Від імені МОЗ Казахстану назвали кількість загиблих під час протестів. У відомстві цифри спростували (ОНОВЛЕНО)
Від імені Міністерства охорони здоров'я Казахстану один із Telegram—каналів заявив, що з початку протестів у країні загинули 164 людини, зокрема двоє дітей. Згодом відомство відповіло, що не надавало таких даних.
Про таке передає «Vласть».
Оновлено (16:23). У МОЗ країни заявили, що не давали даних про загиблих. Telegram-канал CORONAVIRUS2020.KZ, який опублікував заяву про загиблих від імені відомства, видалив повідомлення, пише «Vласть».
У видаленому повідомленні в Telegram-каналі повідомляли про загиблих у чотирьох регіонах. Так, найбільше людей нібито загинули в Алмати — 103 людини, зокрема дві дитини.
У Кизилординській області нібито загинула 21 людина, у Жамбильській — 10, Алматинській — 8. Невідомо було, у яких регіонах загинули ще 22 людини, що не потрапили у статистику відомства по регіонах.
Крім того, Telegram-канал писав, що поранення дістали майже 2,3 тисячі людей, більшість — в Алмати. У важкому стані перебувають 80 людей.
Водночас у МОЗ не уточнювали, скільки загиблих саме протестувальників, силовиків та випадкових перехожих.
Нагадаємо, за даними МВС Казахстану, у країні затримали 5 969 людей, яких вважають причетними до протестів. Серед затриманих — колишній очільник Комітету національної безпеки Карім Масімов, якого підозрюють у держзраді. А також джазовий музикант із Киргизстану.
Чому люди вийшли на протести у Казахстані?
Люди вийшли на протести після того, як уряд запровадив з 1 січня 2022 року нову ціну на зріджений нафтовий газ: більшість транспорту в Мангістауській області заправляється цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним.
Протестувальники вимагали вдвічі знизити ціну, а область забезпечити постійним запасом газу, оскільки наразі вони стикаються зі збоями в його подаванні.
Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ (а втім, лише в Мангістауській області). Окрім того, люди вимагали відставки уряду — цю вимогу виконали зранку 5 січня.
Менше з тим, протестувальників це не зупинило, і 5 січня акції тривали: люди вимагали відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки — оскільки він, на думку громадян, пішов із посади глави держави лише формально.
Після цього в Казахстані оголосили режим надзвичайної ситуації, а Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. Заворушення у країні Токаєв пов'язує зі «змовниками, яких підтримують фінансово», та пообіцяв жорстко реагувати.
На тлі масових протестів у країні президент Токаєв звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) по допомогу у придушенні протестів і заявив про «терористичну загрозу».