У МВС пояснили, чому ветеранам «Пумі» та «Бучі» не оголосили підозри у справі Шеремета

Подружжю ветеранів війни на Донбасі Інні та Владиславу Грищенкам, більш відомим за позивними «Пума» і «Буча», не оголосили офіційних підозр у справі Шеремета, тому що наразі вони фігурують лише як особи, які можуть володіти певною інформацією.

Про це в етері «Нині вже» на hromadske розповів речник Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко.

Він зазначив, що подружжю оголосили підозри в іншій справі — у підготовці замаху на бізнесмена у місті Косів на Івано-Франківщині.

«Ми й почали з того, що на підозру у справі Шеремета вийшли через увагу про замах на бізнесмена у місті Косів, зокрема, у такому елементі, як дуже подібний вибуховий пристрій», — уточнив Шевченко.

Слідчі, за словами речника, переконані, що ветерани «можуть володіти інформацією про справу Шеремета».

«Їм поки що не пред’явлено підозр безпосередньо у причетності до справи Шеремета, але їхні контакти, зв’язки, розмови та інші факти в сукупності всіх нам говорять, що це ті особи, які дуже цікавлять слідство, зокрема у справі Шеремета», — зазначив речник, додавши, що підозру їм можуть оголосити у майбутньому, якщо на це будуть підстави.

Нагадаємо, 12 грудня 2019-го глава МВС України Арсен Аваков заявив про затримання фігурантів у справі Шеремета. Кількома хвилинами раніше музикант Riffmaster Андрій Антоненко повідомив, що до нього прийшли з обшуками та підозрюють у вбивстві журналіста Шеремета.

Згодом поліція дала брифінг, правоохоронці назвали п'ятьох підозрюваних у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

Це військова медсестра Яна Дугарь, дитячий хірург в Охматдиті Юлія Кузьменко, музикант і доброволець Андрій Антоненко та подружжя ветеранів війни на Донбасі Інни та Владислава Грищенків, відомих за прізвиськами «Пума» і «Буча».

За даними слідства, Антоненко та Кузьменко закладали вибухівку під авто Павла Шеремета.

13 грудня Печерський суд Києва обрав запобіжний захід військовослужбовиці Яні Дугарь, яку підозрюють у вбивстві журналіста Павла Шеремета. hromadske вело пряму трансляцію з зали суду. Її відправили під цілодобовий домашній арешт до 8 лютого 2020 року.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016-го о 7:45 ранку внаслідок вибуху машини. Він їхав на ранковий ефір своєї програми. Розслідування убивства Шеремета високопосадовці публічно називали «справою честі», утім понад 3,5 роки попри численні експертизи, допити понад 1000 осіб, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайтів, у справі про вбивство Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.

Також слідство відмовлялося від оприлюднення суттєвої інформації стосовно ходу розслідування, для якого була створена спецгрупа із залученням ФБР. У МВС заявляли, що розслідування справи ускладнює російське громадянство Шеремета.

10 травня 2017-го журналісти презентували фільм-розслідування про вбивство журналіста Павла Шеремета. У ньому йдеться про те, що співробітник СБУ Ігор Устименко був біля дому Шеремета в ніч перед вбивством.

Співзасновник міжнародного проекту розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP Дрю Салліван заявив, що українська влада свідомо не розслідує вбивство журналіста.

Колеги та рідні Шеремета вимагали відставки Авакова через нерозкриття вбивства журналіста.

10 жовтня 2019-го президент Володимир Зеленський заявив, що керівництво МВС змінять, якщо не буде результатів у справі щодо вбивства Шеремета.