«І двері за собою зачини»: що означає офіційне припинення дружби з Росією

Україна готується вийти з Угоди про дружбу з Росією. Спершу про це сказав президент України Петро Порошенко. Він доручив Міністерству закордонних справ підготувати необхідний пакет документів. Очільник МЗС Павло Клімкін заявив, що він уже готовий і його внесуть найближчим часом. 17 вересня Порошенко підписав указ про припинення дії Договору про дружбу з РФ.

Громадське розповідає, про що йдеться в угоді про дружбу між Росією та Україною і до чого може призвести його скасування.

Про що йдеться в угоді

«Угоду про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та Російською Федерацією» країни уклали 31 травня 1997 року — її підписали президенти Леонід Кучма і Борис Єльцин. Верховна Рада ратифікувала угоду 4 січня 1998-го, Державна Дума — майже роком пізніше. Офіційно документ набув чинності 1 квітня 1999 року. Що десять років угода автоматично продовжується, якщо жодна з країн за півроку до завершення дії не заявила, що бажає вийти з угоди. Тобто 1 квітня 2019 року угода знову автоматично подовжиться на 10 років, а процедуру виходу треба розпочати до жовтня 2018 року.

Усього в угоді 41 стаття, які окреслюють засади взаємної співпраці між країнами. У документі йдеться, що між Україною і Росією «тісні зв'язки, які склалися історично», і сторони уклали угоду для розвитку засад «добросусідства».

Країни зобов'язувалися зберігати спільну роботу і консультації щодо низки питань — це взаємний розвиток російської та української мови; ліквідація ймовірних аварій; екологічна ситуація; скорочення озброєння; боротьба з тероризмом; прагнення до міжнародного миру; розвиток косметичної та інших галузей.

Окрім цього, в Угоді прописано, що країни зобов'язуються не нападати одна на одну; не ухвалювати економічних рішень, які можуть комусь нашкодити; не укладати угоди з третіми сторонами, які можуть нашкодити одній з країн. Один із основоположних пунктів угоди — це визнання чинних кордонів.

У 2003 році Леонід Кучма і Володимир Путін підписали ще один документ про визнання державних кордонів — на основі чинного договору про дружбу. У 2010-му Росія і Україна уклали нову угоду — про демаркацію сухопутних кордонів. У ній ішлося, що «сторони здійснять демаркацію російсько-українського державного кордону», однак за фактом її так і не провели. У липні 2014 року уряд України заявив про односторонню демаркацію. Мова йшла про проект «Європейський вал» тодішнього прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка. Нині цей проект частково реалізований у Харківській, Сумській і Чернігівській областях.

Шлях до виходу

Одразу після анексії Криму у 2014 році, в Україні заговорили про розірвання угоди, адже Росія порушила одразу два ключові пункти — про ненапад і про визнання кордонів.

2 грудня того ж року депутати від партії «Свобода» внесли до парламенту відповідний законопроект, однак його навіть не розглядали, відправивши на допрацювання.

Росія відреагувала миттєво — член комітету Держдуми у справах СНД і зв'язках із співвітчизниками Роберт Шлегель заявив, що у випадку розірвання угоди про дружбу з Росією, країни СНД введуть для громадян України візовий режим.

У січні 2018 року Верховна Рада голосувала за законопроект про реінтеграцію Донбасу, окремо розглядаючи всі запропоновані депутатами поправки. Одна з них мала на мені розірвання угоди з Росією, але парламент її не підтримав. Водночас за поправку, згідно з якою Росію визнали країною-агресором, депутати проголосували.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Закон про окуповані території: Що зміниться для мешканців Донбасу

Міністр закордонних справ Павло Клімкін, коментуючи підготовку документів для розірвання угоди, зазначив, що Росія вже давно «порушила всі пункти угоди». Справді, порушення відбулося ще до подій 2014 року. Торговельна війна проти України, яку Росія оголосила у 2013 році у відповідь на рішення Києва підписати Угоду про асоціацію з ЄС, порушила пункт про економічну взаємодію і незавдавання шкоди. Росія тоді заявила, що це Україна порушує домовленості, підписуючи Угоду про асоціацію. Заборона прямого авіасполучення між країнами і скорочення залізничного — також порушення пункту угоди про вільний транспорт між країнами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ До Москви — на ведмедях: до чого може призвести заборона транспортного сполучення з Росією

Як пояснила заступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль, «останньою краплею» для України стало проведення виборів президента РФ у березні 2018 року на території анексованого Криму.

Але ще у 2016-му МЗС України виступало проти розірвання угоди. Заступник міністра закордонних справ Вадим Пристайко пояснював, що стаття про визнання кордонів і територіальної цілісності України — це «гачок для Росії, і ми не можемо дати їй зіскочити з нього». На думку Пристайка, договір міг би бути додатковим аргументом для України в міжнародних позовах проти Росії через анексію Криму і війну на Донбасі.

«Президент слідує логіці, що за півроку треба почати вихід з угоди, інакше у квітні 2019 року він знову автоматично продовжиться, — пояснила Громадському депутатка, член комітету іноземних справ Верховної Ради Світлана Заліщук. — Важливо також, що це не розірвання угоди, а зупинка його дії, що прописано в перехідних пунктах. Усі попередні пропозиції депутатів були саме про розірвання. І МЗС справедливо казало, що це популізм. А тепер ми абсолютно легально, відповідно до перехідних пунктів, зупиняємо його дію».

Російський пропагандистський канал Russia Today, посилаючись на джерела в українському МЗС написав, що нова угода виключить пункти про політичну дружбу і економічну співпрацю, а також зафіксує, що території Донбасу і Криму — українські. Та, за словами Заліщук, на жодній зустрічі, зокрема й закритій, МЗС не говорив про розробку нової угоди. Тим паче, що в умовах сучасних українсько-російських відносин, сумнівним видається укладання будь-яких нових угод. «Як можна буде домовитися з Росією?» — запитує Заліщук.

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков назвав прагнення Києва вийти з договору «нерозумним». Він додав, що Росія ніколи не виступала за погіршення відносин і була «противницею та опонентом» дій влади України на Донбасі. Утім, ідею вийти з договору озвучували і в Росії — депутати від «Ліберально-демократичної партії» Володимира Жириновського. Однак офіційно ніяких кроків Кремль не робив.

На думку Світлани Заліщук, Україна виходить з договору юридично легально, скоротивши в такий спосіб будь-які ризики. Та одразу уточнює: позаяк договір не заважав Росії постійно порушувати його, реакція РФ може бути будь-якою. Однак навряд чи розрив по суті формального договору істотно погіршить ситуацію.