«Найдовша Каталонська незалежність»: дві реальності однієї Іспанії

Наразі країна живе у двох паралельних реальностях, де існує незалежна Каталонська республіка та єдина й неподільна Іспанія. Журналістка Оксана Андрієвська, що мешкає в Барселоні, з'ясовувала, які наслідки матимуть ці події для її активних учасників та для Іспанії загалом.

Парламент Каталонії проголосував за незалежність. Іспанський Сенат погодився ввести в дію 155 статтю Конституції, що фактично анулює автономію регіону й передає правління безпосередньо центральному уряду.

Наразі країна живе у двох паралельних реальностях, де існує незалежна Каталонська республіка та єдина й неподільна Іспанія. Журналістка Оксана Андрієвська, що мешкає в Барселоні, з’ясовувала, які наслідки матимуть ці події для її активних учасників та для Іспанії загалом.

Найдовша незалежність

27 жовтня 2017 року може ввійти в історію як день незалежності Каталонії. Або, щонайменше, стати датою, коли Каталонія найдовше вважала себе окремою державою.

Уперше ця іспанська автономія стала незалежною в 1934 році, до речі, теж у жовтні. Про це з балкону Женералітату оголосив тодішній президент Луїс Компанч. Нова республіка проіснувала приблизно десять годин. Компанч утік до Франції, але згодом змушений був повернутися. Його арештували й за 6 років розстріляли.

Удруге — 10 жовтня 2017 року. Нинійшній її очільник, Карлес Пучдемон, презентував результати нелегітимного, згідно з офіційною позицією Мадрида, референдуму перед парламентом автономії. А буквально за тридцять секунд він попросив відкласти проголошення незалежності й дати час для перемовин. Утім, конструктивного діалогу не відбулося.

Глава уряду Каталонії Карлес Пучдемон під час виступу в парламенті Каталонського регіону, 10 жовтня 2017 року. У той день Пучдемон запропонував парламенту відкласти оголошення про незалежність регіону від Іспанії і провести переговори Фото: EPA-EFE/QUIQUE GARCIA

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ ​Обличчя Каталонії: «Так», «Ні» та інші варіанти відповідей на референдумі про незалежність

У четвер Мадрид погрожував застосувати 155 статтю Конституції Іспанії, що повністю підпорядковує автономію Центральному уряду й анулює самостійність місцевого парламенту. Прем’єр-міністр Маріано Рахой пропонував альтернативу: оголосити парламентські вибори в Каталонії. Його підтримали соціалісти та інша впливова право-центристска партія Cuidadanоs. Здавалося, що в команді Пучдемона почали схилятися до цього. У кулуарах навіть називали дату виборів — 20 грудня поточного року. Таким чином Іспанія хотіла змінити розпорядок сил у Женералітаті, підпорядкувавши Мадриду громадське радіо й телебачення, а також узявши під контроль каталонську поліцію й Міністерство внутрішніх справ.

Виступ Президента Женералітату затримався майже на 4 години. Під палацом парламенту протестувальники скандували «Пучдемон — зрадник!». А союзники демократичної партії  PDeCat, до якої належить президент, погрожували виходом з парламенту. Представник лівих республіканців Габрієль Руфіан прокоментував пропозицію влади як «155 срібних монет», натякаючи на біблейську зраду.

Мітингувальники біля палацу парламенту в Барселоні, 26 жовтня 2017 року. Активісти протестували проти дострокових виборів та вимагали скорішого оголошення незалежності регіону Фото: EPA-EFE/MARTA PEREZ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ За і проти незалежності Каталонії: дебати експертів

Натомість після виступу Пучдемона каталонці зітхнули з полегшенням. Він сказав, що Мадрид не гарантує відкликання «репресивної» статті з Сенату в разі оголошення виборів. А тому Женералітат голосуватиме за незалежність.

П’ятниця наче розділилася на два окремі дні. В Іспанії засідав Сенат, Маріано Рахой закликав «незалежників» повернутися в рамки закону.

У Женералітаті сперечалися парламентські групи. Кожна з них пропонувала власну відповідь Мадриду щодо ануляції автономії. Женералітат відхилив усі, окрім проголошення незалежності. Опозиція покинула залу. Голосували таємно, таким чином захищаючи себе від переслідувань генеральної прокуратури. 2 — утримались, 10 — проти, 70 — за. О 16-й голова парламенту Каталонії Карма Фуркадель фактично проголосила незалежність.

