Колишні військовополонені з «Азовсталі» розповіли, що міжнародні організації не контролювали умови їхнього утримання

Про це на пресконференції 22 липня розповіли звільнені з полону бійці «Азову» з позивними «Вікіпедія», «Манго» та «Вишня».

Так, Денис Чепурко («Манго») розповів, що представників Червоного Хреста бачив лише у день евакуації з «Азовсталі» — 17 травня.

«Вони заходили до нас в автобус, давали листівки й там питали, кого ми хочемо попередити [про полон]: чи рідних, чи державу. Після того ми представників Червоного Хреста не бачили», — розповів Чепурко.

Владислав Жайворонок («Вікіпедія») розповів, що не бачив жодного представника Червоного Хреста чи будь-яких інших міжнародних організацій, поки був у полоні. Проте уточнює, що не може говорити про перші дні евакуації: «Я був непритомний, погано розумів, де я і хто мене оточує. До того ж маю певні проблеми з зором».

За його словами, жодні міжнародні організації не мали доступу до місця, де його утримували, тобто й не знали про умови тримання.

«Одна з причин, чому я переживаю за своїх друзів, — це те, що я не знаю, що там (у місці утримання — ред.). Ніхто, крім противника, не знає. Якщо там є тортури, то міжнародні організації не можуть цього підтвердити і видають, наче цього немає», — зазначив Жайворонок.

Також він розповів, що жодні міжнародні організації після звільнення не документували його свідчення про полон та події у Маріуполі. Натомість збирала свідчення Служба безпеки України.

Колишні військовополонені розповіли, що умови утримання були жахливими. За словами «Манго», у кімнаті метр на метр спали 10 людей. Червоний Хрест до колонії в Оленівку не пропускали, хоча бойовики й казали про автівку з гуманітаркою, згадує військовий. А «Вишня» розповів, що росіяни лякали полонених фізичною розправою.

Також «Манго» розповів, що окупанти роздягали полонених для обшуків та знущались із них: наприклад, ставили під сонцем і били.

За словами «Вікіпедії», росіяни використовували всі можливі методи тиску на полонених, зокрема психологічний. Бійців переконували, що вони нікому не потрібні, їх ніхто не чекає, а також розповідали, що російська армія вже захопила велику частину України. Військові зазначили, що не вірили у такі слова окупантів.

Нагадаємо, у Міжнародному комітеті Червоного Хреста після трагедії в Оленівці заявили, що не могли гарантувати безпеку українських військових, які виходили з заводу «Азовсталь», і «заздалегідь пояснили це сторонам».

Що з захисниками Маріуполя?

Після кількох місяців протистояння з росіянами у блокадному Маріуполі українські військові вийшли з території заводу «Азовсталь» у травні.

Завдяки бійцям з «Азовсталі» Україна отримала критично необхідний час на формування резервів, перегрупування сил та отримання допомоги від партнерів. Вище військове командування віддало наказ командирам підрозділів на «Азовсталі» зберегти життя особового складу.

У Міноборони заявляли, що врятованих українських бійців обміняють на російських військовополонених. Секретар РНБО Олексій Данілов розповів, що більшість захисників Маріуполя перебувають на непідконтрольній Україні території Донецької області. Наприкінці червня відбувся обмін, зокрема й військових із Маріуполя.

А 29 липня росіяни заявили про удар по колонії в селищі Оленівка Донецької області, де утримують українських полонених, зокрема з Маріуполя. Звинуватили в атаці ЗСУ з реактивних систем залпового вогню HIMARS. Однак огляд відео та фото з місця трагедії свідчить про те, що стався вибух всередині приміщення, де утримували полонених, а не удар ззовні.