Кількість хворих на COVID-19 зростає, а гроші на боротьбу з ним уже витратили. На що саме та як далі з цим жити

Одразу після оголошення карантину до державного бюджету України внесли зміни: доходи скоротили на 120 мільярдів гривень, а видатки збільшили на понад 82 мільярди гривень. І все це для того, аби створити фонд протидії коронавірусу. Нещодавно в уряді прозвітували, що всі гроші з цього фонду вже розподілили, тобто визначили, коли їх витратять і на що саме. Ми з'ясували, як в Україні боротимуться з COVID-19 без спеціального фонду та на що вже встигли витратити кошти.

Звідки забрали гроші, щоб створити COVID-фонд?

Розмір фонду боротьби з коронавірусом в Україні визначили на рівні приблизно 66 мільярдів гривень. Оскільки в державному бюджеті кожна копійка має своє призначення та час, коли держава повинна її витратити, то спеціальний фонд створили для того, щоб уряд мав певний запас грошей, які можна було б витратити на нагальні потреби. У часи пандемії коронавірусу вони постійно змінюються і їх дуже важко прогнозувати заздалегідь, тому остаточно розподілили гроші з цього фонду лише через 4 місяці після його створення.

Окрім відкриття фонду боротьби з коронавірусом уряд збільшив низку державних видатків: фінансування медичних програм зросло більш ніж на 16 мільярдів гривень, виплати пенсій — майже на 30 мільярдів гривень. Додаткові 722 мільйони віддали на фінансування обласних державних адміністрацій.

Водночас у бюджеті скоротили низку інших державних програм. Наприклад, фонд регіонального розвитку зменшили майже на 5 мільярдів гривень, виплату субсидій — на понад 8 мільярдів, фінансування освіти врізали трохи менше ніж на 2 мільярди гривень, а Верховної Ради — на 48 мільйонів.

Водночас скоротили не лише видатки, а й доходи — майже на 120 мільярдів гривень. Це зробили тому, що змінилася економічна ситуація й держава розуміла, що не зможе зібрати приблизно кожну десяту гривню запланованих раніше податків.

На що витратили гроші з COVID-фонду?

За даними Міністерства фінансів України, гроші з фонду боротьби з коронавірусом витрачали зовсім не на медицину, як ви могли подумати. Здебільшого вони пішли на соціальні та інфраструктурні проєкти.

Так, на надбавки та доплати медикам із фонду взяли орієнтовно 9% усіх його коштів. На доплати медпрацівникам лікарень Міністерства внутрішніх справ виділили 0,2% коштів. На закупівлю апаратів штучної вентиляції легень витратили 0,15% (які наприкінці липня все ще не використали), а на закупівлю обладнання для опорних лікарень — 8% (також не витрачені на кінець липня).

Набагато більшими були видатки з фонду на соціальні програми (приблизно 33% коштів):

1,15 мільярда гривень — на допомогу фізичним особам-підприємцям першої та другої груп, які мають неповнолітніх дітей;

6,97 мільярда гривень — на виплати безробітним;

приблизно 2,5 мільярда гривень — на лікарняні;

стільки ж (2,5 мільярда гривень) — на доплати працівникам МВС (поліцейським і нацгвардійцям) та військовослужбовцям;

1,68 мільярда — на будівництво нових лікарень.

Хоч як дивно, але найбільше грошей з COVID-фонду (понад 53% усього фонду) витратили не на закупівлю ліків, доплати медикам чи покращення умов у лікарнях, а на ремонт і будівництво доріг — 35 мільярдів гривень.

Таку логіку витрат в уряді пояснюють тим, що під час жорсткого карантину в Україні збільшилася кількість офіційних та неофіційних безробітних. Ремонт і будівництво доріг мають створити додаткові робочі місця та сприяти відновленню економіки.

Свого часу будівництво доріг у боротьбі з економічною кризою використовували США. Так уряд країни намагався стимулювати економіку та зменшити безробіття в часи Великої депресії 1930-х років — однієї з найбільших економічних криз у сучасній історії.

Проте доцільність таких витрат з COVID-фонду викликає сумніви. «Зараз треба було б спрямувати гроші на компенсації тим підприємствам і галузям, які постраждали від карантину: малий і мікробізнес, авіаперевезення, туризм тощо. Хоча я загалом проти державної підтримки приватного сектора, однак цього разу йдеться не про виплати допомог, а про компенсацію збитків, завданих карантином. Якби замість ремонту доріг ці гроші спрямували на компенсації, то їхній ефект для створення робочих місць був би більшим», — повідомив hromadske старший аналітик CASE-Україна Володимир Дубровський.

