Після держперевороту у М'янмі силовики вбили понад 40 дітей, наймолодшій жертві лише 6 років

Про це йдеться у звіті правозахисної організації «Врятуйте дітей».

Так, наймолодшою жертвою насильства з боку силовиків була шестирічна дитина. Правозахисники кажуть, що вона загинула під час рейду силовиків на її будинок наприкінці березня. Також серед загиблих є хлопчики 14 та 13 років. Останній був застрелений під час гри на вулиці.

Правозахисна організація зазначає, що насильство у країні впливає на психічне здоров'я дітей: такі події призводять до страху та стресу серед неповнолітніх: «Цілком очевидно, що М'янма більше не є безпечним місцем для дітей».

«Ми шоковані тим, що діти продовжують ставати жертвами цих смертельних нападів, попри неодноразові заклики захистити дітей від шкоди. Особливо жахливо те, що, як повідомляється, декілька з них були вбиті вдома, де вони мали би бути в безпеці», — йдеться у звіті.

Загалом від початку протестів проти військового уряду у М'янмі нарахували принаймні 543 загиблих, повідомляє незалежна Асоціація допомоги політв'язням країни.

Що сталось у М'янмі?

Там військові 1 лютого влаштували державний переворот. Вони відсторонили від влади та затримали лідерку керівної партії «Національна ліга за демократію» Аун Сан Су Чжі та інших високопосадовців. Військові заявили, що затримання стали відповіддю на «фальсифікацію» парламентських виборів, які відбулися в країні в листопаді 2020 року.

Влада у М'янмі перейшла до головнокомандувача збройними силами Мін Аун Хлайна. Раніше він погрожував скасувати Конституцію, якщо «закони не будуть виконуватися». Тоді військові заперечували, що головнокомандувач погрожував влаштувати державний переворот.

3 лютого Аун Сан Су Чжі звинуватили в незаконному зберіганні рацій удома, а пізніше — у нібито порушенні закону про ліквідацію надзвичайних ситуацій. А президента країни Віна М'їна звинувачують у «порушенні карантину». Обох посадовців затримали військові.

Після держперевороту в країні спалахнули масштабні протести проти влади військових. Поліція, зі свого боку, вдалася до жорстких розгонів протестувальників. Правозахисні організації та міжнародна спільнота загалом засудили дії військових, а низка країн ввела проти них санкції. Хоча деякі країни, як-от Китай і Росія, заявили про підтримку влади Мін Аун Хлайна.