НАБУ і САП оголосили ще 15 підозр у справі «Роттердам+»

Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Правоохоронці зазначають, що про підозри повідомили людям, які причетні до застосування формули «Роттердам+» протягом 2018-2019 років.

Внаслідок цього споживачі електроенергії незаконно переплатили понад 20 мільярдів гривень. Водночас загалом упродовж 2016-2019 років переплата перевищувала 39 мільярдів гривень.

Слідчі розповідають, що у формулу заклали витрати на послуги, які фактично не виконувались, а саме транспортування вугілля національного виробника до теплових електростанцій з порту в Роттердамі.

Під час розслідування з'ясували, що ухвалити таку формулу окремих членів НКРЕКП вмовили представники групи приватних теплогенерувальних компаній, які й отримали надприбутки. Це призвело до зростання тарифів на електроенергію.

Також слідчі кажуть, що інші члени НКРЕКП неналежно виконали свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них та проголосували за затвердження формули «Роттердам+».

Відтак про підозри повідомили 2 колишнім головам НКРЕКП, 6 колишнім і 3 чинним членам НКРЕКП, чинному та колишньому працівникам комісії, а також чинному й колишньому посадовцям групи приватних теплогенерувальних компаній.

Шістьом із них вручили підозри за Зловживання владою або службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідкич. 2 ст. 364 КК України. За це загрожує від 3 до 6 років ув'язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та штрафом від 8,5 тисячі гривень до 17 тисяч гривень.

Інших фігурантів підозрюють за Службова недбалість, яка спричинила тяжкі наслідкич. 2 ст. 367 КК України. Санкція статті — штраф від 34 до 68 тисяч гривень або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Що передувало?

Справу «Роттердам+» закривали вже чотири рази. Прокурор Віталій Пономаренко робив це тричі: у серпні 2020 року, у січні 2021-го та квітні 2021-го.

Після того як Пономаренко вдруге закрив справу, тодішня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявила, що стосовно нього проведуть службову перевірку. Першого разу справу відновлював Вищий антикорупційний суд, а наступні три рази — САП. Востаннє — у вересні 2022-го.

Також у вересні оновили підозри шістьом людям, причетним до запровадження формули «Роттердам+» протягом 2016-2017 років. Тоді сума збитків становила 18,87 мільярда гривень.

Що таке «Роттердам+»?

Це формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції. Її застосовували у 2016-2019 роках.

Для виробництва електрики ТЕС потрібно спалювати вугілля. Відповідно до формули «Роттердам+», вартість цього вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме в порту міста Роттердам, що в Нідерландах.

До цієї ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купували не в Нідерландах, а в Україні, росії або з окупованих територій (як російське вугілля). Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки.

Найбільше від цього вигравала компанія ДТЕК бізнесмена Рината Ахметова, яка є монополістом на ринку і має найбільше ТЕС у країні. Натомість платили за це українці та українські підприємства, які мали високі тарифи на електроенергію.