МОН розпочало консультації з угорською громадою щодо мовної статті закону «Про освіту»

Міністерство освіти та науки України разом із представниками угорської громади розпочало розробку держстандартів і типових програм в рамках нового закону «Про освіту».

Про це повідомляє прес-служба відомства.

5 червня пройшла зустріч очільниці МОН Лілії Гриневич з представниками угорської громади, на якій обговорювався план імплементації мовної статті закону «Про освіту».

«Я дуже рада, що сьогодні ми змогли таки зібратися та конструктивно поговорити про всі необхідні для наших дітей рішення», — сказала Гриневич.

Народний депутат Василь Брензович, який є представником угорської громади у Верховній Раді, зазначив, що підтримує поданий урядом законопроект про продовження до 2023 року перехідного періоду при імплементації закону «Про освіту».

«Але для нас також важливо, що саме відбуватиметься у цей перехідний період та наскільки якісно він буде організований», — зазначив Брензович.

За інформацією МОН, під час переговорів було погоджено, що представники угорської громади увійдуть до робочих груп, які займаються розробкою державних стандартів та типових освітніх програм.

У відомстві нагадали, що раніше угорська громада відмовлялась від консультацій щодо закону «Про освіту», очікучи розгляду Конституційним судом подання стосовно нього.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Угорський тиск: чи варто хвилюватися Україні.

Як повідомлялося, уряд Угорщини підтвердив початок консультацій з Україною щодо мовної статті закону «Про освіту», який, на думку Будапешта, порушує права нацменшин.

Раніше міністр закордонних справ Павло Клімкін у кулуарах штаб-квартири ООН повідомив, що офіційні Київ та Будапешт домовились провести консультації щодо мовної статті закону «Про освіту».

Нагадаємо, 25 травня, уряд Угорщини ініціював в НАТО перегляд програм підтримки України через «провал реформування» країни.

28 вересня 2017-го року в Україні набув чинності закон «Про освіту». Закон визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін на двох і більше мовах. 

Низка країн, зокрема Угорщина, розкритикували закон через те, що він нібито обмежує права національних  меншин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мовний закон: чому обурені Будапешт, Бухарест та Варшава?

Угорщина заявляла, що не змінить позицію щодо українського закону про освіту без юридичних гарантій.  Уряд пропонує продовжити перехідний період впровадження мовної статті про освіту до 2023 року.

29 березня в уряді заявили про порозуміння з угорцями Закарпаття щодо освітнього закону.

Також 29 березня у Брюсселі відбулося засідання комісії Україна — НАТО, попри погрози Угорщини.

У лютому Будапешт заблокував  друге міністерське засідання НАТО. Угорська влада пояснила, що таким чином вона тисне на Україну, вимагаючи перегляду мовної норму закону про освіту.

Глава МЗС Угорщини пообіцяв заблокувати саміт Україна-НАТО через освітній закон.

Посол України при НАТО Вадим Пристайко заявляв, що Порошенко у липні відвідає саміт НАТО у Брюсселі, навіть якщо Угорщина заблокує проведення засідання комісії «Україна — НАТО».