Під час праймеріз чинний президент Аргентини Маурісіо Макрі програв Альберто Фернандесу та його напарниці Крістіни Кіршнер, Аргентина 5 серпня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/JUAN IGNACIO RONCORONI

Коли у 2015 році в розпал економічної кризи наступником Крістіни Кіршнер на посаді президента Аргентини став прихильник ринкових реформ Маурісіо Макрі, здавалося, що час дискредитованої лідерки минув. Проте реформи Макрі виявились не надто швидкими та успішними, аргентинці так і не відчули обіцяного покращення. Навпаки, ціни зростають, а знайти роботу стало важче. Як наслідок, вже невдовзі до влади, ймовірно, повернуться «попередники», а спроби реформувати економіку країни зазнають краху.

До президентських виборів у Аргентині залишається близько двох місяців. Проте сумнівів у тому, хто стане переможцем, не залишається майже ні в кого — крім найвідданіших прихильників чинного президента Маурісіо Макрі.

11 серпня в Аргентині відбувся відбірковий етап президентських виборів, відомий як «праймеріз». На ньому аргентинці мають відбирати пріоритетних кандидатів від партії, яку підтримують. На практиці «праймеріз» стають гігантським заміром політичних симпатій, а також відсіюють всіх кандидатів, що набирають менше 1,5% голосів.

Результати виявилась приголомшливими для чинного президента. Він сподівався на незначне відставання від своїх основних суперників — кандидата у президенти Альберто Фернандеса та його напарниці, що мітить у віцепрезиденти, Крістіни Фернандес де Кіршнер. Проте Макрі отримав лише 32% голосів, тоді як команда Кіршнер — 47%.

Повторення цього результату вистачить Кіршнер та Фернандесу для перемоги вже у першому турі президентських виборів, що відбудеться 27 жовтня.

Втрачені надії

Коли у 2015 році Макрі прийшов до влади, він обіцяв швидко зупинити зростання цін та подолати високий рівень бідності, які вважав наслідками популістської та безвідповідальної економічної політики Кіршнер. Щедрі соціальні програми та субсидії її уряду не мали під собою економічного підґрунтя. Надто високі податки та друк грошей зрештою паралізували економіку і вилились у зростання цін та знецінення заощаджень.

Здавалося, що реформи дозволять швидко забути про спадок Кіршнер. З самого початку Макрі повернув Аргентину на міжнародні фінансові ринки, з яких країну вивів ще попередник Кіршнер, її чоловік Нестор. Макрі скасував низку податків та скоротив обтяжливі субсидії на оплату газу і комунальних послуг — економіка почала дихати вільніше.

Президент Аргентини Маурісіо Макрі голосує під час праймеріз у Буенос-Айресі, Аргентина 11 серпня 2019 року
Фото:

PA-EFE/JUAN IGNACIO RONCORONI

Втім, не маючи достатньої підтримки у парламенті, Макрі відмовився від деяких необхідних, але непопулярних кроків. Президент планував мінімізувати неминучий біль від реформ, а наступний раунд змін провести вже під час другого президентського терміну. Довгий час як міжнародні фінансові організації, так і суспільство схвалювало дії Макрі — у 2017 році на парламентських виборах його партія завдала поразки Кіршнер.

Однак саме нездатність провести більш швидкі реформи зрештою стала причиною краху Макрі. У 2018 році все ще слабка економіка зазнала подвійного удару — у країні трапилася найгірша за 50 років посуха, а через несприятливу міжнародну ситуацію інвестори почали забирати з країни гроші. Щоб врятувати економіку, Макрі вдався до непопулярного кроку — і попросив позику у МВФ, що має погану репутацію у країні.

Це лише незначно покращило становище — шанси Макрі на переобрання танули настільки ж швидко, як зростали ціни та знецінювалася національна валюта. Для багатьох аргентинців, як і українців, число навпроти значка долара в обмінниках є чи не найважливішим економічним показником.

Малозрозумілі економічні реформи та скорочення видатків у бюджетній сфері стали в очах багатьох аргентинців свідченням того, що Макрі не розуміє або не дбає про їхні потреби — вони бачили лише те, що їм бракує коштів навіть на їжу для себе та своїх дітей.

Напередодні «праймеріз» Макрі розумів, що не може похвалитися економічними досягненнями. Але він відмовився підтримати іншого, менш суперечливого, кандидата від своєї партії, Марію Євгенію Відаль — першу жінку-очільницю найбільшої провінції країни, Буенос-Айрес. Він підкреслював успіхи у боротьбі зі злочинністю, переконував аргентинців бути терплячими — і сподівався на відразу частини виборців до основної конкурентки, Крістіни Кіршнер.

Відмовитися від президентства, щоб перемогти

Та Кіршнер змішала Макрі всі карти одним рішенням. У травні вона несподівано відмовилася від можливості втретє стати президенткою (це дозволяє конституція країни) і натомість стала кандидаткою у віцепрезиденти — у парі з менш харизматичним політиком, та ще й своїм давнім опонентом, Альбертом Фернандесом.

Колишня лідерка Аргентини Крістіна Кіршнер заявила про підтримку маловідомого політика Альберто Фернандеса на виборах президента (на фото — Кіршнер у Буенос-Айресі, 2018 рік)
Фото:

EPA-EFE/JUAN IGNACIO RONCORONI

Цим вона заскочила зненацька всіх. Адже Кіршнер багато років перебувала в центрі аргентинської політики: хоча чимало громадян її ненавидить, близько третини населення обожнює Кіршнер за близькість до «простого народу». Відразу виникли сумніви щодо того, наскільки щирою є Кіршнер і чи не стане Фернандес маріонеткою в її руках.

Цей крок приніс дивіденди. Кіршнер відмовилася від звичних довгих та емоційних промов. Відійшовши на другий план, вона змогла залучити до коаліції низку впливових політиків, які не поділяли її поглядів та мали з нею особисті конфлікти. Примирення з Альберто Фернандесом та іншим жорстким критиком, Серхіо Массою, привабило як більш поміркованих виборців, так і тих, кого відштовхують судові справи проти Кіршнер за звинуваченнями у корупції.

Паніка серед інвесторів: в очікуванні повернення Кіршнер

Втім, багато хто добре пам'ятає катастрофічну економічну політику Кіршнер. На наступний після праймеріз день інвестори поспішили позбавитися акцій найбільших аргентинських компаній, а звичайні аргентинці кинулись скуповувати долари.

Не заспокоює їх і те, що ймовірний наступник Макрі Альберто Фернандес є дещо більш поміркованим політиком, ніж Крістіна Кіршнер. Інвестори остерігаються того, що Фернандес повернеться до ручного регулювання економіки і знову ізолює країну від світу.

Альберто Фернандес з прихильниками, Буенос-Айрес, Аргентина, 7 серпня 2019 року

У першій після поразки промові шокований Макрі закликав «кіршнеристів» критично оцінити свою роботу і поклав на них відповідальність за паніку інвесторів. Він застеріг: якщо аргентинці підтримають Кіршнер на виборах, на них чекатиме ще більше економічних негараздів.

Президент не здається

Але правда у тому, що паніка на фінансових ринках найбільше вдарила саме по Макрі. Виборці не пробачать йому подальшого падіння песо та зростання цін — за трохи більше ніж рік національна валюта знецінилась вже майже втричі, а інфляція сягнула 60%. І саме у стабілізації ситуації Макрі бачить шанс на порятунок.

Чимало експертів і навіть прихильників Макрі вважає, що 15% відставання від лідерів за два місяці відіграти неможливо — однак він та команда вирішили продовжувати боротьбу.

Оговтавшись від поразки, президент підкреслив, що «почув аргентинців» і анонсував низку короткострокових економічних кроків, які можна узагальнити як «наповнити кишені аргентинців». Макрі планує заморозити ціни на пальне, знизити податки, підвищити мінімальну зарплату і пробачити борги малого та середнього бізнесу перед державою.

Дехто вважає, що Макрі наважився на радикальні зміни у своїй економічній політиці лише тепер, після поразки, через акцент на соцмережах під час виборчої кампанії. Його команда потрапила у «бульбашку», яка не відображала реальних настроїв населення, і неправильно оцінила його шанси на успіх.

Втім, лише щось неймовірне може врятувати Макрі та запобігти поверненню команди Кіршнер до влади. Макрі не зміг достатньо оздоровити економіку, заробив ненависть багатьох аргентинців і відмовився поступитися місцем іншому, більш популярному, кандидату зі схожими ідеями. Схоже на те, що так добігає до кінця ще одна спроба перервати зачарований цикл економічних катастроф та невдалих спроб реформ, з якого вже десятиліттями не може вирватися колись одна з найбагатших країн світу.

Поділитись: