролем.

Арабську сторону такий проєкт не влаштовував, тож на початку березня 1948-го палестинці обстріляли сили єврейської самооборони з боку східної частини Єрусалима. А вже за два місяці, щойно Ізраїль оголосив про незалежність, почалась війна. Ізраїль воював не лише з Палестиною, приєдналися й інші арабські країни — Ірак, Ємен, Саудівська Аравія, Йорданія, Ліван, Сирія та Єгипет.

У ході війни 1948-1949 років Ізраїлю вдалося втримати більшу частину спірних територій, Йорданія окупувала Західний берег річки Йордан, а Єгипет — Сектор Гази. Єрусалим поділили між собою ізраїльські та йорданські війська.

Лише під час цієї війни 700 тисяч палестинських мирних мешканців стали біженцями й мусили тікати до сусідніх Йорданії, Єгипту й Сирії — повертатися Ізраїль їм так і не дозволив.

Як сформувався нинішній поділ території і чому всі незадоволені?

Наступна війна 1967-го, так звана Шестиденна, стала визначальною для формування нинішнього поділу земель.

Після неї Ізраїль утвердив свою владу над Західним берегом та Сектором Гази (з боку якого й почалися обстріли 10 травня 2021-го) — територіями, де проживає переважно палестинське населення. Це ті два територіальні компоненти, які мають скласти незалежну державу Палестину — нині частково визнане державне утворення, яке перебуває у процесі становлення.

Крім того, у Шестиденній війні Ізраїль окупував Голанські висоти й Синайський півострів. Останній усе ж довелося повернути Єгипту, а щодо Голанських висот не припиняються суперечки між Ізраїлем та Сирією.

За Дональда Трампа США визнали владу Ізраїлю над цією територією — а ізраїльський уряд своєю чергою назвав одне з поселень там на честь експрезидента Америки. Детальніше цю історію ми розповідаємо в цьому тексті.

Нині Західний берег де-юре під владою Палестини, але де-факто — під контролем Ізраїлю. Там постійно перебувають ізраїльські військові, які мають право обмежувати пересування палестинців. А ще влада Ізраїлю, як і на Голанських висотах, влаштовує там єврейські поселення, фактично витісняючи арабське населення з цих земель. Палестинці обурюються, однак Ізраїль каже, що так захищається від терористичної загрози з боку палестинців.

Сектор Гази фактично контролюється палестинським бойовим угрупованням ХАМАС (а не Палестинською національною адміністрацією). Від свого заснування у 1987 році воно безупинно веде війну проти Ізраїлю, переслідуючи єдину мету — домогтися абсолютного панування Палестини на території нинішнього Ізраїлю. Легітимність існування Ізраїлю, зрозуміло, ХАМАС не визнає.

Чому Єрусалим — найбільш суперечлива територія?

Новий виток протистояння почався з Єрусалима, а саме із сутичок між ізраїльськими силами безпеки й мусульманами на Храмовій горі 10 травня 2021 рокі, зокрема неподалік мечеті Аль-Акса. Приводом стало ще й рішення ізраїльського суду виселити кілька мусульманських родин із району Шейх-Джаррах у Східному Єрусалимі, який Палестина вважає своєю територією.

Єрусалим стоїть на кордоні між Ізраїлем та Західним берегом, і тут розташовані святині як юдаїзму, так і ісламу (до того ж геть поруч). Через це й Ізраїль, і Палестина прагнуть здобути уповні контроль над ним, а спроби міжнародної спільноти поділити контроль «чесно» не спрацьовують.

Ізраїль оголосив Єрусалим своєю столицею у 1950-му та переніс туди свої державні установи. Після перемоги в Шестиденній війні 1967 року Ізраїль захопив і східну частину міста, що ООН вважає окупацією, тобто порушенням міжнародного права.

Світові лідери, зокрема й друзі Ізраїлю, довго уникали заяв про визнання Єрусалиму ізраїльською столицею. Адже це, по-перше, загрожувало ескалацією в регіоні, а по-друге, фактично перекреслило б план мирного врегулювання за формулою «дві держави для двох народів» — паралельного співіснування Ізраїлю й Палестини.

Але у 2017-му Дональд Трамп заявив, що США визнають Єрусалим столицею Ізраїлю, а роком пізніше туди перенесли посольство Америки з Тель-Авіва. Низка країн, зокрема Австралія, Чехія й Румунія, заявили, що наслідуватимуть приклад США. Детальніше про це ми розповідаємо тут.

