Два мільярди гривень на ліквідацію наслідків паводків. Звідки гроші та до чого тут податкові махінації?

***

Другого липня міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що податкова перемогла махінаційні схеми та почала перевиконувати плани з надходжень до бюджету. Зокрема йшлося про «податкові скрутки», за які у квітні звільнили керівника Державної податкової служби Сергія Верланова.

Очільник Мінфіну був настільки переконаний, що від податку на додану вартість більше ніхто не ухиляється, що заклав перевиконання зі сплати ПДВ на 2 мільярди гривень до бюджету на 2020 рік. Ці зміни до бюджету підтримали народні депутати, які 3 липня ухвалили закон про виділення цих грошей до резервного фонду для ліквідації наслідків паводків на заході України.

Що таке податкові «скрутки» та як вони працюють? 

Сума, яку компанія розраховує, додаючи до вартості виробленого нею товару 20% ПДВ, називається податковим зобов’язанням, а сума всіх вже сплачених цією компанією ПДВ у цінах тих товарів, які вона купувала раніше, називається податковим кредитом. Для розрахунку суми, яку компанія заплатить до бюджету, від податкового зобов’язання віднімають податковий кредит.

Податкові «скрутки» — це фінансові махінації, які дозволяють компанії отримувати чи навпаки «продавати» податковий кредит з ПДВ, тобто таку собі знижку з податку на додану вартість або ж навіть право вимагати у держави відшкодування ПДВ з бюджету. Право на відшкодування ПДВ виникає тоді, коли податкових кредитів у компанії більше, аніж податкових зобов’язань. Таке право найчастіше мають експортери, оскільки, коли вони продають товар за кордон, податкового зобов’язання (першої частини формули з визначення суми ПДВ) у них не виникає, а залишаються лише податкові кредити.

«Уявіть, що ви компанія, яка торгує бананами. Ви імпортували банани (тобто, купили офіційно), однак продали їх не через супермаркети, а, наприклад, на базарі, за готівку (тобто, не офіційно). Формально, ці банани досі перебувають у вас на балансі, хоча фактично ви їх позбулися та отримали за них готівкові гроші. За готівку ви можете купити зерно у фермерів, які працюють в «тіні», тобто допоможете їм легалізувати нелегальний товар. Або ж можете «продати» ці банани іншій компанії, документально передавши їй право на податковий кредит», — пояснив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов.

У підсумку за допомогою «скрутки» ви «перекручуєте» банани на інший товар, уникаєте сплати ПДВ з проданих за готівку бананів, отримуєте гроші за «продаж» свого податкового кредиту.

Схеми торгівлі податковим кредитом такі масштабні, що утворився цілий тіньовий ринок, на якому формується попит, пропозиція та ціна. «Податковий кредит можна продати: його вартість на ринку раніше була 4-5% (від суми податкового кредиту), а зараз — близько 7%. Тому, якщо ви за готівку продали банани, то можете додатково заробити 7%, «продавши» податковий кредит на ці банани на чорному ринку. Весь цей ринок є частиною більшого ринку, де торгують операціями з відмивання грошей або ж виведення коштів у вигляді «сірої» готівки», — зазначив аналітик Інституту соціально-економічної трансформації В’ячеслав Черкашин.

Схеми з ПДВ подолані?

«За останні два місяці нам вдалося «зламати» схеми «скруток» та інших проблем з фіктивним податковим кредитом, які до цього були у податковій. Перевиконання плану бюджету в обсязі 6,4 млрд грн було досягнуто саме завдяки цьому. Тому на сьогодні є всі підстави вважати, що більше схем з ПДВ у нас не буде», — заявив Сергій Марченко 2 липня.

Втім, виміряти ефективність боротьби зі «скрутками» можна не за допомогою надходжень до бюджету, а за допомогою зростання вартості послуг з організації таких схем, переконані експерти. «Потрібно близько 2-3 місяців для того, аби побачити результат. Якщо уряду дійсно вдалося якісь види операцій заблокувати й скоротити обсяги «скруток», то це призведе до скорочення пропозиції «скруток» і зростання вартості цих послуг», — додає Соколов.

