Меркель, Макрон і Джонсон закликали Іран до повного виконання ядерної угоди
Іран повинен повністю повернутися до виконання умов ядерної угоди, заявили канцлерка Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.
Про це йдеться у спільній заяві лідерів, опублікованій на сайті уряду ФРН.
Меркель, Макрон та Джонсон наголосили, що спільні інтереси у сфері безпеки полягають у нерозповсюдженні ядерної зброї та забезпеченні того, що Іран не розроблятиме таку зброю.
Лідери вкотре нагадали, що занепокоєні виходом США з цієї угоди й зазначили, що попри складнощі, зазначені держави працювали над підтриманням ядерної угоди.
Також зазначається, що всі інші підписанти договору — Франція, ФРН, Велика Британія, Китай, Росія, Іран та ЄС (як координатор) — заявили про свою прихильність виконанню умов угоди.
«Важливо, щоби Іран повернувся до повного виконання своїх зобов’язань за Віденською ядерною угодою. Ми висловили глибоку занепокоєність через заходи, які Іран здійснив з липня 2019 року, порушивши свої зобов’язання. Ці заходи повинні бути скасовані», — йдеться у заяві.
Лідери також наголосили, що залишають за собою право вжити заходів, які передбачені угодою.
Крім цього, Меркель, Макрон і Джонсон зауважили, що останні події продемонстрували дестабілізуючу роль Ірану у регіоні.
«Наша прихильність безпеці наших союзників та партнерів у регіоні непорушна. Ми повинні вирішити спільні проблеми за допомогою дипломатії та розумних кроків щодо дестабілізуючої регіональної діяльності Ірану, включно з ракетною програмою», — йдеться у заяві.
Також лідери зазначили, що приймають до відома заяву Ірану щодо збиття українського літака й зобов’язуються надалі співпрацювати з Тегераном у цьому питанні.
Нагадаємо, 5 січня державний телеканал Ірану повідомив, що Тегеран більше не дотримуватиметься зобов'язань щодо ліміту на збагачення урану, встановлених ядерною угодою 2015 року. Оголошення збіглося в часі з напруженням в американсько-іранських відносинах, викликаним убивством військами США іранського генерала Касема Сулеймані в ніч на 3 січня.
Пізніше Тегеран пояснив, що повністю не вийшов з ядерною угоди.
У липні 2015 року Іран уклав угоду зі США і провідними країнами про відмову від розробки ядерної зброї в обмін на зняття деяких економічних санкцій, в тому числі — заборони на міжнародну торгівлю нафтою. Уряди провідних європейських країн вважають угоду з Іраном важливою умовою для міжнародної безпеки. Водночас низка країн, зокрема чинна адміністрація США та Ізраїль, висловлюють побоювання, що угода не дає твердих гарантій відмови Ірану від розробки ядерної зброї.
8 травня 2018 року президент США Дональд Трамп заявив, що США вийдуть з угоди щодо іранської ядерної програми й відновлять санкції проти Ірану. 5 листопада ці санкції набули чинності. Іран назвав вихід США з ядерної програми «незаконним».
Тодішня прем’єр-міністерка Великої Британії Тереза Мей, канцлерка Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Еммануель Макрон закликали всіх учасників іранської ядерної угоди надалі повністю виконувати її. Своєю чергою, президент Ірану Хасан Рухані заявив, що Тегеран не відмовиться від угоди й продовжить дотримуватися своїх зобов'язань.
Проте Іран кілька разів порушував умови плану після виходу з нього США. Останній випадок було зафіксовано на початку листопада 2019-го: у звіті Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) йшлося про виявлені в Ірані «часточки природного урану», про які влада країни агентство не повідомила.