«Корона для двох». Як Трамп і Байден використовують епідемію у боротьбі за Білий дім

«Ми вчимося жити з вірусом», — заявив президент Трамп на дебатах 22 жовтня. «Та ні, ми помираємо від нього», — відреагував Байден.

Здається, це найкоротший і дуже вдалий опис двох позицій кандидатів щодо пандемії — найбільш нагального нині питання у США, на президентських дебатах та усієї президентської кампанії.

Парадокс: найбільш економічно розвинута країна світу з потужним технологічним і фармацевтичним сектором — і водночас найбільш постраждала від пандемії. На Сполучені Штати припадає 4% населення світу і водночас одна п’ята від загальної кількості хворих на COVID-19 і померлих від нього. У країні, яка перебуває в розпалі однієї з найважливіших політичних подій останніх років, будь-яка важлива тема неодмінно політизується. Коронавірус, певна річ, не став винятком.

Для Дональда Трампа — це черговий аргумент, щоби загострити протистояння з Китаєм. Звідси — твердження про «китайський/уханьський вірус» і заява про вихід із ВООЗ, яка начебто перебуває під контролем Пекіна.

Для демократів стрімке поширення епідемії Штатами стало черговим підтвердженням тези про «провальне лідерство» Трампа й необхідність обрати президентом Джо Байдена.

Трамп: ніякого COVID, лише бізнес

Чи не вся діяльність адміністрації Трампа з протидії коронавірусу, на перший погляд, суперечила рекомендаціям американських та закордонних епідеміологів.

Так, наприкінці січня ВООЗ оголосила надзвичайний міжнародний стан через стрімке поширення COVID-19 (у США тоді вже був перший випадок), але закликала не закривати кордонів. Трамп через кілька тижнів спершу обмежив в’їзд до США із Китаю, а згодом — і з Європи.

Трамп неодноразово публічно заперечував серйозність епідемії — ще в лютому він говорив, що коронавірус «одного дня зникне, як диво». Також неодноразово порівнював його за серйозністю з грипом, що некоректно хоча б тому, що від сезонного грипу вакцина існує, а від коронавірусу — ні. Тепер же ми знаємо, що насправді президент США у приватних розмовах сприймав загрозу COVID-19 серйозно.

Та публічно Трамп заперечував необхідність жорстких локдаунів, проводив передвиборчі заходи, де збиралися тисячі людей, і час від часу говорив про епідемію доволі дивні речі. Наприклад, про необхідність проводити менше тестувань, щоб покращити статистику захворюваності (Білий дім згодом пояснював, що це жарт). Пости Трампа у Facebook і Twitter з дезінформацією про COVID-19 не раз блокували.

Хоча дієвих ліків або вакцини від коронавірусу немає, адміністрація президента США і Трамп особисто обстоювали використання протималярійного препарату гідроксихлорохін. Його дієвість у лікуванні COVID-19, зрештою, так і не була підтверджена — а через масове скуповування препарату людьми з коронавірусом його не вистачало для пацієнтів, яким він справді потрібен.

Друга хвиля коронавірусу у США, яка виявилася сильнішою за першу, змогла лише частково вплинути на позицію Трампа щодо COVID-19. Так, республіканці теж обмежили проведення заходів, а президент почав носити маску (хоча й не на всіх публічних заходах) і навіть радити це іншим. Але «китайський вірус», на думку Трампа, все ще не є виправданням карантину. Іншими словами, не варто закривати економіку, чиє зростання було головним козирем нинішньої адміністрації, до того ж уже частково нівелювалося пандемією.

І, як не парадоксально, змінити таку позицію не змогла навіть хвороба самого Трампа. Американського президента навіть ненадовго ушпиталили, коронавірус виявили в десятків людей у Білому домі — але це не змусило Трампа говорити про COVID-19 як про реальну загрозу.

Показовою є відповідь віцепрезидента Майка Пенса на критику, що, мовляв, адміністрація не дотримується заходів безпеки, які сама ж і рекомендує. Пенс сказав, що вважає, що кожен американець самостійно має вирішити, дотримуватися цих заходів чи ні.

Іншими словами, пандемія коронавірусу, яка забрала життя понад 220 тисяч американців, не змусила Трампа підступатися до проблеми інакше, як через призму ділового підходу. Порятунок людських життів він намагається врівноважити з економічними досягненнями за своєї каденції.

