«Бороданів не захистять»: кому й навіщо потрібні респіратори

Респіратори не забезпечують надійного захисту неголеним людям, а особливо тим, хто має бороду.

Про це повідомляє Центр громадського здоров’я.

Там також розповіли, що респіратор має бути виготовлений із нетканого фільтрувального матеріалу.

Медикам під час догляду за пацієнтами з COVID-19 рекомендовано використовувати респіратор класу захисту не нижче FFP2. Респіратори класу захисту FFP2 та вище забезпечують максимальний захист від твердих та рідких дрібнодисперсних аерозолів.

Населенню носити респіратори FFP2/FFP3 для захисту від респіраторних захворювань, зокрема COVID-19, не рекомендують. Оскільки респіратори призначені для медичних працівників, які надають допомогу інфікованим людям.

У ЦГЗ також дали рекомендації, як надягати респіратор:

• довге волосся треба зібрати у хвіст, чоловікам — поголитися;
• якщо носите окуляри, їх варто зняти перед надяганням респіратору;
• руки обробити;
• заведіть гумки на передню частину респіратора та просуньте долоню під ними;
• прикладіть чашу респіратора до обличчя, верхню гумку перекиньте на потилицю, нижню — за вуха;
• розправте респіратор на обличчі, обтисніть носову пластину пальцями обох рук;
• перевірте, щоб гумки респіратора не перехрещувалися — для цього достатньо подивитися на себе в дзеркало.

Після кожного надягання треба робити так званий тест долоні. Тримайте руки перед респіратором і зробіть різкий вдих (для респіраторів з клапаном) або видих (для респіраторів без клапана). Якщо відчули, що повітря проходить між респіратором та шкірою, треба поправити респіратор на обличчі.

Правильність застосування важлива, як і якість самого респіратора, наголосили у ЦГЗ.

Якісний та ефективний респіратор має такі параметри:

• носовий затискач з м’якого металу;
• високу щільність фіксації на обличчі;
• не перешкоджає нормальному диханню;
• простоту в догляді.

Під час догляду за хворими, які мають інфекції із контактним або краплинним шляхом передавання, зовнішня поверхня респіратора може забруднитися небезпечними мікроорганізмами. У такому разі респіратор можна використовувати лише як одноразовий засіб. Також респіратор необхідно замінити, щойно він став вологим. Зазвичай виробники зазначають максимальний термін використання респіраторів — не більше восьми годин безперервної роботи чи одна робоча зміна.

Медичні працівники, які допомагають людям з інфекційними захворюваннями, що передаються краплинно-повітряним шляхом, обов’язково мають проходити фіт-тестування для перевірки щільності прилягання респіратора. Такий тест потрібно робити хоча б раз на рік.