Гриневич закликає Угорщину вислухати аргументи України щодо закону «Про освіту»
Міністр освіти інауки України Лілія Гриневич висловила розчарування щодо заяви Угорщини про те, що їхній уряд блокуватиме подальші рішення ЄС, спрямовані назближення зУкраїною.
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич висловила розчарування щодо заяви Угорщини про те, що їхній уряд блокуватиме подальші рішення ЄС, спрямовані на зближення з Україною.
«Мене це надзвичайно розчаровує, тому що дивно, що наші угорські партнери не можуть бути зацікавлені, щоб українські громадяни, в тому числі угорського походження, також мали європейські перспективи», — сказала міністр в ефірі телеканалу «112 Україна».
Гриневич також закликала уряд Угорщини вислухати аргументи України стосовно статті про мову викладання в законі і наголосила, що Україна не має наміру закривати школи з мовою викладання національних меншин, а тільки хоче розширити викладання української мови в цих школах.
Гриневич повідомила, що 27 вересня планує зустрітися з міністром освіти Румунії, а 19 жовтня — з міністром освіти Угорщини.
Раніше угорський міністр закордонних справ Петер Сіятро заявив, що уряд Угорщини збирається блокувати всі подальші рішення Євросоюзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною.
25 вересня Петро Порошенко підписав закону «Про освіту».
5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту. «За» відповідне рішення проголосували 255 депутатів.
В ухваленому Радою законі про освіту передбачається, що національним меншинам гарантується право на навчання рідною мовою одночасно з українською мовою лише в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти.
Як пояснив глава МЗС Павло Клімкін, закон про освіту не скорочує викладання мовами нацменшин, а додає українську.
Однак 19 вересня парламент Угорщини схвалив резолюцію із засудженням українського закону про освіту. А парламент Румунії прийняв декларацію, в якій також висловлено стурбованість ухваленням нового закону.
Угорщина навіть пропонувала Порошенку не підписувати закон про освіту.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Виключно українською»: мовне питання як ціна реформи освіти