Оновлений проект деокупації Донбасу: нова назва АТО, обов’язки агресора та повноваження силовиків

Ухвалення закону про деокупацію Донбасу затягується. Понад місяць тому парламент ухвалив його в першому читанні та доручив підготувати текст до фінального голосування Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони.

Народні обранці подали до законопроекту понад 600 поправок, опрацювати які і повинен був комітет. Щоб зробити це якнайшвидше, голова комітету Сергій Пашинський (фракція «Народний фронт») створив робочу групу з депутатів, представників уряду, Адміністрації президента й експертів.

Група напрацювала попередній варіант фінальної версії закону, яку вчора, 15 листопада, мав затвердити Комітет. Та в підсумку депутати погодили всі статті законопроекту, окрім однієї — у ній визначаються спеціальні повноваження військових та правоохоронців на всій території Донецької й Луганської областей. Зокрема правила застосування зброї, затримання, проникнення до помешкань громадян тощо.

Статтю та підсумковий текст закону про деокупацію комітет планує погодити на наступному засіданні. Водночас Пашинський прогнозує: закон про деокупацію парламент затвердить ще до нового року.

Громадське публікує текст законопроекту, який підготувала робоча група й постатейно затвердив профільний комітет (включно зі статтею, яку депутати ще доопрацьовуватимуть).

Що пропонують змінити депутати

Повна назва законопроекту, який у жовтні до Верховної Ради вніс президент — «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Проект закону, запропонований до другого читання, «виріс» з 15 до 25 сторінок. Насамперед, за рахунок перерахування законів України та міжнародних документів, в яких зафіксована російська агресія на Донбасі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ За завісою деокупації: Як Порошенко й Турчинов домоглися продовження дії закону про особливий статус Донбасу

Власне, за твердженням Олександра Турчинова — секретаря РНБО й ідеолога його ухвалення — головною метою закону є визнання на законодавчому рівні Росії країною-агресором і затвердження стратегії деокупації окремих районів Донецької та Луганської областей.

У поки що підсумковому тексті закону депутати встановили датою початку російської агресії 20 лютого 2014 року та вкотре зафіксували, що Росія окупувала не лише часину Донбасу, а й Крим і місто Севастополь. На цьому наполягали представники Меджлісу кримсько-татарського народу, а також депутати з фракцій «Самопоміч» і «Батьківщина».

Депутати зафіксували в законопроекті, що Росія окупувала не лише частину двох східних областей України, а й Крим і місто Севастополь (на фото — озброєні «зелені чоловічки» (російські військові без знаків розрізнення) біля української військової частини в селі Перевальне під Сімферополем, 2 березня 2014 року) Фото: EPA/ALEXEY FURMAN

Хто встановлює, що окуповані території звільнені

У статті 7 законопроекту з подачі депутатів з’явився пункт про те, що відповідно до Женевської конвенції Росія як держава-агресор зобов’язана забезпечити захист прав цивільного населення та «створити необхідні умови для його життєдіяльності».

Крім того, депутати затвердили, що після повного виведення Росією окупаційних військ, міністри оборони та внутрішніх справ України направлять президентові подання, а той затвердить відповідний указ.

Нова назва АТО

Замість антитерористичної операції, що нині офіційно триває в окремих районах Донецької та Луганської областей, депутати пропонують проводити «заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації». До першого читання в проекті закону фігурувало інше визначення — «заходи з відновлення територіальної цілісності України».

Офіційну назву антитерористичної операції, яку проводять українські силові відомства на сході, у проекті закону змінюють на «заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації» (на фото — українські десантники на БТР на в'їзді в місто Дружківка, Донецької області, 19 серпня 2014 року) Фото: EPA/ROMAN PILIPEY

Новий командувач

Перша редакція закону передбачала, що військові, правоохоронці та військово-цивільні адміністрації на Донбасі підпорядковуватимуться об’єднаному оперативному штабу. До другого читання депутати детально прописали процедуру призначення керівника. Його пропонують називати командувачем. Відповідно до законопроекту, він призначатиметься президентом за поданням керівника Генерального штабу. Крім того, у проекті закону зафіксовано, що не допускається втручання в його роботу будь-яких осіб, незалежно від їхніх посад.

Важливий момент. Якщо в першій редакції проекту закону оперативний штаб, зокрема, мав вирішувати й те, які товари можна переміщувати через лінію зіткнення, тепер це питання пропонується передати до компетенції уряду.

Стаття розбрату

Повноваження силовиків з об’єднаного оперативного штабу й територія, на яку вони поширюються — єдина стаття проекту, попередню редакцію якої Комітет з нацбезпеки та оборони не зміг ухвалити. У редакції документу, напрацьованому робочою групою, пропонувалося зокрема, що силовики зможуть застосовувати зброю, затримувати осіб, що перешкоджають їхній роботі, обмежувати рух транспортних засобів, використовувати в службових цілях помешкання громадян і засоби зв’язку. Фактично це ті самі повноваження, які силовики мають на сьогодні в районі проведення АТО.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Президентський законопроект про деокупацію Донбасу: основні положення.

Дехто з членів Комітету нацбезпеки стурбувався, що в проекті закону чітко не окреслили район «проведення заходів із забезпечення національної безпеки», тож вони можуть поширюватися на всю територію Донецької та Луганської областей. Зокрема й на міста, які нині не вважаються територією проведення АТО. Олексій Рябчин з «Батьківщини» вважає, що ця норма фактично вводить військовий стан на всій території Донбасу.

Відтак статті 10 вирішили присвятити окреме засідання Комітету з нацбезпеки. На ньому ж депутати сподіваються ухвалити остаточний текст документу, який винесуть на голосування в сесійній залі.