Нова Велика депресія: наслідки коронавірусу для світової та української економіки
Біда не приходить одна: пандемія коронавірусу призвела до безпрецедентних проблем у світовій економіці, наслідки яких люди у всьому світі відчуватимуть протягом наступних кількох років. Нова економічна криза, настання якої оголосили у Міжнародному валютному фонді, може стати найбільшою та найпотужнішою з часів Великої депресії 1930-х років. А дату її завершення та наслідки наразі майже неможливо спрогнозувати, оскільки пандемія коронавірусу все ще триває. Якими можуть бути наслідки «коронакризи» для світу та України — розбиралося hromadske.
«Хвороба» економіки
Хворих людей виявляють, зокрема, за температурою тіла: якщо підвищена, то це ознака того, що організм бореться з інфекцією. Недаремно саме вимірювання температури є одним з ключових способів, яким користуються, аби виявити потенційних носіїв коронавірусу в аеропортах чи на кордонах.
Для економіки показником, аналогічним температурі тіла, є зміна ВВП (валового внутрішнього продукту). Як і температура, ВВП не вказує нам, яка саме хвороба вразила організм, а лише сигналізує про її наявність.
Зростання ВВП — це природний стан економіки, адже ВВП — це сукупна вартість усього виробленого на певній території за певний проміжок часу (як правило, за рік). Оскільки світове населення постійно зростає, то зростають і потреби людей та обсяги виробництва. У деяких країнах ще й покращується рівень життя: люди стають багатшими та споживають більше товарів (що теж призводить до зростання ВВП).
Падіння ВВП свідчить про те, що щось пішло не так, і «організм» відчуває певні проблеми.
За цією аналогією, наразі світову економіку охопила гарячка. Її наслідки ми бачимо вже зараз, на початковому етапі «хвороби». Зокрема, ще на початку «коронакризи» продажі авто в Китаї впали на 92% (це найбільший ринок збуту автомобілів у світі), прибутки китайських компаній обвалилися на 38%, а сама китайська економіка за підсумками першого кварталу впала на 6,8% — найбільше за останні декілька десятиліть.
Падіння очікує на світову торгівлю — приблизно на 13-32% за підсумками 2020 року. Однак чи не найбільше нова криза вдарить по робочих місцях. Так, лише за місяць від початку карантину у США про своє безробіття повідомило близько 22 мільйонів людей — кожен восьмий працездатний американець. Це найбільша кількість безробітних у США за всю історію офіційних спостережень Американської служби праці (з 1960-х років).
Зростання безробіття спостерігається у всьому світі, і вже невдовзі це може призвести до рекордного зростання кількості людей, які живуть за межею бідності — їх може побільшати на 500 мільйонів осіб (за оцінками Oxfam — об'єднання міжнародних організацій, які займаються проблематикою бідності), що перекреслить всю роботу з подолання бідності за останні 20 років.
Що про кризу каже МВФ?
Серйозність нової економічної кризи підкреслює опублікований нещодавно прогноз Міжнародного валютного фонду. Відповідно до нього, економіка світу у 2020 році впаде на 3% — найбільше за останні декілька десятиліть.
Падіння світової економіки на 3% означає, що у світі буде виготовлено приблизно на 2,7 трильйона доларів менше товарів та послуг, ніж у 2019 році.
Варто зазначити, що цей прогноз МВФ називає досить стриманим. Він ґрунтується на гіпотезі, що пандемію COVID-19 вдасться стримати у першому півріччі 2020 року, а вже починаючи з липня економіка почне працювати у звичайному режимі. Якщо ж ситуація піде за менш оптимістичним сценарієм, то збитки для світової економіки можуть виявитися ще більшими.
«Чи не вперше в історії економічний прогноз набагато більше залежить від прогнозів епідеміологів, аніж економістів», — заявила директорка-розпорядниця МВФ Кристаліна Георгієва.
