«Леніна геть!». Президент Еквадору Ленін Морено пішов на поступки протестувальникам

Еквадорці переводять подих після масштабних протестів, що паралізували країну в першій половині жовтня. Після майже двох тижнів конфлікту президент таки скасував контроверсійний указ про скорочення державних видатків. «Все заради миру в країні», — пояснив він. Але про політичну стабільність говорити зарано.

Сльозогінний газ, палаючі шини на дорогах, захоплені державні будівлі — столиця Еквадору Кіто на 12 днів перетворилась на арену сутичок між десятками тисяч протестувальників та поліцією. Все через оголошені президентом 1 жовтня заходи з економії бюджетних коштів в обмін на позику Міжнародного валютного фонду.

Найбільше обурення, поряд зі скороченням зарплат держслужбовцям, викликало рішення скасувати субсидії, що дозволяли майже 40 років утримувати низькі ціни на пальне у цій багатій на нафту країні. Ціни на дизель миттєво виросли більш ніж вдвічі, а на бензин — на 30%.

Вже на наступний день по всій країні розпочалися протести транспортних профспілок — таксистів, далекобійників і водіїв громадського транспорту. Вимагаючи скасування президентського указу, вони перекрили барикадами головні вулиці найбільших міст та десятки автомобільних доріг. Також до столиці вирушили тисячі представників корінного населення.

Далі ЗМІ ледь встигали повідомляти про події.

Мирні демонстрації переросли у сутички між поліцією та протестувальниками: поліція використала сльозогінний газ та спеціальну техніку — маніфестанти відповіли коктейлями Молотова. Поранено сотні осіб, декілька з яких згодом померло у лікарні, а більше тисячі заарештовано. Протестувальники прорвались у парламент країни та спалили будівлю прокуратури. Припинили роботу три нафтовидобувні комплекси, захоплені невідомими. У всій країні запроваджено надзвичайний стан, а у Кіто — комендантську годину.

Як наслідок, у школах по всій країні припинилось навчання, полиці магазинів почали порожніти, в деякі міста продукти доставляли літаками. Президент країни переніс органи влади в інше місто — і лише через декілька днів повернувся у столицю, щоб уникнути звинувачень у втраті контролю над ситуацією.

Зі зростанням рівня насилля все частіше почали лунати заклики відправити Морено у відставку: «Леніна геть!».

Президент конфедерації корінних народів Хайме Варгас заявив, що протести триватимуть, доки Морено не відмовиться від співпраці з МВФ. Цю міжнародну організацію чимало латиноамериканців вважає відповідальною за високий рівень бідності та нерівності.

Мітингувальники біжать від поліцейської атаки сльозогінним газом під час протистоянь у Кіто, Еквадор, 13 жовтня 2019EPA-EFE/PAOLO AGUILAR
Чоловік прикривається паперовою коробкою біля барикади під час антиурядового протесту і заткнень з поліцейськими в центрі Кіто, Еквадор, 12 жовтня 2019 рокуEPA-EFE/PAOLO AGUILAR

Нова економічна політика серед тотальної недовіри

Ленін Морено говорить, що просто зробив те, на що не наважувалися його попередники.

Річ у тім, що економіка Еквадору сильно залежить від цін на нафту. Хоча країна і відома як найбільший експортер бананів у світі, саме «чорне золото» забезпечує від 30% до 60% її експорту. Саме високі доходи від продажу нафти стали двигуном економічного зростання та зростання державних видатків за президентства попередника Морено, соціаліста Рафаеля Корреа.

Та після того як ціни на нафту впали, для економіки настали складні часи. В умовах економічної стагнації держава більше не може дозволити собі витрачати 1,4 мільярди доларів щороку лише на субсидії пального.

Тому чимало фахівців та представників міжнародних фінансових організацій вважають кроки Морено виправданими. На їхню думку, вигоду від субсидій отримували передусім контрабандисти, що користалися різницею у ціні пального в Еквадорі та сусідніх країнах. Інші рішення, наприклад, підвищення ПДВ або запровадження власної валюти (в Еквадорі з 2000-го року циркулює долар США), мали би ще гірші наслідки.

Втім, скорочення державних видатків не могло стати популярним у країні, де 80% населення вважає, що влада діє в інтересах олігархів.

Найболючіше указ президента сприйняли корінні народи, які становлять 8% від 17 мільйонів еквадорців.

Професор одного з еквадорських університетів Фернандо Бальсека переконаний, що корінне населення не так протестує проти скасування субсидій, як вимагає кращої освіти, охорони здоров’я, якості життя. Індіанці належать до найбідніших та найменш захищених верств населення. За словами їхніх лідерів, всі попередні президенти ігнорували проблеми корінних народів. Рішення Морено скасувати субсидії на пальне стало лише останньою краплею.

Важливо і те, що ще декілька років тому Морено став президентом завдяки зовсім іншим гаслам — він обіцяв продовжити політику Рафаеля Корреа.

