У САП вкотре відновили справу «Роттердам+» та вирішили повністю змінити групу прокурорів
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко скасував постанову про закриття так званої справи «Роттердам+» як «незаконну та необґрунтовану». До цього прокурори закривали справу чотири рази. Розбірки дійшли до Вищого антикорупційного суду (ВАКС).
У САП повідомили, що групу прокурорів у цій справі також повністю змінять через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
Рішення ухвалили за результатами вивчення матеріалів справи, висновків прокурорів, коли ті закривали справу, та підсумками наради за участі прокурорів і детективів НАБУ, які здійснювали досудове розслідування.
Керівник САП заявив, що виявив «численні неузгодженості» у висновках та аргументації прокурора під час закриття справи, неповноту дослідження матеріалів, невідповідність висновків фактичним обставинам кримінального провадження тощо.
Тож подальші рішення у цій справі ухвалюватиме вже оновлений склад прокурорів «у повній відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу».
Що передувало?
Справу «Роттердам+» закривали вже чотири рази. Прокурор Віталій Пономаренко робив це тричі: у серпні 2020 року, в січні 2021-го та квітні 2021-го. Після того, як Пономаренко вдруге закрив справу, тодішня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявила, що стосовно нього проведуть службову перевірку.
Першого разу справу відновлював Вищий антикорупційний суд, а вдруге і втретє — очільник САП. Після перевірки на місце Пономаренка призначили нового старшого у групі прокурорів справи «Роттердам+» Дениса Демківа. Але той також ухвалив рішення про закриття справи. До того ж, за даними НАБУ, це рішення було ухвалене в позаробочий час, без консультацій із детективами та належного вивчення матеріалів справи: у ній налічується понад 100 томів письмових матеріалів і 350 Гб відеозаписів допитів.
Так справа знову дійшла до Вищого антикорупційного суду. 13 жовтня 2021 року слідча суддя Катерина Широка відмовила у задоволенні скарг потерпілих та заявника на постанову про закриття кримінального провадження. Вона також закрила провадження за скаргою ГО «Центр протидії корупції» на цю ж постанову прокурора.
Після цього надія залишалася на Апеляційну палату ВАКС. І 21 вересня колегія суду все-таки частково скасувала ухвалу слідчої судді. Зараз повного тексту цього рішення немає, його мають оприлюднити 26 вересня.
У САП зазначають, що правова позиція суду з повного тексту рішення буде врахована під час подальшого здійснення досудового розслідування та ухвалення рішень у справі.
«Водночас незаконність і необґрунтованість рішення прокурора щодо закриття цього провадження не викликає в керівника САП жодних сумнівів», — наголосили у прокуратурі.
Що таке «Роттердам+»?
Це формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції. Її застосовували у 2016-2019 роках.
Для виробництва електрики ТЕС потрібно спалювати вугілля. Відповідно до формули «Роттердам+», вартість цього вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме в порту міста Роттердам, що в Нідерландах.
До цієї ж ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купували не в Нідерландах, а в Україні, росії або з окупованих територій (як російське вугілля). Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки.
Найбільше від цього вигравала компанія ДТЕК бізнесмена Рината Ахметова, яка є монополістом на ринку і має найбільше ТЕС у країні. Натомість платили за це українці та українські підприємства, які мали високі тарифи на електроенергію.
За інформацією Венедіктової, справа, відома як «Роттердам+», була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань ще 24 березня 2017 року — її розслідують досі.
- Поділитися: