Джуліан Ассанж арештований. Коротко про нього та головні зливи Wikileaks

Засновника платформи Wikileaks, що опублікувала сотні секретних документів уряду США, заарештували 11 квітня. Поліції вдалося затримати Джуліана Ассанжа після того, як посольство Еквадору в Лондоні, де він мешкав останні сім років, перестало надавати йому притулок.

Лондонська поліція повідомила, що очільника хакерської групи заарештували через порушення Ассанжем режиму звільнення під заставу ще у 2012 році. Проте згодом Мін’ютс США підтвердив, що надав запит про його екстрадицію у США. Там йому загрожує п’ять років в’язниці.

У чому його звинувачують, чому його арештували тільки зараз, якими були найрезонансніші зливи Wikileaks та як його пов’язують з Росією — розповідаємо у матеріалі.

Довідка: Джуліан Ассанж — інтернет-активіст, заснував Wikileaks у 2006 році. Народився в Австралії, також має громадянство Еквадору. Опублікував надсекретні дані про шпигунські скандали, корупцію у вищих колах влади, військові злочини та дипломатичні таємниці.

У чому звинувачують Ассанжа?

У 2010 шведський суд видав ордер на його арешт через звинувачення у сексуальних домаганнях. Одна жінка заявила, що він згвалтував її, а інша — у тому, що він до неї чіплявся. Усе це сталося під час візиту Ассанжа у Стокгольм.

Того ж року його затримали в Британії. У 2012 Верховний Суд Британії постановив екстрадувати Ассанжа у Швецію. Побоюючись, що його видадуть Сполученим Штатам, де можуть судити за публікацію секретних документів, Ассанж у 2012 звернувся до посольства Еквадору в Лондоні. Йому дали громадянство цієї країни, і впродовж семи років він там мешкав.

У 2017 Швеція закрила справу проти нього, проте Велика Британія заявила, що таки заарештує його за те, що той порушив умови звільнення під заставу, провівши ніч у незазначеному місці.

Чутки про те, що Асанжа виселять із посольства Еквадору, ходили з 2018 року. Врешті це сталося. Причина, за словами президента Еквадору, в «постійних порушеннях міжнародних конвенцій та щоденних протоколів».

Торік у листопаді громадськості стало відомо, що американські прокурори вже підготували звинувачення проти Ассанжа. Вони стосувалися публікації секретних матеріалів.

Ассанжа підозрюють також у сприянні російському втручанню в американські вибори президента 2016 року.

12 співробітників розвідувальної служби Росії звинуватили у зламі комп’ютерів штабу кандидатки Гілларі Клінтон та Демократичної Партії. Ассанж заявляв, що зможе довести непричетність росіян до зламу серверів.

Зв’язки Ассанжа з Росією

Ассанжа часто звинувачують у симпатіях до Росії. Упродовж 2012-го року він вів власне телешоу на пропагандистському телеканалі Russia Today під назвою «Світ завтра».

The New York Times робить висновок, що хоч прямих зв’язків між Wikileaks і Москвою немає, «проблематика Wikileaks та Кремля часто виявлялися узгодженими». Зокрема, спецпрокурор Роберт Мюллер називав публікацію листів Демократичної партії на платформі Wikileaks одним із інструментів втручання Росії в американські вибори.

Згодом The Guardian оприлюднила інформацію про секретний план Кремля з вивезення Ассанжа в Росію як «ключової фігури» у розслідуванні Мюллера. Проте його скасували через великі ризики.

Крім того, видання Foreign Policy у 2017 виявило, що Wikileaks відмовилися публікувати дані про російський уряд, які прийшли від Міністерства внутрішніх справ Росії, аргументувавши це тим, що вони й так уже відомі. Майже 200 гігабайтів сирих файлів, які згодом опублікувала група DDoSecrets під назвою «Темний бік Кремля», стосуються України, сепаратистських рухів на Донбасі, фальсифікацій щодо збиття рейсу МН17 та православної церкви в Росії.

Росія уже відреагувала на арешт Ассанжа: «Ми мусимо використати всі міжнародні інструменти, аби захистити людину, яка розкривала правду», — сказав «РИА Новости» заступник голови комітету Держдуми з міжнародних питань Олексій Чепа.

Найрезонансніші зливи Wikileaks

Гуантанамо. Вперше платформа Ассанжа привернула значну світову увагу, коли опублікувала документи в’язниці Гуантанамо, де утримуються злочинці, обвинувачені зокрема в тероризмі, веденні війни на боці суперника. Документи містили справи майже всіх ув’язнених, інструкції їхньої класифікації, утримання тощо. У них також ішлося про те, що частина людей були невинними.

Війна в Афганістані. Справжній фурор спричинили документи, опубліковані в 2010 — до видачі ордеру на арешт у Швеції. Вони стосувалися війни в Афганістані, зокрема, були опубліковані матеріали під назвою «Побічне вбивство», які свідчили про авіаудари американських військових по мирних жителях та журналістах.

Того ж року стався один із найбільших витоків інформації в історії військових США під назвою «Щоденник афганської війни». Платформа співпрацювала з багатьма світовими виданнями, які згодом і опублікували дані розслідувань.

Десятки тисяч документів включають детальну інформацію про бойові операції, теракти, нещасні випадки, зокрема вбивство цивільних військами коаліції, про які не повідомляли громадськості.

З них стало відомо і про переслідування лідерів радикального ісламістського руху «Талібан» за принципом «упіймати або знищити» без судового рішення, привласнення бойовиками руху смертоносних ракет. Американський уряд розкритикував публікацію, назвавши такі дії загрозою національній безпеці.

Cablegate. У 2010 Wikileaks опублікували документи, в яких описувалася взаємодія Державного департаменту США з посольствами країни по всьому світу. Там, містилася, зокрема інформація про аналіз світових лідерів, оцінка країн, обговорення питань зовнішньої політики тощо.

Злам пошти Гілларі Клінтон. Під час передвиборчої кампанії у США-2016, WIkileaks опублікували електронні листи Гілларі Клінтон, написані під час її перебування на посаді держсекретаря. З них стало відомо, що вона користувалася особистою поштою для обговорення державних справ. Це значним чином вплинуло на перебіг передвиборчої кампанії.