Одначе, впевнений Черкашин, «схеми» справді стали дорожчими, стало важче займатися торгівлею податковим кредитом, доводиться більше протидіяти податковим органам. У ДПС почали аналізувати податкові накладні на етапі реєстрації. «Тепер там аналізують податкові кредити за видами товарів, тому банани "скрутити" у зерно вже не вийде»,—говорить експерт. Але за останні декілька років уряд та податкова запровадили стільки запобіжників для боротьби зі «схемами» з ПДВ, що сама система моніторингу стала надзвичайно дорого коштувати як державі, так і бізнесу. «Сьогодні на кожному підприємстві є окремий бухгалтер, що займається виключно ПДВ, також у бізнесу великі витрати на реєстрацію накладних та виконання інших формальностей. На мою думку, витрати бізнесу на те, аби працювати відповідно до правил з адміністрування ПДВ набагато більші, аніж реальні втрати бюджету від недоотримання грошей через «скрутки» та інші схеми», — додав експерт.

За розрахунками аналітичного центру «Ціна держави», у червні більшу частину надходжень до бюджету становили не податки, а дивіденди державних компаній — Нафтогазу (39,6 мільярда гривень), Приватбанку (24,5 мільярда гривень) та Укргідроенерго (майже 1 мільярд гривень). Сплату дивідендів контролює податкова, тому у статистиці вони відображаються як податкові. «У липні 2020 року не очікується надходження до бюджету значних разових платежів, тож показники поточного місяця (а саме надходження до держбюджету) не покажуть таких рекордів як у червні. А враховуючи актуальні тенденції збору митних та податкових платежів, можемо отримати падіння», — резюмують в організації.

Свою заяву про перемогу над «схемами» з ПДВ в уряді зробили на підставі однієї справи, над якою працювали СБУ, Офіс генпрокурора, податкова та Міністерство цифрової трансформації. 3 липня в Офісі президента заявили, що ця «схема» була «найбільшою за всю історію України», а після її закриття до бюджету додатково надійшло 9 мільярдів гривень за 2 місяці. «Мені наразі невідомо, чи була то реальна схема, чи це просто був інструмент політичного тиску. На якомусь етапі там з’явилося десятки компаній, не причетних до схем з ПДВ, яким СБУ арештувала рахунки та ліміти ПДВ. Цих компаній досить багато. Рішення про арешти ми скасовували через суди», — повідомив hromadske Анатолій Косован, керуючий партнер юридичної компанії Kosovan Legal Group, рахунки клієнтів якої заблокували СБУ через підозру в участі у «скрутках».

Він підкреслив, що в останні декілька місяців тиск податківців на бізнес, зокрема аграрний, посилився. «Наші клієнти були багато років на автоматичному поверненні ПДВ. Останнім часом у їхніх постачальників та інших клієнтів активно блокуються ПДВ накладні, накладаються арешти, їхній експортний товар піддавали додатковим митним формальностям, чого раніше ніколи не було. Ці масові блокування — це десятки звернень, це масова проблема», — додав юрист.

Де взяти гроші, якщо податків не вистачить?

Якщо подивитися на офіційну звітність щодо виконання бюджету, яку веде Державна казначейська служба, то за перші 6 місяців 2020 року до державного бюджету України не надійшло 6,2% всіх запланованих доходів — це понад 34 мільярди гривень. У червні податкові органи зібрали на 7,7% більше податків, аніж планувалося (загалом 89 мільярдів гривень).

Щоб перевиконати план на два мільярди гривень (які вже відправили на ліквідацію наслідків паводків, але люди їх не отримали), потрібно, аби податкова перевиконала план за друге півріччя на 36 мільярдів гривень, тобто, починаючи з липня, щомісяця перераховувала до бюджету на 6 мільярдів гривень більше податків, аніж планувалося. Якщо ж цього не станеться, то до кінця року державі не буде вистачати 2 мільярдів гривень на інші видатки, що може призвести до урізання бюджету або ж до затримок з фінансуванням інших програм.

Дефіцит бюджету уряд покриває, як правило, випускаючи облігації (державні позики), або ж продаючи майно та великі державні компанії. Однак останнім часом активніше стали говорити про небезпечніші шляхи покриття нестачі державних грошей. Наприклад, за словами ексголови Національного банку України Якова Смолія, під час зустрічей за участі депутатів, уряду та президента Володимира Зеленського від НБУ вимагали, аби він «запустив друкарський станок», тобто почав друкувати гроші для того, аби уряд зміг профінансувати всі свої видатки. Крім цього, Нацбанк мав штучно знизити курс гривні для того, аби він відповідав курсу, закладеному до державного бюджету (близько 29 гривень за долар).