«Ковід вилікували, йдіть куди хочете». Чому люди з ускладненнями від коронавірусу помирають удома
На початку квітня Вікторія Стахова з Харкова поховала свого 89-річного свекра — Олександра Манича. Він разом з дружиною Надією понад два тижні лікувався від ковіду в стаціонарі, а потім їх виписали додому. Через декілька днів чоловік помер. За словами Вікторії, йому було важко дихати, і навіть концентратор, який родина придбала після виписки з лікарні, не допоміг.
У березні в деяких областях України показник госпіталізацій хворих з коронавірусом доходив до максимуму, і через завантаженість лікарень таких пацієнтів виписували доліковуватися додому під нагляд сімейних лікарів. Налагодженої процедури постковідної реабілітації в Україні досі немає — відповідний протокол Міністерство охорони здоров’я затвердило лише 20 квітня.
«Вийшов з відділення і впав»
«Ми захворіли всією родиною ще наприкінці лютого. У мене і сина була температура, але ми могли допомагати батькам чоловіка, які почувалися значно гірше. За декілька днів у них почала падати сатурація до 80%. Лікар, з яким я консультувалася телефоном, сказав, що це показник для госпіталізації», — розповідає Вікторія.
Через тиждень лікування вдома її свекра Олександра разом з дружиною Надією госпіталізували у Чорнобильську лікарню в Харкові. Телефоном подружжя розповідало Вікторії, що все одно почуваються погано.
«За тиждень в лікарні сказали, що показники свекра покращилися і його будуть виписувати. Коли я приїхала за ним, він сидів біля відділення з медсестрою. Сказав, що вийшов з відділення, відчув слабкість, не міг спуститися сходами і впав», — розповідає Вікторія Стахова.
Наступного дня удома в Олександра піднялась температура до 39, а пульсоксиметр показував 70%. Вікторія викликала швидку і просила забрати його в лікарню. Їй відповіли, що госпіталізувати хворого не можуть, оскільки лікарні переповнені.
«Я зателефонувала знайомому лікарю, він подзвонив до тієї ж лікарні, і свекра все ж прийняли назад. Потім вони з дружиною ще десь два тижні лежали в лікарні з киснем», — каже Вікторія.
«Треба просто відчиняти кватирку, щоб вони дихали»
Вдруге з лікарні їх виписували вже удвох. У виписці свекра, яку Вікторія надала hromadske, зазначено, що виписали його під нагляд сімейного лікаря, а дотації кисню він не потребує.
«Хоча він казав, що ще вранці у нього була киснева маска, а потім її забрали і принесли виписку. Я просила їх не виписувати, але мене запевнили, що показники в нормі і вдома треба просто відчиняти кватирку, щоб вони дихали», — розповідає Вікторія.
«Ніхто не сказав мені, що свекри не можуть навіть самі сидіти, стояти або рухатися, настільки у них був важкий стан. Мені довелося замовляти спеціальний транспорт для важких хворих за власні кошти», — додає вона.
Після виписки у подружжя знову погіршився стан. Вікторія придбала для них кисневий концентратор, ще один взяли у знайомих.
Коли в Олександра сатурація впала до 70%, Вікторія подзвонила у швидку. Лікарі бригади сказали, що у хворого дихальна недостатність, до якої ще доєднується серцева. Порадили препарати, які підтримують серце.
Також Вікторія подзвонила до приватної лабораторії, вони зробили ПЛР-тест, який в обох ПЛР-тест може показувати позитивний результат навіть протягом деякого часу після завершення лікуваннявиявився позитивним.
«Я почала колоти йому препарати, які підтримують серце. Але це ж не нормальне медичне обслуговування, він не може в такому стані перебувати вдома», — каже Вікторія.
Але навіть із концентратором, наголошує вона, дихати свекру було важко:
«Він уже не міг навіть нічого сказати, лише кивав. Тоді я ще раз викликала швидку, а поки вона їхала, у нього почали синіти руки. Я послухала пульс — його вже не було».
У свідоцтві про смерть зазначено, що чоловік помер через коронавірус.
«Не відправляємо додому, якщо хворий має пневмонію»
Ірина Пирогова, головна лікарка Чорнобильської лікарні, в якій лікували Олександра та Надію, цей конкретний випадок нам не прокоментувала. Сказала, що пацієнтів виписують, якщо вони не потребують дотацій кисню і мають вилікувану пневмонію. Однак на тлі хвороби у них часто утворюється фіброз (рубці на легенях) та дихальна недостатність, що потребує тривалої реабілітації.
«Ми не відправляємо додому, якщо хворий має пневмонію. Але якщо це ускладнення після хвороби, як-от фіброз, то виписуємо. Лікувати таких хворих у ковідних відділеннях, які переповнені, і постійно надходять нові пацієнти, ми не маємо можливості. Ними повинні займатися постковідні відділення», — каже лікарка.
Окремих постковідних лікарень в Україні наразі немає. Але хворі з ускладненнями після коронавірусу можуть продовжити лікуватися в стаціонарах нековідних лікарень або проходити реабілітацію у санаторіях.
У Харківському департаменті охорони здоров'я теж запевняють — пацієнтів із недолікованим коронавірусом ніхто не виписує. Заступник директора департаменту Ігор Волченко каже, що за хворими після виписки наглядає сімейний лікар. Саме він, за словами Волченка, має давати рекомендації щодо реабілітації та госпіталізації в іншу лікарню.
