Голова Служби безпеки припускає, що фігуранти справи Шеремета могли бути агентами СБУ

Голова Служби безпеки України Іван Баканов не відкидає версію того, що фігуранти справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета, зокрема Владислав Грищенко за прізвиськом «Буча», могли бути агентами СБУ.

Про це він повідомив «Українським Новинам».

«Можливо вони (фігуранти — ред.) були їх (співробітників СБУ — ред.) агентурою», — заявив Баканов.

Водночас він не повідомив, які завдання агентура могла виконувати для СБУ.

Також Баканов сказав, що оприлюднений у ЗМІ аудіозапис розмови співробітника СБУ з одним із фігурантів справи Шеремета не означає, що він причетний до неї.

Голова СБУ запевнив, що його відомство не блокує розслідування справи, дає слідчим допитати співробітників СБУ і готове допомагати у цьому напрямку.

Нагадаємо:

  • 12 грудня глава МВС України Арсен Аваков заявив про затримання фігурантів у справі Шеремета.
  • Згодом поліція дала брифінг, правоохоронці назвали п'ятьох фігурантів у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. Це військова медсестра Яна Дугарь, дитячий хірург в Охматдиті Юлія Кузьменко, музикант і доброволець Андрій Антоненко та подружжя ветеранів війни на Донбасі Інни та Владислава Грищенків, відомих за прізвиськами «Пума» і «Буча».
  • Офіційно про підозри повідомили тільки першим трьом. 13 грудня суд обрав їм запобіжні заходи: Дугарь відправили під цілодобовий арешт, а Кузьменко й Антоненка — під варту. Грищенкам не оголосили офіційних підозр у справі Шеремета, оскільки наразі вони фігурують лише як особи, які можуть володіти певною інформацією.
  • Слідство вважає, що організатором убивства Шеремета був Антоненко. Начебто захопившись радикальними націоналістичними настроями, він вирішив створити організоване збройне угруповання, щоб вчинити вбивство Павла Шеремета. Антоненко долучив до групи Юлію Кузьменко та Яну Дугарь. Остання, за версією слідства, «проводила розвідку» біля будинку Шеремета та фотографувала на мобільний телефон камери спостереження довкола майбутнього місця злочину. Кузьменко ж, за версію слідства, безпосередньо закладала вибухівку під автівку.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016-го о 7:45 ранку внаслідок вибуху машини. Він їхав на ранковий ефір своєї програми. Розслідування убивства Шеремета високопосадовці публічно називали «справою честі», утім понад 3,5 роки попри численні експертизи, допити понад 1000 осіб, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайтів, у справі про вбивство Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.