«Краще Рінату не їхати в Донецьк»: що ми дізналися із записів телефонних розмов ватажків бойовиків у справі МН17
Joint Investigation Team (JIT)Об’єднана слідча група (ОСГ), яка розслідує збиття «Боїнга-777» Малазійських авіаліній MH-17 у липні 2014 року, коли загинули 298 людей, 14 листопада оприлюднила нові перехоплені записи телефонних розмов ватажків cамоназваної «Донецької народної республіки».
Вплив Росії на «ДНР» «вийшов за межі військової підтримки, а відносини між російськими посадовцями та ватажками бойовиків «ДНР» видаються тіснішими», — йдеться в заяві групи. Нижче — ключові подробиці оприлюднених телефонних розмов.
Про координацію ватажків «ДНР» із російськими силовиками
В одному із записів від 1 липня 2014 року відбувається розмова між бойовиком із позивним «Монгол» та невідомим, який називає себе «комендантом Макіївки». До нього звертаються на ім’я «Саша». Той розповідає про зміну командування підрозділів бойовиків за вказівкою «Шойгу» — таке саме прізвище має міністр оборони РФ Сергій Шойгу.
Ми існуємо завдяки вам! Підтримайте незалежну журналістику – фондуйте нам на Спільнокошті та долучайтеся до спільноти Друзів hromadske.
Невідомий: Я хотів би просто знати як комендант міста Макіївки, я хочу знати…
«Монгол»: Ми йдемо до єдиноначальства. Сюди прибувають люди з повноваження Шойгу. І всіх місцевих польових командирів викидають на**й з підрозділів.
Невідомий: Угу.
«Монгол»: Їх [підрозділи] очолюють москвичі. Та Макіївки це не стосується.
Невідомий: Нє, ти скажи — на Макіївку чи не на Макіївку, мені все одно — мене цікавить, коли це буде, щоб я розумів, кому мені підпорядковуватися, б**ть.
«Монгол»: Ти будеш підпорядковуватися міністру оборони.
Невідомий: Якому, хто це такий?
«Монгол»: Міністр оборони «ДНР»... Ну, верховний головнокомандувач, Бородай.
Невідомий: Так, міністр оборони Бородай. А Стрєлков?
«Монгол»: Ні, міністр оборони в нас Стрєлков. А головнокомандувач військами — як президент або прем’єр-міністр у всіх країнах — у нас Бородай.
Причиною зміни командування «Монгол» називає неналежну поведінку місцевих ватажків:
«Монгол»: Ось така ситуація. Готуємось до єдиноначальства в серйозній війні. Польових командирів зараз усіх під ніж пустять, бо вони вже зарвались: грабують, ґвалтують, вбивають, грають у політику.
А в іншій розмові, 18 липня, між бойовиками з позивними «Шериф» і вже згаданим «Монголом» згадуються ФСБ (Федеральна служба безпеки) та ГРУ (Головне розвідувальне управління) — силові органи Російської Федерації, від яких бойовики отримують накази.
«Шериф»: ...і ми сьогодні напряму вже тиждень, напряму, все [нерозбірливо] в Москву. І назад отримуємо команди. Я тобі просто кажу от: дай Бог, щоб усі були живі…
«Монгол»: Я теж отримую команди з Москви. Те ж саме…
«Шериф»: У вас ФСБ?
«Монгол»: Так.
«Шериф»: У нас ГРУ. От і все… вся відмінність.
Про роль Суркова
Раніше вплив на псевдореспубліки Владислава Суркова — помічника Володимира Путіна, підтверджувало розслідування «Сурков Leaks», що базувалося на даних зі зламаної електронної скриньки чиновника.
В оприлюднених тепер перехоплених записах телефонних розмов містяться додаткові свідчення, які вказують на вплив Суркова на «ДНР».
Так, у дзвінку від 3 липня 2014 року Сурков говорить Бородаю, що з Росії надійде підкріплення.
Сурков: Там дехто на ім’я Антюфеєв до тебе має вирушати. Я тобі вже говорив про нього. (...) Він з суботи збирався… уже сюди… в неділю навіть відбувати (...) А в суботу вони вирушають туди вже на південь, ну щоби бути у бойовій готовності. Ось. Там, Сашо, один момент — зразу скажу тобі — вони ж на ДБ («міністерство держбезпеки» «ДНР», — ред.) претендують. Але я сказав, що Ходаковський («ексміністр держбезпеки ДНР», — ред.) там же очолює ДБ.