Не лише палестинська адміністрація, але й інші країни арабського світу були дуже обурені таким кроком. Трамп під кінець своєї каденції намагався залагодити ситуацію: грандіозний мирний план для Близького Сходу не спрацював, проте чотири країни за посередництва США погодилися нормалізувати відносини з єврейською державою.

Хто підтримує Ізраїль, а хто — Палестину?

Під час загострення 2021 року, адміністрація Джо Байдена коментувала ситуацію доволі обережно, хоча не приховувала підтримки Ізраїлю.

У телефонній розмові з прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу президент США зауважив, що «Ізраїль має право захищатися». Водночас Держсекретар США Ентоні Блінкен закликав до негайної деескалації — з обох боків.

Так само ООН та Євросоюз закликали до миру й ізраїльтян, і палестинців, утім одноголосно засуджують обстріли ізраїльських міст, розпочаті з боку Сектору Гази.

Ліга арабських держав, зрозуміло, покладали провину за загострення 2021 року на «ізраїльських окупантів». Як заявив її глава Ахмад Абуль Рейт, Ізраїль начебто «сприяв діям єврейських екстремістів» у Єрусалимі під час святкових для мусульман днів Рамадану.

Подібну позицію висловив і верховний лідер Ірану Алі Хаменеї, і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган — останній назвав Ізраїль «терористичною державою». Анкара, як, до речі, і Кремль, підтримують у конфлікті палестинців і навіть подумують про те, щоби відправити у зону конфлікту міжнародні сили для захисту цивільного населення Палестини.

Цікаво, що на озброєнні палестинського ХАМАСу є й протитанкові ракетні комплекси «Корнет» російського виробництва. Їх помітили вперше ще 2010 року, але досі не до кінця зрозуміло, як вони потрапили до бойовиків.

Взагалі більшу частину зброї ХАМАС виробляє на власних потужностях у Секторі Гази, хоча частину ракет йому постачали Іран, Сирія та ліванське угруповання «Хезболла». Хоча нині Єгипет та Ізраїль доволі жорстко контролюють кордони Сектору Гази, щоби не допустити нових надходжень зброї бойовикам.

Україна у 2021 році не коментувала загострення між Ізраїлем та Палестиною, хіба що в контексті рекомендацій для українців уникати поїздок до регіону. Палестинську державу Україна визнала 1988 року, ще будучи республікою Радянського Союзу. 2001 року з Палестиною були встановлені дипломатичні відносини. Але Україна, як і Європейський Союз, столицею Ізраїлю вважає Тель-Авів.

Під час загострення 2023 року позиції США та України стали більш однозначними.

Міністр оборони США Ллойд Остін сказав, що найближчими днями Міноборони США працюватиме над тим, щоб Ізраїль мав усе необхідне для самооборони та захисту цивільних.

А президент України Володимир Зеленський поспівчував усім, чиї рідні та близькі загинули від терористичної атаки. Він також висловив сподівання, що порядок буде відновлено, а терористів — знищено.

«Право Ізраїлю на захист не підлягає сумніву», — наголосив Зеленський.

А що відомо про нове загострення?

Зранку 7 жовтня палестинське ісламське угруповання ХАМАС, яке контролює Сектор Гази, оголосило про початок операції «Потоп Аль-Акса» проти Ізраїлю. По країні випустили шквал ракет, бойовики проникли на територію Ізраїлю в низці різних місць.

Армія Ізраїлю у відповідь оголосила про початок контртерористичної операції «Залізні мечі» у Секторі Гази. Станом на вечір 7 жовтня ізраїльські військові відновили контроль над більшістю прикордонних громад із Сектором Гази, куди проникли бойовики.

Унаслідок обстрілів та бойових дій є сотні загиблих та поранених, точна кількість поки що невідома. У мережі публікували відео з тілами людей, яких, як стверджується, вбили бойовики, що проникли в Ізраїль.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Міністерство закордонних справ перевіряє інформацію про можливу загибель в Ізраїлі громадянки України та проводить розшуки ще двох українських громадян.

Також в Ізраїлі підтвердили, що ХАМАС захопив цивільних заручників та військовополонених. Лідер ХАМАСу Салех аль-Арурі заявив, що його організація планує обміняти їх на «палестинських в’язнів».