НАБУ і САП завершили розслідування за 15 підозрами у справі «Роттердам+»

Про це повідомила пресслужба НАБУ 16 січня.

Трохи контексту

У відомстві зазначили, що це стало другим епізодом справи щодо масштабного розслідування антикорупційних органів. Так, у жовтні 2022 року були оголошені підозри 15 людям.

Правоохоронці зазначали, що про підозри повідомили людям, які причетні до застосування формули «Роттердам+» протягом 2018-2019 років. Унаслідок цього споживачі електроенергії незаконно переплатили понад 20 мільярдів гривень.

Розслідування першого епізоду завершили у вересні 2022 року. Тоді оновили підозри шістьом людям, причетним до запровадження формули «Роттердам+» протягом 2016-2017 років. За ці роки сума незаконної переплати становила понад 19 млрд грн, кажуть правоохоронці.

А загалом упродовж 2016-2019 років переплата перевищувала 39 мільярдів гривень. Слідчі розповідають, що у формулу заклали витрати на послуги, які фактично не виконувались, а саме транспортування вугілля національного виробника до теплових електростанцій з порту в Роттердамі.

Детальніше про другий епізод розслідування

У межах другого епізоду справи про підозри повідомили двом колишнім головам Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугНКРЕКП, шістьом колишнім і трьом чинним членам НКРЕКП, чинному та колишньому працівникам комісії, а також чинному й колишньому посадовцям групи приватних теплогенерувальних компаній.

За версією слідства, шестеро з цих людей, котрі усвідомлено взяли участь у злочині, одержали нові підозри за зловживання владою або службовим становищем (ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України).

Санкція статті передбачає ув’язнення від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років зі штрафом від 8,5 тисячі гривень до 17 тисяч гривень.

А дії членів НКРЕКП, які, не розібравшись, голосували за затвердження формули «Роттердам+», кваліфікували як службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України).

Санкція статті — штраф від 34 до 68 тисяч гривень або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

«Слідство має докази, що ухвалити таку формулу обчислення НКРЕКП вмовили представники групи приватних теплогенерувальних компаній, які в результаті й отримали надприбутки», — йдеться у повідомленні.

У НАБУ зазначають, що спочатку регулятор не погоджувався ухвалювати формулу, проте в березні 2016 року на цю пропозицію пристав.

«Як наслідок, відбулось зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, що призвело до подорожчання товарів та послуг для кінцевого споживача, зокрема й першої необхідності», — зазначили у відомстві.

Що передувало?

Справу «Роттердам+» закривали вже чотири рази. Прокурор Віталій Пономаренко робив це тричі: у серпні 2020 року, у січні 2021-го та квітні 2021-го.

Після того як Пономаренко вдруге закрив справу, тодішня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявила, що стосовно нього проведуть службову перевірку. Першого разу справу відновлював Вищий антикорупційний суд, а наступні три рази — САП. Востаннє — у вересні 2022-го.

Що таке «Роттердам+»?

Це формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції. Її застосовували у 2016-2019 роках.

Для виробництва електрики ТЕС потрібно спалювати вугілля. Відповідно до формули «Роттердам+», вартість цього вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме в порту міста Роттердам, що в Нідерландах.

До цієї ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купували не в Нідерландах, а в Україні, росії або з окупованих територій (як російське вугілля). Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки.

Найбільше від цього вигравала компанія ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова, яка є монополістом на ринку і має найбільше ТЕС у країні. Натомість платили за це українці та українські підприємства, які мали високі тарифи на електроенергію.