Бородай: Я не проти. Я до речі, думаю, що Ходаковський, до речі, із задоволенням залишить свою посаду (...).
Сурков: Ну дивися, Сашо. Ти сам вирішуй. Якщо він піде (...), нехай тоді йде. А якщо не схоче йти з якихось причин (...), то нехай створять ще одну спецслужбу. Нічого там страшного не станеться.
Сурков закликає влаштувати усе так, аби Володимир Антюфеєв зайняв високу адміністративну посаду в «ДНР». Тижнем пізніше, 10 липня 2014-го, Антюфеєв дав пресконференцію разом з Бородаєм та Гіркіним та повідомив пресі, що він щойно прибув із Росії і що під його відповідальність потраплять сектори так званих держбезпеки, МВС та юстиції в «ДНР».
До речі, Сурков та Бородай, розмовляючи про влаштування справ на Донбасі, пригадують і Крим, порівнюючи «ступінь безладу, який постачається з Москви».
Бородай: Насправді той ступінь безладу, який постачається з Москви, розумієш…
Сурков: Розумію, Саш, розумію…
Бородай: Він насправді мінімальний. Це не Крим.
Сурков: Та про що йдеться, ясна річ, що це не Крим. Хто б міг посперечатися.
Бородай: Тут просто якась кривава громадянська війна йде…
Сурков: Розумію…
Бородай: Де стріляють усі в усіх практично.
Сурков: Як і годиться на громадянській війні.
Про Ахметова і Коломойського
У розмові за 3 липня 2014 року так званий «прем’єр-міністр ДНР» Олександр Бородай спілкувався з невідомим абонентом. Останній згадує у своїй розмові певний «конфлікт» із українським бізнесменом Ігорем Коломойським, який «вилився на простори всієї країни».
Невідомий: Ну дивіться. Основна мета, яку я переслідую в тій усій каші, що вариться, — я хочу, щоб «Коломоєць» не був загублений і лишився живим, і ПриватБанк увійшов у систему «ДНР». Коломойський, чи як там його. Якщо не розлаятися з ПриватБанком. (...) Ще в 11-му році я в них запитав карту «королівська кров», ми з ними поговорили, і те, чим закінчився наш конфлікт, це вилилося на простори всієї країни.
Бородай відповідає, що вважає Коломойського ворогом Росії. На тезу невідомого про те, що навіть ворогів потрібно робити своїми друзями, Бородай каже, що «Коломойський настільки відвертий наш супротивник, що робити його другом ніяк не можна». Співрозмовник далі розповідає про війну між «донецькими жлобами» та «євреями з Дніпропетровська». Говорить, що олігархи мають стати кризовими менеджерами і повернути половину своїх статків «як вибачення». На що Бородай відповідає:
Бородай: У вас далекосяжні плани, а в мене — ні. Я виконую накази, я відстоюю інтереси виключно однієї держави — Російської Федерації. Ось, власне, і все.
Об’єднана слідча група зауважує, що раніше, на пресконференції від 10 липня 2014-го року, Бородай говорив, що і він, і Ігор Гіркін є добровольцями, яким ніхто не давав вказівок. Сказане в цьому дзвінку суперечить його словам.
А в іншій розмові між тодішнім ватажком «ДНР» Олександром Бородаєм та помічником президента РФ і куратором «республік» у Кремлі Владиславом Сурковим від 3 липня 2014 року йдеться про зустріч останнього з кимось на ім’я «Рінат».
Сурков: Розумію, що цей шухер там не в касу. Я з Рінатом зустрічався тут, він був на початку тижня (тобто 30 червня, 1 чи 2 липня — ред.), мені просто колеги зателефонували, попросили. Я з ним насправді не хотів зустрічатися, він мене три години чекав терпляче в ресторані, так, щоб тобі для розуміння, який він дуже зацікавлений. Але при цьому досить довга і безглузда розмова. Він тут зустрічався зі своїм колишнім патроном. Той його, зрозуміло, за завданням типу пропонував йому сидіти за столом перемовин на боці «республіки». Звісно, відповідь була зрозумілою, що це неможливо з його боку. І він усе говорив про мир, про мир, добре відгукувався про тебе, дуже довго, і дуже добре разів п’ять повторив чомусь, говорив про Ходаковського й Пургіна (тодішні ватажки бойовиків — ред.). І спитав мене, чи можна йому приїхати в Донецьк. Я, чесно кажучи, сказав, що краще цього не треба робити (сміх).
