Глава Китаю Сі Цзіньпін хоче «мирного возз'єднання» із Тайванем. Там нещодавно фіксували десятки військових літаків КНР
Очільник Китаю Сі Цзіньпін пообіцяв продовжувати «мирне возз'єднання» з Тайванем. Попри нарощення напруженості з островом та все частішу появу там військових літаків Китаю, Цзіньпін прямо не згадував про застосування сили. Тайвань відповів, що його майбутнє може вирішувати тільки його народ.
Сі Цзіньпін виступав у будівлі китайського парламенту на честь 110-ї річниці Синьхайської революції, під час якої було повалено монархію ㅡ маньчжурську династію Цін. Під час виступу він заявив, що «найбільшою перешкодою для возз’єднання Китаю» були сили незалежності Тайваню.
«Ті, хто забуває свою спадщину, зраджує батьківщину та прагнуть розколоти країну, не принесуть нічого доброго», ㅡ заявив він. Очільник Китаю також додав, що прагне об'єднання мирним шляхом, але попередив, що китайський народ має «славну традицію» протистояти сепаратизму.
«Ніхто не повинен недооцінювати тверду рішучість, тверду волю та здатність захищати національний суверенітет та територіальну цілісність китайського народу. Історичне завдання повного возз'єднання батьківщини має бути виконане, і воно обов'язково буде виконане», ㅡ заявив Сі Цзіньпін.
Це вже не перша така заява Китаю. У липні 2021 року під час його останньої великої промови, де згадували і Тайвань, Цзіньпін пообіцяв «розгромити» будь-які спроби незалежності острова. А у 2019 році він прямо погрожував застосувати силу, щоб передати острів під контроль Пекіна.
А втім, напередодні цієї заяви Тайвань звітував, що за два дні до його Повітряний простір над землею або водою, який може виходити за межі території країни, щоб дати їй більше часу для відповіді на можливий напад ворожих літаківзони ідентифікації протиповітряної оборони ввійшли 77 китайських військових літаків. Це найбільша кількість перетинів цієї зони з червня.
У Тайвані відреагували на ці закиди та заявили, що тільки народ Тайваню може вирішити своє майбутнє. Офіс президента заявив, що вони суверенна незалежна країна, а не частина Китайської Народної Республіки.
Що сталося між Тайванем і Китаєм?
Китайська Народна Республіка (Китай) контролює материкову частину країни та два адміністративні райони — Гонконг та Макао. А Китайська Республіка, відома як Тайвань, визнає себе незалежною від Китаю. Свою столицю та адміністрацію на Тайвані заснували в 1949 році, коли Комуністична партія взяла під контроль материкову частину, а опозиційні до них сили відступили на Тайвань та заснували там свою владу.
Континентальний Китай і Тайвань дотримуються принципу «одного Китаю»: кожен вважає себе єдиним справжнім Китаєм, а свого суперника — тимчасово непідконтрольною територією. Щоб встановити дипломатичні відносини з КНР інші країни мають розірвати дипломатичні відносини з Китайською Республікою та навпаки.
Нині Тайвань має офіційні дипломатичні відносини з 15 країнами світу, більшість із яких — у Південній Америці. А втім, невизнаний статус Тайваню не заважає регіону займатися торгівлею з іншими країнами. Тайвань, зокрема, експортує банани, лічі та чай. Також у частині країн Тайвань має культурні представництва, які де-факто є посольствами.
США скасували дипломатичне визнання Тайваню на користь КНР у 1979 році. З того часу Сполучені Штати не мають дипломатичних відносин із Тайванем, але зобов’язуються забезпечувати захищеність острова від зовнішніх загроз — зокрема постачають острову зброю і військову техніку.
А втім, раніше президент США Джо Байден заявив, що має намір підтримувати Тайвань. Очікується, що новий американський уряд продовжить чинити тиск на Китай щодо широкого кола питань, зокрема стосовно прав людини, торговельних суперечок, ситуації в Гонконзі й Тайвані.