Байден: я знаю, як краще, бо я не Трамп

Як би цинічно це не звучало, але якраз для кампанії Байдена коронавірус зіграв на руку і перетворився на головну тему опонування Трампові. Активно у виборчі перегони колишній віцепрезидент включився якраз навесні, у розпал першої хвилі епідемії, коли із боротьби за президентство випали інші кандидати від демократів.

У момент, коли Трамп ще намагався опиратися жорстким карантинним заходам, Байден підкреслено відповідально поставився до небезпеки: відмовився від зустрічей з виборцями, засів удома (з огляду на поважний вік він розумів, що «вписується» у групу ризику) і вів кампанію онлайн. Ще, звісно, радив усім обов’язково носити маски і дотримуватися всіх норм безпеки.

Стратегія Байдена від початку була досить проста і логічна — критикувати Трампа за безвідповідальність та неправильні кроки у боротьбі з епідемією. І, звісно, часто недолугі заяви й поради Трампа, які лунали на щоденних брифінгах у Білому домі.

Ще в березні Байден оприлюднив власний план боротьби з COVID, а згодом із обранням своєї кандидатки у віцепрезиденти розширив його до «плану Байден-Гарріс». Більшість із семи його пунктів — про потребу виправити помилки минулого, тобто адміністрації Трампа. Наприклад, для вразливих категорій населення — людей з інвалідністю чи літніх американців, у Байдена є окремо прописані плани дій.

У Байдена, прихильного до медичної реформи попереднього президента Барака Обами, зокрема медичного страхування для всіх, також була нагода нагадувати і про неефективність медичної системи у США за Трампа загалом.

Згодом Байден поновив зустрічі з виборцями, і його заяви щодо Трампових невдач у боротьбі з вірусом стали ще різкіші. Але часом і вкрай нелогічні.

Наприклад, під час одного з виступів Байден виголосив: «Коли б президент нормально робив свою роботу від самого початку — усі люди були б живі. Геть усі — я не вигадую, просто погляньте на статистику».

Статистика щодо коронавірусу в США справді лякає. Втім, якщо поглянути навіть на ті країни, які були зразковими у боротьбі з COVID — на ту ж Нову Зеландію або Південну Корею — повністю запобігти смертям не вдавалося ніде.

До речі, цікаво було спостерігати за реакцією Байдена, коли стало відомо про інфікування його опонента на початку жовтня. Демократ заявляв, що «усіма думками з президентом Трампом та першою леді Меланією», зичив їм якнайшвидшого одужання. А ще обіцяв молитися за їхнє здоров’я. У світлі жорсткої критики Байденом будь-яких дій Трампа щодо COVID такі дружні побажання складно сприймати без належної іронії.

На тлі цього у штабі Байдена з усією ретельністю поставилися до тестування на коронавірус. Заявили, що кандидат від демократів проходить тести щотижня, також обов’язково — перед дебатами з Трампом. А ось коли у штабі Байдена-Гарріс все-таки зафіксували кілька випадків зараження, кандидатка у віцепрезиденти скасувала турне до Північної Кароліни (хоча у неї вірус не підтвердився).

Хоча закиди Байдена досить логічні, справедливості заради варто зазначити: складно сказати напевне, чи впорався б він значно краще з епідемією, до якої ніхто не був готовий. У плані боротьби з коронавірусом Байдена прописані нібито правильні речі, однак чи вдасться їх втілити достатньо ефективно й оперативно, щоби рятувати сотні життів, якщо демократ таки посяде президентське крісло?

Вакцинна політика

Питання, яке Байден коментує поки досить обережно, — це вакцина від коронавірусу. Але з площини медичної воно уже давно перекочувало у цілком політичну.

Чинний президент США наполягає на якнайшвидшому виведенні готової вакцини на ринок. Пропозиція Трампа полягала у тому, щоби шість американських компаній об’єднали свої зусилля для розробки вакцини та її випуску в обіг (на усе це держава виділяє понад 6 мільярдів доларів).

16 вересня Трамп оголосив, що вакцина буде вже за 4-8 тижнів — грубо кажучи, йому хотілося б встигнути ще до дня виборів. Однак чи встигне до того вакцина пройти усі етапи випробування — велике питання.