Ймовірно, йдеться про українського олігарха Ріната Ахметова. Далі в розмові Бородай згадує Ахметова вже на прізвище.
Бородай: До речі, дуже цікава статистика є в нашого друга, товариша Пургіна (ексглава «Народної Ради» «ДНР», — ред.).
Сурков: А що там?
Бородай: За споживанням газу зрозуміло, що всі підприємства області, вона ж «республіка», впали щонайменше втричі — крім ахметівських. Є такі дані: їх охороняють, наприклад, Дружковський, Біс (бойовики на чолі з Ігорем Безлером, — ред.) та «Оплот» (угруповання бойовиків, — ред.). Ой, Біс і «Восток», помилився. Ходаковський. У Ахметова.
Сурков: Що і треба було довести.
Прессекретарка Ахметова Анна Терехова в коментарі «Інтерфакс-Україна» сказала, що вони «не коментують розмови третіх осіб».
«Утім ми хочемо підкреслити, що в пана Ахметова були тисячі публічних і непублічних зустрічей із політиками, бізнесменами й громадськими діячами, і на кожній такій зустрічі він незмінно закликав до вирішення конфлікту за столом перемовин», — додала Терехова.
Що ці записи дають для розслідування?
У прокуратурі Нідерландів зазначають: розмови, оприлюднені 14 листопада Об’єднаною слідчою групою, були записані у 2014-му Службою безпеки України і надані ОСГ для вивчення у ході розслідування збиття літака.
Зміст цих дзвінків підтверджується також іншою інформацією, яку до цього зібрала ОСГ, наприклад, свідченнями очевидців.
«Інтенсивні дії Росії впливають на подальше розслідування проти осіб, які причетні до знищення МН-17. Тому ОСГ зараз оприлюднила ці записи», — зазначив у коментарі hromadske Брехтьє ван дер Мосдійк, старший консультант із зв’язків з громадськістю прокуратури Нідерландів.
В ОСГ наголошують, що наявна у її розпорядженні інформація свідчить про вплив РФ на адміністративні, фінансові та військові питання в «ДНР». Керівництво самопроголошеної республіки чи не щодня мало телефонні дзвінки із посадовцями Росії. Такі тісні зв’язки, зазначає ОСГ, свідчать і про ймовірну участь російського керівництва в розгортанні військових комплексів «Бук» на території «ДНР». Вони, як було підтверджено раніше, належать 53-й зенітній ракетній бригаді, підрозділу військових сил Росії, що базувався в Курську.
ОСГ та прокуратура Нідерландів наголошують: оприлюднили розмови не для того, аби натякнути на нових підозрюваних, а щоби звернутися до ймовірних нових свідків у справі, які можуть більше розповісти про зв’язки російських чиновників з керівним складом «ДНР». Для цього слідчі навіть опублікували перелік конкретних запитань. Останній оновлений список імен, причетних до збиття «Боїнга-777» ОСГ оприлюднювала у червні 2019-го. До списку увійшли росіяни Ігор Гіркін (чиї розмови, зокрема, опубліковано цього разу), Сергій Дубінський, Олег Пулатов і українець Леонід Харченко.
«Я певна, що ОСГ знає значно більше, аніж розповідає нам, — зазначає hromadske Сілена Фредрікс, мати загиблого в авіакатастрофі малазійського боїнга рейсу МН-17 23-річного Брайса Фредрікса, яка ретельно стежить за розслідуванням справи. — Подивімося, чи з’явиться у справі тепер більше свідків. Адже багато людей знає, що насправді сталося і хто несе за це відповідальність. Сподіваймося на це».
Водночас нідерландський журналіст Йерун Аккерманс, який займається справою МН-17 від самого початку, сумнівається, що у справі будуть нові свідки. «Доки Москва не дозволить їм свідчити, вони не зможуть цього зробити. Обмін полоненими, коли до Росії повернувся Володимир Цемах, демонструє, наскільки серйозно Кремль налаштований, щоби “його власні” свідки не виступали у суді», — зазначає журналіст.
Судовий процес у справі про збиття МН-17 розпочнеться в Нідерландах 9 березня 2020 року. Чи будуть до того оприлюднені нові докази, ОСГ та прокуратура Нідерландів не коментують.