Глава регіону Карлес Пучдемон (у центрі) в залі засідань парламенту, 27 жовтня 2017 року. Каталонський парламент у цей день проголосував за резолюцію, яка формально декларує незалежність від Іспанії. Пучдемон відмовився від проведення дострокових виборів, які були вимогою Мадрида Фото: EPA-EFE/ALBERTO ESTEVEZ

Економічні наслідки незалежності

Під час кампанії за референдум політики стверджували, що регіон лише збагатиться. Адже Каталонія не муситиме платити податки Мадриду, не потрібно буде ділитися з «бідними» регіонами Іспанії. Власне, як це робить Країна басків. Цей пункт був одним з вирішальних.

7 років тому, коли Конституційний суд Іспанії скасував дію Статуту Каталонії, що передбачав самостійну податкову систему, це спровокувало хвилю протестів, які нині й вилились у проголошення незалежності.

Щодо наслідків для Іспанії, то після останніх подій Ibex-35 (місцева біржа) впав на 2% відсотки. Каталонія ж утратила близько 1600 підприємств, зокрема кілька місцевих банків. Вони вирішили змінити прописку та перенести центральні офіси до інших регіонів Іспанії, чим спровокували бойкот деяких клієнтів. Натомість каталонська харчова компанія Grup Bon Preu оголосила про інвестиції в регіон у розмірі 200 мільйонів євро та гарантувала створення 1300 нових робочих місць.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Гумові кулі та блокування Інтернету: як відбувався референдум у Каталонії

Іспанський прем’єр-міністр Маріано Рахой (у центрі) під час засідання Сенату Іспанії, 27 жовтня 2017 року. Сенат призупинив автономію Каталонії, застосувавши 155 статтю конституції, у регіоні вводиться пряме управління Фото: EPA-EFE/CHEMA MOYA

Що буде далі?

Генеральна прокуратура вже має документи для порушення справи проти президента Карлеса Пучдемона, віце-президента Уріоля Жункераса та ще 12-ти міністрів уряду. Про це 27 жовтня повідомив офіційний представник прокуратури. Їх, зокрема, звинувачують в організації державного перевороту, строк ув’язнення — 30 років. Та навіть якби Пучдемон оголосив вибори, його б усе одно засудили, щоправда на 15 років.

Після голосування каталонські політики дали розгорнуту прес-конференцію та заявили, що наразі всі іспанські та європейські закони й домовленості чинні на території щойно проголошеної республіки. А Жункерас — історик за освітою — запевнив, що в жодному разі на території Каталонії не пригнічуватимуть іспанську мову та культуру.

Визнання Каталонії незалежною державою, за словами експертів, не є справою найближчих двох або навіть п’яти років. Про це казали ще за кілька місяців до референдуму. Адже постає також питання існування Каталонії в межах Європейського союзу. До 1 жовтня лідери руху за незалежність були впевнені, що офіційний Брюссель не «вижене» 7 мільйонів громадян, а нова республіка так чи йнак матиме власну зірку на синьому прапорі ЄС.

Після сутичок у день референдуму президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що Єврокомісія повністю «довіряє керівництву прем'єр-міністра Маріано Рахоя» і зокрема його діям у цій ситуації. Після цього багато хто засумнівався, чи потрібна Європа Каталонії, чи варто звернути увагу на «британський» шлях розвитку поза нею.

Найближчі дні стануть вирішальними для каталонців. Дехто з експертів-оптимістів твердить: останні події принаймні підштовхнуть до обговорення змін у Конституції Іспанїї, що з моменту створення у 1978 році є недоторканною.

Святкування на площі в Барселоні після голосування в парламенті Каталонії за резолюцію про проголошення незалежності від Іспанії, 27 жовтня 2017 року Фото: EPA-EFE/MARTA PEREZ; EPA-EFE/QUIQUE GARCIA

Стаття 155

155 стаття Конституції за 40 років демократії в Іспанії жодного разу не застосовувалася, навіть за часів активної діяльності баскського терористичного угруповання ЕТА. Її дія не визначена чітко. Уряд подав до Сенату перелік галузей, які підпорядковуватимуться Мадриду.

Зокрема Маріано Рахой оголосив про розпуск парламенту Каталонії, призначив вибори в автономії на 21 грудня та скасував повноваження президента Каталонії.

Центральний уряд також утрутиться в роботу силових структур. Каталонська поліція, обожнювана в Барселоні через лояльність до руху за незалежність, підпорядкується міністерству внутрішніх справ. Речник Уряду Іспанії заявив, що саме місцевій поліції доведеться забезпечувати порядок у разі протестів проти дій центрального уряду. Окрім місцевих правоохоронців моссос, на території Каталонії вже розміщені близько 12 тисяч силовиків з усієї Іспанії.

Громадські рухи «Національна асамблея Каталонії» та Omnium cultural, лідерам яких загрожує до 15 років позбавлення волі, закликають до мобілізації. Масштабна маніфестація оголошена на неділю. Лозунг протестувальників — «Вулиці завжди будуть нашими!».

Підписуйтесь на наш канал у Telegram