Загалом у кризовому 2020 році уряд планує відремонтувати та збудувати понад 3600 кілометрів автодоріг, на що витратить орієнтовно 100 мільярдів гривень (включно з коштами COVID-фонду та кредитами під державні гарантії).

Чи вистачить державі коштів у майбутньому?

Оскільки гроші з коронавірусного фонду вже повністю розподілили, а епідемія в Україні досі триває (та ще й очікується друга хвиля восени), то постає питання: звідки держава братиме гроші для подолання вірусу та його наслідків?

Навіть коли в COVID-фонді ще були вільні ресурси, то значну частину видатків на боротьбу з вірусом, медичні закупівлі та програми здійснювали з державного бюджету, а не з нього.

«Гроші на боротьбу з коронавірусом витрачалися не лише з COVID-фонду, а й із резервного фонду бюджету. Насправді медичні закупівлі не були найбільшими видатками: наприклад, на купівлю апаратів штучної вентиляції легень витратили лише приблизно 100 мільйонів гривень. Найбільші ж виплати стосувалися підтримки безробітних, надбавок медичним працівникам тощо», — повідомила керівниця центру аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак.

Експерти зазначають, що в разі настання так званої другої хвилі коронавірусу видатки на підготовку лікарень до прийому пацієнтів будуть мінімальними, адже її провели під час першої хвилі. «Потреба держави в грошах великою мірою залежатиме від того, чи буде запроваджуватися жорсткий карантин, чи будуть масові закриття та наскільки сильно впаде економічна активність. Якщо знову запровадять жорсткий карантин, то зросте й кількість безробітних, а з нею — потреба в коштах на виплати по безробіттю», — додала Марчак.

Чи вистачить державі грошей на те, аби й далі підтримувати медицину та економіку? Наразі ситуація з наповненням державного бюджету вже не надто оптимістична: від початку року держскарбниця не отримала близько 5% всіх запланованих доходів — це майже 30,5 мільярда гривень. Причин декілька, зокрема невідповідність реального курсу гривні тому, що записаний у бюджеті, та падіння економічної активності й імпорту товарів до України.

Серед інших причин в уряді називають і так звані «податкові скрутки з податку на додану вартість» — махінації, які дозволяють уникати сплати податку та відмивати гроші. Однак у Мінфіні заявляють, що ситуація з ухиленням від оподаткування вже покращується. Верховна Рада навіть устигла змінити бюджет на 2020 рік, заклавши до нього 2 мільярди гривень на ліквідацію наслідків червневих повеней на заході України — ці гроші планують отримати додатково завдяки «подоланню схем із ПДВ».

Як же уряд компенсує нестачу грошей? Частково кошти економлять завдяки низькому курсу валют: держава виплачує менше за обслуговування своїх валютних боргів, тому й видатки на це не реалізовуються повною мірою згідно із затвердженим раніше планом (у бюджеті курс долара було прописано на рівні 30 гривень, хоча реально виплата валютних боргів відбувається за курсом 26-27,5 гривні, тому й виникає певна економія).

Однак левова частина видатків економиться завдяки тому, що не виконується не лише план доходів до бюджету, а й план видатків. «Частина видатків просто не фінансується вчасно, адже не проводяться закупівлі та не ухвалюється відповідна нормативна база. Станом на 19 серпня незатвердженими залишаються 63 бюджетні програми — це 10% усіх програм. За ними Держказначейство не має права відкривати фінансування», — розповідає Дарина Марчак.

За даними Рахункової палати, у першому півріччі 2020 року уряд не використав приблизно 9,5%, або 51 мільярд гривень запланованих видатків. «Це наслідок недотримання розпорядниками коштів вимог Бюджетного кодексу щодо термінів затвердження паспортів бюджетних програм, економії видатків на обслуговування державного боргу та незавершення процедур закупівель», — заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

Водночас, попри невтішні показники наповненості бюджету та витрачання державних коштів, уряд може ще більше погіршити ситуацію з державними фінансами. Так, з 1 вересня там планують підвищити розмір мінімальної зарплати, що збільшить державні видатки (замість того, аби зменшувати їх через нестачу грошей у держбюджеті). Коштом чого фінансуватимуть таку «щедрість», наразі невідомо. Найімовірніше, якщо в держаній скарбниці критично не вистачатиме грошей, Мінфін «заморожуватиме» фінансування капітальних проєктів, зокрема будівництво доріг, щоб профінансувати захищені статті видатків бюджету — соціальну сферу та виплати за державним боргом.