Національне бюро фінансової безпеки: чи є привід для оптимізму?

Минуло вже більше року, відколи Верховна Рада помилково скасувала податкову міліцію. Проте дискусії про створення служби, яка має її замінити, точаться досі.

Законопроект про створення наступника податкової міліції почали розробляти ще до фактичної її ліквідації. Робота активізувалася в січні 2017 року. Саме тоді набули чинності зміни до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні, в якому й зробили фатальну для податкової міліції помилку.

Служба чи Бюро?

Міністерство фінансів першим оприлюднило власне бачення нового органу. Ідея Мінфіну: створити Службу фінансових розслідувань. За словами міністра фінансів Олександра Данилюка, проект був одним із найпріоритетніших для його відомства.

«Зрозуміло, що з такою репресивною системою казати про розвиток економіки просто немає сенсу, —  сказав міністр в інтерв'ю  Громадському в червні 2017 року. — Нас підтримує президент. Я впевнений, що багато депутатів проголосують за цей законопроект».

Утім, після затвердження проекту на засіданні Кабінету міністрів, його направили не на голосування до Верховної Ради, як мали б, а на засідання Національної ради реформ — дорадчого органу при президентові України. Звідти документ повернули на доопрацювання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що там на «Новій пошті»? П'ять питань про обшуки компанії

За словами експертів Реанімаційного пакету реформ, цим грубо порушили регламент, адже затверджений на засіданні Уряду законопроект мають автоматично зареєструвати в парламенті.

Розробка нового закону відновилася лише наприкінці 2017 року, а вже 28 лютого голова Комітету парламенту з питань митної та податкової політики Ніна Южаніна опублікувала власний проект Закону України «Проект про Національне бюро фінансової безпеки» (НБФБ). Його 19 березня зареєстрували в Раді.

У чому різниця між проектами Мінфіну та парламенту?

Якщо коротко: в силовому крилі. Його пропонує зробити Ніна Южаніна. Депутатка стверджує, що Національне бюро фінансової безпеки займатиметься розслідуваннями економічних злочинів, які сьогодні залишаються в компетенції поліції, прокуратури та СБУ.

«Створення єдиної служби та передача їй повноважень щодо протидії злочинам, що прямо чи опосередковано завдають шкоди публічним фінансам, значно спростить життя підприємцям й усуне дублювання повноважень між різними відомствами», — вважає Южаніна.

Мінфін же у своєму проекті бачив наступником податкової міліції суто аналітичний орган, який не мав права відкривати кримінальні провадження, а міг лише попереджувати й розслідувати економічні злочини. Цей крок покликаний ліквідувати «каральний податковий орган» та сприяти покращенню інвестиційного клімату.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Третя група»: чи зникнуть підприємці-спрощенці

Крім цього, серед головних відмінностей між пропозиціями Мінфіну та парламентського комітету — підпорядкування новоствореного органу.

У проекті Данилюка нову службу пропонується підпорядкувати Міністерству,а в проекті Южаніної — президентові та парламенту.

Чого очікувати від закону українським підприємцям?

Представників бізнесу опублікований Южаніною законопроект розчарував.

«Концептуально проект закону народжує монстра, без реальних важелів контролю та головне — впливу з боку громадянського суспільства», — каже Андрій Єрашов, співголова комітету з розвитку підприємництва Спілки українських підприємців.

За словами Єрашова, документ містить норми, що закріплюють за Національним бюро фінансової безпеки додаткові повноваження чинити тиск на бізнес:

«Таке враження, що бізнесу в Україні не раді. Сьогодні лунають обіцянки покращення бізнес-клімату, а насправді створюються всі умови, щоб не тільки люди, а й бізнес переїжджав з країни».

З другого боку, існують побоювання щодо бачення Мінфіном наступника податкової міліції. Якщо Служба фінансових розслідувань справді створюється як суто аналітичний орган, то яким чином здійснюватиметься покарання за податкові правопорушення?

У будь-якому разі, ситуація з легальним станом податкової міліції потребує не просто швидкого, але й ефективного вирішення, яке б задовольнило вимоги суспільства та бізнесу. Останній, зі свого боку, все ще сподівається, що нові законодавчі зміни не стануть черговим ударом і приводом для міграції з України.