Вид на гору Хермон з гори Бенталь на Голанських висотах, 20 січня 2019 року. На оглядовому майданчику розставлені металеві фігури у вигляді ізраїльських прикордонників
Фото:

EPA-EFE/ATEF SAFADI

«Після 52 років настав час Сполученим Штатам повністю визнати суверенітет Ізраїлю над Голанськими висотами, що має критично важливе стратегічне значення для безпеки держави Ізраїль і регіональної стабільності». Така заява 21 березня з’явилась у Twitter Дональда Трампа.

Голанські висоти — це спірна територія на кордоні Сирії та Ізраїлю вже понад півстоліття. У 1967 році цю частину сирійської провінції Кунейтра силою захопила ізраїльська армія під час Шестиденної війни.

На заяву Трампа одразу ж зреагувала міжнародна спільнота, яка підтримує позицію ООН. Вона полягає у тому, що визнання Голанів ізраїльськими — це фактично визнання анексії, тобто злочину.

А вже за чотири дні президент США офіційно визнав Голанські висоти територією Ізраїлю: він підписав відповідну декларацію. 

Обіцяв — виконав

«Трамп здатен переконати, що це насправді ізраїльська територія, рішуче заперечуючи міжнародне визнання Голанських висот за Сирією. Але він навряд чи знайде багато країн-союзниць, які дотримуються такої ж думки», — каже Тімоті Калдас, фахівець інституту політики Близького Сходу.

Рада безпеки ООН у своїй резолюції №497 від 17 грудня 1981 року проголосила суверенітет Сирії над Голанськими висотами і визнала їхню анексію Ізраїлем.

Це було відповіддю на ухвалений того ж року Кнесетом закон «Про Голанські висоти». У ньому парламент Ізраїлю проголосив свій контроль над спірною територією. Міжнародна спільнота документ не визнала. Голанські висоти потрібні і Сирії, й Ізраїлю передусім як стратегічний об’єкт. Із плато площею 1800 квадратних кілометрів відкривається вигідний вид на обидві країни. Тепер воно на дві третини окуповане Ізраїлем.

У понеділок прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху приїхав з візитом до Вашингтона, де під час зустрічі з Трампом відбулася формальна «церемонія» визнання Голанських висот.

«Це точка неповернення. Миру в регіоні це точне не додасть, а лише посилить протистояння між Сирією й тими, хто стоїть за нею, та Ізраїлем», — вважає Ігаль Левін, колишній ізраїльський кадровий військовий, співзасновник Центру вивчення повстанських рухів в Україні.

Посол США в Ізраїлі Девід Фрідман, прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху та американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем на Голанських висотах, 11 березня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/RONEN ZVULUN/POOL

Позиція світу

Рішення Трампа на користь Ізраїлю не схоже на несподіванку. На думку видання Bloomberg, це — вияв підтримки союзникові американського президента в сирійському конфлікті, чинному прем’єр-міністру Ізраїлю Беньяміну Нетаньяху на парламентських виборах, які заплановані на початок квітня. Він балотуватиметься на прем’єрське крісло вже вп’яте.

Підтримка Трампа, імовірно, може поліпшити репутацію прем’єра, якого звинуватили в підкупі, шахрайстві та зловживанні суспільною довірою.

Сам Нетаньяху позитивно сприйняв заяву Трампа про визнання права Ізраїлю на Голани. У своєму Twitter він відповів американському президенту, що «у той час, коли Іран прагне використати Сирію як платформу для знищення Ізраїлю, президент Трамп сміливо визнає суверенітет Ізраїлю над Голанськими висотами».

У травні 2018-го США визнали Єрусалим столицею Ізраїлю та перенесли туди своє посольство з Тель-Авіва. У щорічній доповіді про права людини, яку оприлюднює Держдепартамент США, тепер зазначається, що Голанські висоти перебувають «під ізраїльським контролем», а не «зайняті Ізраїлем», як було раніше.

Підтримав минулого тижня заяву американського президента і мер Кацріна, найбільшого міста на Голанах, Дмитро Апарцев. Він вважає, що «декларація про визнання Голанських висот ізраїльською територією, безперечно, надасть різкого прискорення розвиткові регіону».