Президент Еквадору Ленін Морено (праворуч) відвідав райони, де будівлі постраждали внаслідок зіткнень протестувальників з поліцією в Кіто, Еквадор, 17 жовтня 2019 рокуEPA-EFE/JOSE JACOME

«Ленін — прислужник капіталістів»

Корреа, що обіцяв побудувати у країні «соціалізм XXI століття», спрямував частину доходів від продажу нафти на щедрі соціальні програми та розбудову інфраструктури. Рівень бідності суттєво знизився, а витрати на освіту та охорону здоров’я значно зросли.

Водночас Корреа здобув контроль над судовою системою, пресою та профспілками, а також скасував обмеження щодо двох термінів перебування при владі.

При ньому Еквадор розірвав відносини з МВФ та прихистив засновника Wikileaks Джуліана Ассанжа у своєму посольстві у Лондоні.

Коли ціни на нафту впали, Корреа звернувся за зовнішніми позиками, зокрема до Китаю. Це майже втричі збільшило державний борг, але не вирішило проблем економіки.

Тому у 2017 році Корреа вирішив не претендувати на третій поспіль президентський термін, а вибрав собі наступника — Леніна Морено. Деякі фахівці вважали, що Морено стане таким собі еквадорським Мєдвєдєвим — він дозволить Корреа перечекати економічно скрутні часи, а потім знову передасть владу своєму «господарю».

Адже Ленін Морено був віцепрезидентом під час першого терміну Корреа і підтримував його політику. Особисто він відзначився своїми діями з захисту прав неповносправних — сам він пересувається в інвалідному візку внаслідок вогнепального поранення. Серед іншого, Морено відомий популяризацією гуморотерапії — лікування сміхом — при складних проблемах зі здоров’ям.

Проте вже через декілька місяців після обрання Морено почав діяти самостійно.

Передовсім він розв’язав руки прокурору країни, який розслідував витрати коштів за часів Корреа. З’ясувалось, що низка емблематичних інфраструктурних проектів Корреа супроводжувалась неефективними видатками та відвертою корупцією. Проти Корреа, який зараз живе у Бельгії, відкрили десяток справ за звинуваченнями у зловживанні владою. Рейтинг Морено зріс до 80% - і еквадорці підтримали його рішення відновити обмеження перебування політиків при владі двома термінами.

Втім, відтоді Морено лише втрачав популярність. Ще у серпні 2018 року Морено почав скорочувати державні видатки, а у березні 2019 року домовився з МВФ про фінансову підтримку у розмірі 10 мільярдів доларів впродовж 3 років. Морено налагодив стосунки зі США і позбавив притулку та громадянства Джуліана Ассанжа.

Для когось такий відхід Леніна Морено від автократичного соціалізму Корреа став прагматичним рішенням або сміливою відмовою від популізму.

Але для багатьох інших — зрадою.

Морено став мішенню жорсткої критики з боку все ще численних прихильників Корреа — і напруга у суспільстві зростала.

Зіткнення мітингувальників з поліцією під час протистоянь у Кіто, Еквадор, 11 жовтня 2019EPA-EFE/PAOLO AGUILAR

Діалог заради миру чи затишшя перед бурею?

Прихильників Морено здивувало те, що президент не передбачив суттєвих компенсаційних заходів для найбідніших. Компенсацію для корінного населення влада почала пропонувати лише після вибуху протестів та невдалої спроби придушити їх. Водночас президент наполягав на необхідності свого указу. Він назвав маніфестації спробою перевороту та звинуватив в організації Корреа, який активно підтримав протестувальників.

Але лідери корінних народів відмежувалися як від Корреа, так і від насилля з боку частини демонстрантів. Водночас вони звинувачували Морено у непропорційній жорстокості поліції та відмовлялися розпочати діалог.

Лише після 12 днів сутичок, в неділю 13 жовтня, відбулися перші розмови між сторонами. Морено несподівано скасував свій указ і погодився розпочати багатосторонні консультації за участі протестувальників щодо нового пакету економічних заходів.

Морено пояснив своє рішення тим, що для нього мир у країні є найважливішим. При цьому він, ймовірно, пам’ятає долю трьох еквадорських президентів, які на зламі тисячоліть втратили владу саме після масштабних протестів на чолі з корінним населенням.

Тепер країна поволі повертається до нормального життя. Дороги по всій країні розблоковано, жителі Кіто прибирають свою столицю, відновилися шкільні заняття.

Втім, проблеми, що породили конфлікт, досі не вирішено. Державні фінанси далі потребують непопулярних реформ і переговори між сторонами будуть непростими. Поступки президента протестувальникам можуть розцінити як ознаку слабкості, тоді як прихильники Корреа чекають на можливість повернутися до влади.

Зараз у Еквадорі затишшя, але буря може розпочатися знову.