«У нас є путівки в санаторії для реабілітації, які також виписують сімейні лікарі. А пацієнта, який не може переміщатися і має низькі показники (сатурації та аналізів), жоден лікар не випише зі стаціонару. Зараз розробляється програма створення реабілітаційних центрів. Коли спаде напруга з ковідом, на базі лікарень, які орієнтовані на ковід, будуть створені реабілітаційні центри», — каже Ігор Волченко.
«Ми ковід вилікували, йдіть куди хочете»
У стандарті МОЗ щодо медичної допомоги при ковіді зазначено: якщо ковідне відділення заповнене більш ніж на 50%, то пацієнти, які понад 10 днів перебувають на лікуванні і мають необхідність ще лишатися в стаціонарі, повинні бути переведені в інше відділення.
«Лікарі вимушені виписувати пацієнтів, бо постійно надходять нові. Ми можемо виписати зі стаціонару людину, яка вже не має вірусу в організмі, але її не повинні відправляти додому, якщо пацієнт або його родичі самі цього не хочуть», — пояснює лікар-анестезіолог з Одеси Іван Черненко, який теж працює з хворими на коронавірус.
За його словами, після 10-15 діб у хворого вірусу в організмі вже немає, але може залишаться дихальна недостатність.
«Якщо у людини вражений великий відсоток легень, вона потребує кисню, терапії. Позиція: “Ми ковід вилікували, йдіть куди хочете” — неправильна. Але зазвичай таких пацієнтів виписують з папірцем, на якому записані номери волонтерок, що допомагають хворим і видають концентратори додому», — розповідає лікар.
За його словами, пацієнтів із низькою сатурацією повинні переводити в нековідне відділення, де є кисень — інакше вдома такий пацієнт помре або отримає інвалідність.
«Фактично людина не померла від ковіду, вона померла від ускладнень, але ж вона могла жити. Навіщо витрачати на пацієнта стільки коштів, щоб потім убити його і сказати, що винен сімейний лікар? Але він має лікувати пацієнта з сатурацією вище 94%. Якщо вона нижча, хворий має бути в стаціонарі», — каже Черненко.
З Роздільнянської центральної районної лікарні, в якій працює Іван Черненко, за весь час епідемії коронавірусу виписали двох-трьох пацієнтів, які самі цього хотіли.
«Інших ми переводимо у терапевтичне відділення в нашій лікарні, там лікуємо дихальну недостатність. Переводимо, якщо вони згодні продовжувати лікування у відділенні терапії», — розповідає Черненко.
За словами лікаря, займатися переведенням пацієнта в інше відділення або заклад має не лікар, а адміністрація лікарні. Лікар повинен лише повідомити про такого пацієнта.
«З ким домовимося, туди і покладуть»
Після смерті Олександра Вікторія Стахова продовжувала займатися лікуванням його дружини Надії. У неї також була низька сатурація, підвищена температура і низький гемоглобін (69 при нормі 120).
Коли ПЛР-тест врешті показав негативний результат, її госпіталізували у хірургічне відділення Харківської обласної лікарні. Однак, за словами Вікторії, після декількох днів обстежень її виписали додому. Зазначили, що її випадок — не їхній профіль, і порадили звернутися до сімейної лікарки.
«Лікарка сказала, що дасть направлення на госпіталізацію, а далі з ким ми домовимося, туди матір і покладуть. Вона хворіє вже два місяці. Мені страшно від того, що ми потрапили у таку ситуацію. Люди беззахисні перед цією системою», — каже Вікторія.
Розв'язати проблему з подібними виписками, пояснює Іван Черненко, міг би протокол, в якому зазначений маршрут пацієнта після лікування у ковідному стаціонарі.
«Поки він не з’явиться, будуть відмовки: “А чому ми маємо займатися цим пацієнтом?”», — каже Іван Черненко.
Такий протокол про надання реабілітаційної допомоги пацієнтам із ковід у МОЗ розробили в березні 2021 року — через рік від початку епідемії в Україні. А затвердили його лише 20 квітня.
Протокол передбачає створення мультидисциплінарних реабілітаційних команд, які мають працювати при відділеннях інтенсивної терапії, палатах або інших закладах, де надають допомогу хворим із постковідом. Такі команди мають очолювати лікарі фізичної та реабілітаційної медицини. Реабілітація має розпочинатися у відділеннях інтенсивної терапії і тривати до моменту, коли буде безпечно виписати пацієнта додому.
«Почнеться хвиля судових процесів»
«Я спостерігаю за такими ситуаціями тривалий час і впевнений, що коли це все пройде (напружена ситуація з коронавірусом — ред.), почнеться хвиля судових процесів. Найсумніше, що винен буде саме лікар, і більше ніхто, крім нього, не понесе відповідальності», — каже Іван Черненко.
Проте, за словами Вікторії Стахової, для позову їм треба мати документи, які могли б підтвердити важкість стану хворого. Але виписку про сатурацію Олександра або його кардіограму лікарі швидкої їм не дали, а у виписці з лікарні зазначено, що стан хворого покращився.
«Кого в такому випадку ми можемо притягти до відповідальності, якщо у лікарні з документами все нормально? Якщо навіть при госпіталізації пульсоксиметр швидкої показував, що у свекра сатурація 60%, а у виписці написано, що при його надходженні до лікарні вона була 90%», — каже Вікторія.