Як захоплювали Крим: головне з допиту командувача ВМС Воронченка

Журналіст

27 грудня 2017 16:47

Командувач Військово—морських сил України віце—амдірал Ігор Воронченко 27 грудня свідчив у суді щодо держзради Януковича. Він розповів, як регулярні війська РФ захоплювали Крим у 2014 році. На момент анексії Воронченко був заступником командувача ВМС України з берегової оборони.

Командувач Військово-морських сил України віце-амдірал Ігор Воронченко 27 грудня свідчив у суді щодо держзради Януковича. Він розповів, як регулярні війська РФ захоплювали Крим у 2014 році. На момент анексії Воронченко був заступником командувача ВМС України з берегової оборони.

Громадське публікує найважливіші цитати з допиту віце-адмірала.

Перед анексією

У листопаді я отримав інформацію від коменданта міста Сімферополь про значні поставки пального на базу Гвардійське, але не по заявках. Потім інформація підтвердилася. Там перебували підрозділи, які не мали б дислокуватися на цій базі. Тоді ще ми не могли їх ідентифікувати.

Відтак з’ясувалося, що під час захоплення адміністративних будівель Сімферополя, Верховної Ради Криму і Ради міністрів Криму (захоплення відбулося в ніч з 26 на 27 лютого — ред.), з цієї бази вийшли БТР-и й озброєні люди. Пізніше саме вони, зокрема, блокували аеропорт Сімферополя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кривава анексія без «жодного пострілу»

Також була інформація про перекидання морським шляхом цих частин Збройних сил РФ з Новоросійська на базу в Севастополь. Вона надходила до мене після того, як її отримувало командування ВМС у місті Севастополь. На той час командування — це генерал Ільїн, віце-адмірал Єлісєєв, а також контр-адмірал Шакура.

Командувач Військово-морських сил України віце-амдірал Ігор Воронченко (ліворуч) під час свідчень у суді щодо держзради біглого президента Януковича (навесні 2014 року, на момент анексій Криму, Воронченко займав пост заступника командувача ВМС України з берегової оборони), 27 грудня 2017 року Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське

Дії офіційного Києва

Я не знаю, чи вживалися екс-президентом України Януковичем якісь заходи щодо протидії агресії в Криму. Знаю лише про дії Генерального штабу. Відпрацьовувалися плани щодо превентивних і демонстративних дій на території Криму.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Крим», якого не було: Фактчек російського фільму від Міністерства оборони

19 лютого повинні були зайти два батальйони повітряно-десантних військ (України — ред.) Але зайшла лише одна рота, яка й залишилася там. Ми повинні були провести превентивні заходи. Але жодних директив, чи то наказів, чи то бойових розпоряджень я не отримував.

Захоплення військових баз і адмінбудівель

Усі об’єкти інфраструктури та навігації заблокували, зокрема всі вокзали й аеропорти. Також, фактично того ж дня, загони сімферопольського чи севастопольського «Беркуту» перекрили два перешийки. За нашою інформацією, спершу це все блокувалося силами 810-ї бригади морської піхоти Чорноморського флоту, разом з 31-ю бригадою повітряно-десантних військ РФ.

У Керчі наші бази заблокували військові 810-ї бригади РФ, потім їх замінили підрозділи 77-ї бригади морської піхоти Каспійської флотилії РФ. У Феодосії постійно блокували сили 810-ї бригади РФ. Також блокувала 31-ша окрема авіаційно-штурмова бригада Збройних сил РФ… А безпосередньо нас блокували підрозділи 76-ї дивізії парашутно-десантних військ РФ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Він не дасть себе зламати», — мати кримського політв’язня Балуха

З 1 березня мені перебили всі мережі зв’язку та комунікації. За оперативною інформацією, в районі Гвардійська знищили лінії зв’язку з Києвом і внутрішні мережі. Спілкувалися лише через мобільний зв’язок.

Під час блокування в першій лінії стояли «козаки». Згідно з нашою інформацією, це були козаки з Кубані. Вони стояли разом із цивільним населенням — «загонами самооборони Криму». У другій лінії — два бронетранспортери: БТР-80 і бронемашина «Тигр». Були також підрозділи 76-ї дивізії повітряно-десантних військ РФ. Усе почалося з 2 березня. З озброєння вони мали стрілецьку зброю і гранатомети.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Пограбована спадщина: Як Росія знищує історію Криму

Тиснули на родини військовослужбовців, які жили за межами військових частин. Підтверджені факти, коли вночі приходили козаки й російські військовослужбовці та фактично виселяли з квартир. Також пропонували матеріальні цінності. Особисто мені пропонували квартиру в Ростові й посаду. Те ж пропонувалося командирам частин берегової оборони.

Викрадення Воронченка

Уже 21 березня до мене прийшли представники Збройних сил Росії, а саме генерал-лейтенант Турченюк — заступник командувача Південного округу ЗС РФ. З ним були двоє полковників: один представився офіцером Сухопутних військ РФ, інший — офіцером військ берегової оборони Чорноморського флоту.

Вони запропонували перейти на їхній бік. Я відмовився. Наступного дня прийшов полковник Чорноморського флоту і сказав, що зі мною хоче поспілкуватись якийсь генерал. Я вийшов на КПП, там уже перебували козаки й військовослужбовці ЗС РФ. Я вийшов без зброї на переговори. Але замість генерала з’явився спецназ. Потім — асфальт, наручники, мішок на голову. Мене повезли в Севастополь, де незаконно утримували протягом чотирьох діб.

На четвертий день мене викликали на зустріч з контр-адміралом Куликовим. Мені повідомили, що депортуватимуть і передадуть українській стороні на Чонгарі. Мене вивели в наручниках з мішком на голові. Коли зняли мішок, я побачив, що поряд зі мною в автобусі сиділи шестеро автоматників. Також троє цивільних, в одного з них була відеокамера. За нами в УАЗі їхав генерал-майор Остриков, заступник командувача з берегової оборони Чорноморського флоту.