Водночас офіційний Дамаск виступив із заявою, у якій назвав рішення Трампа «безвідповідальним кроком» та наголосив на спробі підірвати рішення Радбезу ООН. З аналогічною позицію виступила і Москва. Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова сподівалася, що далі обіцянок дії Трампа щодо Голанських висот не підуть.

У Сполучених Штатах незгодні з Трампом і теж апелюють до рішення Радбезу ООН від 1981 року. Колишній високопоставлений чиновник Держдепу США Річард Хаас заявив, що міжнародне право «виключає отримання територій внаслідок воєнних дій».

Євросоюз теж наголосив, що «не має наміру змінювати свою позицію щодо питання приналежності Голанських висот і не вважає їх частиною території Ізраїлю, попри рішення президента США Дональда Трампа».

Туристи роблять селфі на фоні гори Хермон з теріторіях оглядового майданчика в регіоні Голан на Голанських висотах, 23 січня 2015 року
Фото:

EPA/JIM HOLLANDER

Реальні наслідки

Чи змінить щось рішення Трампа для мешканців Голанських висот, міжнародної спільноти та обох сторін конфлікту — Ізраїлю та Сирії? Тімоті Калдас вважає: цілком реально, що нічого не зміниться суттєво.

«На ситуацію навряд чи вплинуть й інші арабські країни, адже у багатьох зараз натягнуті відносини з Дамаском. Можливо, позиція Трампа зіштовхнеться із офіційним неприйняттям низки арабських країн, або й усієї Арабської ліги. Але насправді це все розмови, реальний контроль території Ізраїлем не зміниться і офіційне прийняття легальності цього теж не зміниться», — каже експерт.

Водночас інші фахівці-міжнародники, як Девід Вайнер, зазначають: насправді усе це створює небезпеку, передусім тому, що може легітимізувати завоювання територій силою. Наприклад, захоплення українського Криму Росією. Паралель у тому, що в обох випадках одна суверенна держава захоплює територію іншої суверенної держави і в односторонньому режимі анексує його. І це попри те, що ООН забороняє вести агресивні й загарбницькі війни.

«Ізраїль та Росія — члени ООН, вони фактично не дотримуються міжнародних угод. США, як країна, що виконує роль міжнародного арбітра та жандарма, таким чином легітимізує такі акти агресії. Тож це дуже погані новини для України. Якщо Ізраїлю можна, то чому не можна Росії?», — каже Ігаль Левін.

Однак заява Трампа про Голани не містить загрози насильства, адже Сирія вже постраждала від багаторічної боротьби і не зможе протистояти опонентам, а арабські країни, як-от Саудівська Аравія та Єгипет, таємно співпрацюють з Ізраїлем, аби протистояти Ірану.

На думку Ноур Самахи, єдине, що демонструє це рішення, — що Сполучені Штати більше не зможуть грати ролі у будь-яких майбутніх перемовинах між Ізраїлем та Сирією, якщо вони колись поновляться. Експертка каже, що «таким кроком США продемонстрували, що більше вони не є чесним неупередженим брокером — це те, що сирійці вже передчували певний час. А цей крок лише доводить, що їхні враження були правильними».

Заява Трампа не має вирішального значення з огляду на міжнародне право та міжнародну спільноту. Як кажуть експерти, також це нічого не змінює для Сирії: територія усе ще вважається окупованою, й сирійці не чекають, що позиція США з цього питання прогресуватиме на їхню користь.

«Сирія не відмовиться від своїх претензій на цю територію лиш через те, що США ухвалили одностороннє рішення та вирішили, що вважають захоплення територій законним», — вважає Самаха.

На окупованих Ізраїлем Голанських висотах зараз перебуває понад 25 тисяч сирійців. Визнання Сполученими Штатами Голанів ізраїльськими підтверджує, що США не зацікавлені в їхньому благополуччі або праві на повернення своєї території. Як кажуть експерти, цей крок у короткотерміновій перспективі позбавляє США можливості брати участь у будь-яких майбутніх перемовинах. А в довготерміновій — створює сприятливі умови для ізраїльтян, які прагнуть узаконити будь-які способи анексії Західного берега.

Поділитись: