Погана медреформа, несіть нову. Чому в Зеленського вирішили змінити реформу системи охорони здоров’я
Другий етап медичної реформи стартував 1 квітня. За місяць президент Володимир Зеленський заявив, що треба «зберегти всі позитивні моменти цієї реформи й терміново виправити помилки». Міністерство охорони здоров’я на доручення Зеленського вирішило її «модифікувати», бо «у тому вигляді, в якому ми її отримали, вона не передбачає нічого доброго ані для пацієнтів, ані для медиків». Уляна Супрун — ексміністерка охорони здоров’я, вже назвала таке рішення «боягузливим кроком у минуле». То чому реформа, яку маємо зараз не така, та як її хочуть покращити?
В чому взагалі полягає суть медичної реформи?
Стислий екскурс: реформа в Україні складається з кількох етапів, за кількістю ланок медичної системи. Первинна ланка — це лікарі, до яких ми звертаємося, коли незрозуміло, чим хворіємо: терапевт, сімейний лікар, педіатр.
Під час цього етапу українці мали підписати декларації з сімейними лікарями. Які бонуси для пацієнтів? — можливість записуватися на прийоми онлайн, замовляти ліки, та ще сімейний лікар має знати про свого пацієнта все і розуміти історію його хвороби.
Які бонуси для лікаря? — від кількості підписаних декларацій (тобто від фаху лікаря) залежатиме його заробітна плата. На кінець січня 2019 року з очікуваних в МОЗ 4-5 мільйонів уклали угоди з сімейним лікарем 25 мільйонів українців.
Вторинна ланка — це спеціалізовані лікарі: хірург, гінеколог, реабілітолог. Саме реформа цієї ланки стартувала 1 квітня. Її ідея — «гроші йдуть за пацієнтом»: ви самі обиратимете собі лікарню, а медзаклад буде отримувати стільки грошей, скільки має пацієнтів. Це мало простимулювати лікарні купити сучасне обладнання і найняти хороших фахівців.
Платитиме за послуги Національна служба здоров’я України за спеціальними тарифами. Їх (ці послуги) будуть надавати також і пакетом. Які саме з них будуть безкоштовними, а які — ні, залежить від того, скільки виділять на медицину в держбюджеті.
Реформа не передбачає закриття лікарень чи скорочення лікарів. Проте, якщо заклад неконкурентноспроможний, лікарі нефахові (і таке буває), до них ніхто не буде звертатися і у таких лікарень не буде грошей. Станом на 1 квітня 2020 Національна служба здоров’я підписала договори зі 1524 лікарнями — це 90% всіх закладів, які надали свої пропозиції.
Третинна ланка — це високотехнологічна допомога і спеціальні вузькофахові послуги. Наприклад, амбулаторне і стаціонарне лікування, яке потребує складних процедур. Після здійснення цієї реформи, пацієнтів будуть шпиталізовувати не за місцем прописки, а туди, куди направить сімейний лікар. Вона має завершитися за 2020-2021 роки.
13 березня народні депутати на засіданні комітету ВР з питань здоров’я вирішили, що реформа була успішною. Тоді вони розглядали проєкт закону від «Опозиційної платформи — За життя» про закінчення медреформи. Голова комітету Михайло Радуцький звітував про аналіз реформи, «який показав, що реформа першої ланки медичної допомоги була успішною, а також і фактичну готовність до реформи другої ланки», йдеться на сайті Верховної Ради. В результаті депутати проголосували проти ініціативи скасувати медреформу 9 з 10 голосами.
А також на сайті Міністерства охорони здоров’я є питання та відповіді про реформу медичної системи.
В чому претензії до реформ?
«Медреформа у її нинішньому вигляді означає звільнення близько 50 тисяч медпрацівників та закриття 332 лікарень», — заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов. І сам він, і його послідовники наголошують на тому, що треба пом’якшувати вплив реформ на лікарів, бо вони боляче сприймають зміни і звільняються.
«Якщо нічого не змінити, то масове звільнення призведе до катастрофічного зростання смертності, стрімкого поширення таких хвороб, як туберкульоз», — каже Степанов. Тут, правда, варто уточнити, що Україна і зараз серед лідерів у Європі за кількістю хворих на туберкульоз.
Який план у Степанова?
Такий: «Зберегти все цінне, але виправити помилки»:
— З 1 червня за Державною програмою медичних гарантій будуть додатково фінансуватися нові пакети (первинна медична допомога; екстрена медична допомога; гострий інфаркт міокарда; гострий мозковий інсульт у стаціонарних умовах; а також 4 пакети для лікування COVID-19).
— З 1 липня підвищать заробітну плату медикам (на це потрібно додатково 11 млрд грн).
— З 11 травня почнеться детальна експертиза всієї медичної інфраструктури, щоб визначити спроможність та ефективність госпітальної мережі.
— З 11 травня МОЗ буде розробляти нові державні стандарти надання медичної допомоги із залученням науковців та провідних фахівців галузі.
— З 2021 року будуть функціонувати нові медичні тарифи, які будуть ґрунтуватись на ринкових заробітних платах для працівників галузі та якісних стандартах надання медичних послуг.
Майже в кожному пункті Степанов пропонує збільшити заробітні плати лікарям та встановити більш дорогі тарифи на послуги, які надають лікарні. Оплачувати це буде Національна служба здоров’я України. Степанова вирішив підтримати і Михайло Радуцький (який, нагадаємо, ще два тижні тому вважав реформу успішною): «Ми закликаємо уряд і парламент переглянути розмір фінансування медицини. Ми чудово розуміємо, як нелегко в умовах кризи знаходити додаткове фінансування. Але медицина сьогодні — це наш другий фронт».
Ще Радуцький каже, що необхідно впроваджувати систему страхування професійної відповідальності. Він зазначає, що більшість лікарських помилок стається не через нефаховість, а через погане забезпечення і старе обладнання лікарень, тому варто убезпечити лікарів, інакше вони звільняються.
Чому ці зміни називають «вбивством реформи»?
Тому що ідея реформи, коли «гроші йдуть за пацієнтом» і найбільше фінансування отримують саме ті лікарні, де буде більше тих, хто одужав і найкраще ставлення до пацієнтів, ламається. Бо держава і так профінансує лікарню. Через таке розподілення коштів найбільш якісні лікарні потенційно позбавляються стимулу ставати ще кращими:
«Привід (таких змін — ред.) — медійний негатив через те, що частина лікарень почали отримувати менше фінансування, коли гроші “пішли за пацієнтом”. За формою це буде нова система. За змістом — стара… Звичайно, це не вирішить ні проблем лікарень, ні особливо проблем пацієнтів. Але вирішить проблеми міністра», — так про заявлені зміни в медичній реформі говорить Павло Ковтонюк, ексзаступник міністра охорони здоров’я (2016-2019 рр.)
Народна депутатка від партії «Голос», членкиня комітету з питань здоров’я нації та ексспівробітниця «Центру протидії корупції» Олександра Устінова розповідає, що зміни, які пропонує Максим Степанов, призведуть до того, що лікарні продовжать отримувати гроші за квадратні метри та кількість персоналу:
«Вже готова постанова, якою повернуться до старих методів фінансування, і знову будуть платити за пусті ліжка в величезних лікарнях, де головні лікарі їздять не просто на джипах, а яхтах. Якось я розписувала бюджет лікарні Феофанії, де в головного лікаря 5 (!) заступників та 52 кухарі».
Уляна Супрун — ексміністерка охорони здоров’я, про рішення нинішнього міністерства каже, що реформу медицини, як вона є, хочуть зупинити для того, щоб «подобатися»: «Не можна трансформувати рівень медичної допомоги у лікарнях та поліклініках, коли ти дивишся на медиків як на електорат/потенційний ризик для місцевих виборів восени».
Що кажуть лікарі?
Найбільш боляче зміни через реформування системи охорони здоров’я відчувають на собі медики. Тим більше під час пандемії коронавірусу та поки зміни в самому розпалі. Частина закладів вже завершили реформу, частина — ще не починали, а «первинка» і «вторинка» мають комунікувати між собою. Поки що, бо реформа триває.
Дарина Дмитрієвська — сімейна лікарка з Києва, каже, на самому початку було складно, але тепер все владналося і лікарі «первинки» якраз чекають завершення реформи «вторинки», щоб був оновлений повний цикл лікування:
«Були технічні проблеми, система постійно висіла, комп’ютерів взагалі не було. Через пів року реформи в нас не змінилася зарплатня, але коли я почала розбиратися, то виявилося, що справа не в реформі, а в моєму керівництві, яке отримувало гроші від НСЗУ, нічого нам не говорило. Лікарі не знають своїх прав. Зараз є такий самий скепсис від лікарів вторинки. Різниця лише в тому, що нам не було чого втрачати, в нас не було потоків грошей, не було відкатів, хіба що серед керівників. Первинка працює добре зараз. Якщо є якісь скарги, то ми розбираємося і виявляється, що в цьому конкретному випадку або керівники щось приховують, або лікар некваліфікований. Є образа лікарів вторинки на лікарів первинки, що от в нас зросли зарплати (але вони зросли, бо якщо мені не вистачає, то я беру більше пацієнтів або домовляюся з керівником і передивляємося контракт). Але без реформи вони не збільшаться. Лікарі вторинки в паніці, не вірять що щось може стати краще».
Дарина розповідає, що в деяких лікарнях роками вибудовувалася система сплати «благодійних» внесків або оплати лікарям послуги «у конверті», хоча вони мали б бути безкоштовними. Від цього важко відмовлятися. Не всі керівники лікарень, надихнувшись змінами, зможуть почати запроваджувати інші підходи до пацієнтів, по-іншому ставитися до них: «Ніхто не каже, що все ідеально. Зі старту розпланувати всю систему до дрібниць на папері неможливо, треба щоб лікарі могли дати фідбек керівництву і міністерству і разом виправляти те, що працює неправильно».
Вадим Шухтін — головний лікар Одеського обласного клінічного медичного центру, якого реформа вторинної ланки торкнулася напряму, каже, що зараз невдалий час для змін — коронавірус застав лікарні зненацька:
«Реформа планувалася на інший час, турборежим хорошого не зробив. Ми перепрофілювалися для прийому пацієнтів з Covid-19, але в нас їх не 200 чи 300, ну от 32 пацієнти максимум було. Ми не працюємо за тими пакетами, які отримали, бо інших пацієнтів зараз не приймаємо».
Шухтін каже, що у порівнянні з іншими лікарнями, його заклад отримав «значну суму», але зараз лікарня нічого не заробляє, гроші «проїдають»:
«Мені зараз вистачає цієї суми на мінімальну зарплату всім працівникам, трохи на харчування, трохи на медикаменти. Через два місяці я зможу заплатити лише зарплату, а через чотири — був би в мінусі. Електронна система «висить», не працює, багато проблем. Нам пропонують за операцію 4 тисячі гривень, ви колись чули щоб стільки коштувала хірургічна операція? Суми, які розраховані на послуги, неправильні. Ми не зможемо утримувати лікарні на гроші, які нам пропонують. Щоб заключити договір з НСЗУ, ми купили вживане обладнання, ми неконкурентноспроможні з приватними клініками. Я розумію, що реформа назріла, але зараз краще системи Семашка (попередня радянська медична система, - ред.) немає. Реформа трохи непродумана і невчасна».
Тим часом головний лікар районної Іллінецької центральної районної лікарні (Вінницька обл.) Микола Масленчук закликав Зеленського не скасовувати другий етап медичної реформи. Каже, що завдяки реформі, до якої його лікарня готувалася з 2017 року, вони отримали на 3 мільйони гривень більше ніж зазвичай: «Розумію ваш страх та сумніви, відчуваю, що у вашому розумінні ці ризики переважають над перевагами, але, мабуть, прийшов час Вам почути голос інших лікарень — тих, які вперше за останні 30 років отримали шанс не виживати, а жити і ефективно функціонувати, не заглядаючи при кожній нагоді в карман пацієнта… Зміни — це завжди болючий процес, який потребує сил та витримки. І ми готові до цього».
У Кабінеті міністрів України 6 травня відбулось чергове засідання, але зміни медичної реформи на ньому не обговорювали.
Напередодні 5 травня на засіданні комітету ВР з питань здоров’я нації домовилися про те, що ніяких змін не буде до того часу, поки їх не розгляне і не обговорить профільний комітет. Питання другого етапу медреформи перенесли на 8 травня, бо міністр Степанов не зміг бути присутнім.