На останніх перед виборами президентських дебатах Трамп позначив інший дедлайн — кінець 2020-го. Можна припустити, що Трамп мав на увазі — за умови, якщо його переоберуть. Оскільки він уже заявляв, що за Байдена (та взагалі за демократів) вакцини не буде зовсім.

Байден, у свою чергу, зазначає, що «вірить вакцинам та американським науковцям», і наголошує, що рішення, коли можна буде повноцінно користуватися безпечною вакциною, має залишатися за експертами й лікарями, а не політиками. А Камала Гарріс на віцепрезидентських дебатах два тижні тому зазначила, що не збирається вакцинуватися від COVID за вказівкою президента Трампа, адже не довіряє його вакцині, і чекатиме рекомендацій лікарів.

Вибори і люди

Звісно, епідемія сильно вплинула на виборчий процес. Хвороба Трампа та його відмова перейти в онлайн-формат завадила провести повноцінні другі дебати, замість них кандидати просто виступили на різних телеканалах. Перші ж відбувалися з мінімумом глядачів у залі.

Агітаційні кампанії обох кандидатів теж сильно відрізнялися від того, як бувало зазвичай. Байден демонстрував, що не бажає наражати себе й виборців на небезпеку. У Трампа через коронавірус лишалося менше часу на з’їзди.

Крім того, епідемія неминуче вплинула і на виборців. Багато штатів розпочали дочасне голосування, аби уникнути скупчень людей 3 листопада. А голосування поштою, яке з року в рік ставало все більш поширеним серед американців, у 2020-му досягне найбільших за весь час масштабів. На виборах чотирирічної давнини, на яких переміг Трамп, приблизно кожен четвертий голос надсилався поштою. Уже зараз це число перевищило 30%.

Серед тих, хто віддав свій голос якраз у такий спосіб, прихильників Демократичної партії майже вдвічі більше, ніж Республіканської. І це не дивно: Дональд Трамп неодноразово заявляв, що вважає цей метод джерелом потенційних фальсифікацій, і закликав своїх прихильників приходити на дільниці особисто. Це попри те, що вже принаймні дев’ять штатів запровадили обов’язкове голосування поштою, та й сам Трамп проголосував так ще у серпні — як і протягом багатьох років до цього.

Жодних переконливих свідчень масових фальсифікацій через дистанційне голосування на виборах у США наразі немає. Одне з досліджень показало, що їх відсоток коливається від 0,0003 до 0,0025%.

Одна з останніх заяв Трампа про 50 тисяч неправильних бюлетенів, які начебто отримали виборці штату Огайо для голосування на президентських виборах, виявилася фейком. Інша — частково підтвердилася: у штаті Пенсильванія у смітнику знайшли дев’ять (!) бюлетенів для військових, у семи з яких начебто стояв голос за Трампа, але міністерство оборони США поки не говорить про злочинний умисел.

У дистанційного голосування, яке набуло поширення через епідемію COVID-19, є й менш очевидний бік. Велика кількість бюлетенів поштою означає, що ми навряд чи дізнаємося остаточні результати президентських виборів на наступний день після голосування, як це було раніше. А отже, після 3 листопада почнеться період невизначеності, який триватиме невідомо скільки.

На перших дебатах Трамп відмовився однозначно відповісти на питання, чи визнає він результати виборів у такому разі. І натякнув, що не буде стримувати своїх прихильників, якщо вони вдадуться до протестів. І хоча пізніше президент США таки погодився визнати результати виборів, якими б вони не були, питання, що ж буде в разі ймовірної поразки Трампа, це не знімає.

У будь-якому разі, республіканці до того часу можуть мати потужний козир — переважну більшість у Верховному суді США, який має повноваження скасувати результати виборів чи зобов’язати перерахувати голоси.

22 жовтня профільний комітет Сенату схвалив кандидатуру Емі Коні Баррет на вакантну посаду судді Верховного суду. Більшість сенаторів — республіканці, і вони вже заявляли про готовність затвердити Баретт на посаді якнайшвидше. Це цілком може статися до оголошення остаточних результатів — а тому є ймовірність, що 3 листопада 2020-го буде не єдиним днем голосування за президента США.