«Наразі цей прогноз МВФ — лише припущення, адже немає достатньо даних, на які можна спиратися і на підставі яких можна робити прогноз. Я схильний вважати, що нова економічна криза буде затяжною», — прокоментував hromadske Дмитро Боярчук, виконавчий директор організації «CASE Україна», яка проводить економічні дослідження, аналіз та прогнозування макроекономічної політики.
Особливістю нової кризи є не лише те, що вона створює безпрецедентну невизначеність, але й те, що найболючіше вона б'є по робочих місцях, змінює ланцюги виробництва та доставки товарів, руйнує цілі сектори економіки, зокрема туристичний (через коронавірус без роботи у світі можуть залишитися 75 мільйонів людей, які працюють у сфері туризму), транспортний та навіть енергетичний (через падіння попиту на нафту).
Інформаційна гігієна не менш важлива за особисту. Ми працюємо навіть в умовах карантину і піклуємось про новини, які ви отримуєте! Підтримайте нас на Спільнокошті! Підтримайте незалежну журналістику!
Від’ємні ціни на нафту
Падіння ділової активності у світі через коронавірус виявилося настільки масштабним, що призвело до рекордного скорочення споживання нафтопродуктів. Іншими словами, попит на нафту дуже різко впав, а ціна американської нафти WTI 20 квітня опустилася до від’ємного значення — вперше у своїй історії.
За мінус 40 доларів за барель можна було «купити» нафтові ф’ючерси (біржові контракти), які передбачають постачання нафти у травні. 20 квітня закінчувався термін укладання таких контрактів, а вже наступного дня нафту потрібно було забрати фізично.
Обвал цін на нафту відбувся ще й тому, що вільної нафти у світі занадто багато. Її споживання скоротилося, адже зменшилася кількість авіарейсів, впав попит на перевезення людей автомобілями та дизельними поїздами, скоротилося споживання нафтопродуктів й промисловими компаніями, які зупинили свої заводи на карантин.
Значну частину нафти, яка наразі видобувається, перенаправляють у сховища для того, щоб продавати її пізніше, коли економіка вийде з карантину. Однак ці сховища критично заповнені.
Країни, які видобувають нафту (Організація країн експортерів нафти та інші великі експортери), домовилися про рекордне скорочення видобутку — на 10%, починаючи з травня 2020 року. Однак, за оцінками Міжнародного енергетичного агентства, попит на нафту міг скоротитися на 30%, тому навіть рекордне зменшення видобутку не призведе до зупинки падіння цін.
По Україні вдарить сильніше
Для України нова криза стане ще більшим ударом, аніж для решти світу. Українська економіка — мала та відкрита. Це означає, що вона дуже залежить від ситуації у світі, зокрема від попиту та пропозиції на товари українського експорту (металургія та аграрна продукція) та цін на товари, які Україна імпортує (переважно енергоресурси та готові вироби, такі як автомобілі, побутова техніка, комп’ютери тощо).
Відповідно до прогнозу МВФ, ВВП України через коронавірус впаде на 7,7% проти падіння економіки світу на 3%. Відновлення після кризи для України буде тривалішим, аніж для решти світу: зростання ВВП України у 2021 році прогнозують на рівні 3,6% поти зростання економіки світу на 5,8%.
Це означає, що нова криза лише збільшить розрив між Україною та розвинутими країнами: як за показником конкурентоздатності економіки, так і за показниками якості життя.
Вже зараз безробіття в Україні сягає рекордного рівня: за час карантину лише офіційно по допомогу до держави звернулося 90 тисяч українців, загалом же кількість безробітних могла зрости на 1,3 мільйона людей (за підрахунками Торгово-промислової палати).
«Наразі Україна ще не відчуває тієї кризи, яка вирує на Заході: обвалу ринків, масового безробіття. Для України основний удар кризи ще попереду», — вважає Боярчук.
На його думку, найголовніші економічні проблеми в Україні почнуться тоді, коли по-справжньому відчуються наслідки падіння у світовій торгівлі, зокрема падіння попиту на товари українського експорту.
На посилення кризи вплине й уповільнення економіки Китаю, який наразі є найбільшим торговельним партнером України: менші обсяги виробництва та будівництва у Китаї означатимуть падіння попиту на українську металургію, а менші обсяги імпорту товарів з Китаю до України призведуть до падіння митних та податкових надходжень до українського бюджету.
Хоча б частково врятувати економіку України від стрімкого падіння може агропромисловість.
«Під час будь-яких криз агросектор страждає чи не найменше. В часи економічної кризи люди схильні економити на купівлі будь-яких товарів, але їжу купуватимуть завжди», — каже hromadske професор Київської школи економіки Олег Нів’євський.
Він вважає, що за підсумками 2020 року український агросектор може суттєво збільшитися, особливо відносно всієї економіки України (зокрема тому, що зменшаться розміри промисловості та сектору послуг у загальній структурі ВВП). А експорт агропродукції цьогоріч може взагалі перевершити 50% загального експорту товарів з України (наразі він складає близько 40%).
Агросектор також набагато менш вразливий до карантинних обмежень: робота там не передбачає скупчення великої кількості людей у приміщенні, натомість у людей з’являється більше можливостей працювати на свіжому повітрі. Тому певну частину людей, які втратили роботу через карантин, міг би працевлаштувати аграрний бізнес. Питання лише в тому, скільки таких людей захоче працювати у сільському господарстві.
Що далі?
«Коронакриза» ставить набагато більше питань, аніж відповідей. Наразі жоден економіст не береться напевно прогнозувати, як довго відчуватимуться наслідки кризи та наскільки серйозними вони стануть.
У МВФ припускають, що нова економічна криза може радикально змінити нашу споживацьку поведінку. Наприклад, тривале перебування на карантині та робота з дому можуть сприяти тому, що частина офісної роботи стане віддаленою. Це зменшить попит на папір, офісне обладнання, а також на оренду офісних приміщень. Як наслідок, видозміниться і ринок нерухомості: попит на комерційні приміщення скоротиться, а ціни на оренду житла можуть зрости (так орендодавці компенсуватимуть втрату більш вигідних клієнтів з бізнес-середовища).
Також коронавірус може змінити наші звички. Так, після карантину люди можуть і надалі уникати масових заходів (що вдарить по івент-індустрії) або ж менше відвідувати кафе та ресторанів; менше користуватися громадським транспортом та проводити більше часу на природі (попит на послуги готелів впаде, натомість зросте популярність, наприклад, пішого туризму).
«Те, як коронавірус вплине на структуру економіки, наразі спрогнозувати дуже складно. Ймовірно, зросте попит на діджитал-послуги, а на харчові продукти він залишиться незмінним. Інші зміни спрогнозувати дуже важко, адже у підсумку ми можемо побачити щось дуже несподіване», — вважає Боярчук.
Для того, аби краще передбачити наслідки «коронакризи», потрібно більше часу та даних. Не менш важливою є передбачувана та стабільна ситуація з подоланням самого коронавірусу. Ймовірно, більш пізні прогнози економістів, зокрема МВФ, будуть точнішими та внесуть більше ясності у невизначене майбутнє економіки. Тоді ж можна буде по-справжньому оцінити наслідки небаченої досі економічної кризи у світі.
Ви можете робити разом з нами якісний контент і показати, що відбувається у різних регіонах України в умовах карантину. Знімайте відео з ваших міст, розповідайте, як переносите ізоляцію, чи є в аптеках маски, як ходить громадський транспорт — і надсилайте на адресу editor.hromadske@gmail.com з темою «Марафон». Ми покажемо ваші матеріали у прямому ефірі марафону «Хроніки коронавірусу», який випускаємо щодня о 9:00 та о 18:00.