На вулицях М'янми після держперевороту помітили українські БТРи. В МЗС кажуть ㅡ їх закупили ще давно
Після державного перевороту у М'янмі, коли до влади прийшов новий військовий уряд, на вулицях країни зафільмували українські бронетранспортери БТР—3. У Міністерстві закордонних справ кажуть, що М'янма отримала їх ще 17 років тому, а Україна не може за них відповідати сьогодні.
Про це пише «Радіо Свобода» з посиланням на речника МЗС України Олега Ніколенка.
Зокрема, 14 лютого журналістка видання Reuters у М'янмі, Ту Ту Анг, поширила відео, як на вулицях країни роз'їжджає задимлений бронетранспортер.
Це відео пізніше поширив колишній посол Європейського союзу в М’янмі Крістіан Шмідт.
«BTR-3 оснащений 30-мм гарматою, 7,62-мм кулеметом, 30-мм автоматичним гранатометом і протитанковою керованою зброєю. Що він робить серед цивільного населення?», ㅡ написав Шмідт у Twitter.
Речник МЗС України Олег Ніколенко каже, що ці БТРи М'янма отримала ще у 2004 році, а українська влада засуджує події у М'янмі.
«Україна постачала "БТР-3У" до М’янми в далекому 2004 році. Країна-виробник не може відповідати за використання військової техніки, яку придбала інша країна понад 15 років тому», ㅡ сказав Ніколенко.
Окрім того, він зазначив, що 12 лютого Україна стала співавтором резолюції Ради ООН з прав людини із закликом утриматися від насильства та відновити верховенство права у М'янмі.
Що відбувається у М'янмі?
У М’янмі військові 1 лютого влаштували державний переворот. Вони відсторонили від влади та затримали лідерку керівної партії «Національна ліга за демократію» (НЛД) Аун Сан Су Чжі та інших високопосадовців. Військові заявили, що затримання стали відповіддю на «фальсифікацію» парламентських виборів, які відбулися в країні в листопаді 2020 року.
Влада в М'янмі перейшла до головнокомандувача збройними силами Мін Аун Хлаіна. Раніше він погрожував скасувати Конституцію, якщо, за його словами, закони не будуть виконуватися. Тоді військові заперечували, що головнокомандувач погрожував влаштувати державний переворот.
3 лютого Аун Сан Су Чжі звинуватили в незаконному зберіганні рацій удома, а пізніше — у нібито порушенні закону про ліквідацію надзвичайних ситуацій. Водночас президента країни Він М'їна звинувачують у «порушенні карантину». Обидвох посадовців затримали військові.
Міжнародна спільнота та правозахисні організації загалом засудили дії військових. Хоча деякі країни, як-от Китай, заявили про підтримку влади Мін Аун Хлаіна.