Реформа поліції почнеться, коли вона припинить оцінювати сама себе — Харківський інститут соціальних досліджень
Справжня реформа поліції почнеться тоді, коли вона припинить бути централізованою структурою і не буде оцінювати сама себе.
Про це в ефірі програми «Нині вже» на Громадському заявив Денис Кобзін, директор Харківського інституту соціальних досліджень, який займається дослідженням довіри населення до поліції.
Кобзін заявив, що, на його погляд, справжня реформа поліції ще не розпочалася, і система не змінилася.
«Навіть якщо хтось був покараний у побитті вашого журналіста (Дмитра — ред.) Реплянчука, за те, що працівники підрозділу не мали ідентифікуючих засобів, можемо те ж саме побачити під час того інциденту, де був вигук стосовно Бандери. Ми бачимо людей, які позакривали номери на шоломах і не мають жетонів, що дозволяють їх ідентифікувати», — сказав він.
Водночас експерт вважає, що ця проблема — дрібниця.
«Ключові три фактори, з яких почнеться справжнє реформування поліції — це створення системи незалежної оцінки діяльності поліції, коли вона буде оцінювати не сама себе за допомогою показників, а буде оцінюватись за допомогою громадськості. Коли буде створена незалежна система збору скарг на дії поліції, і коли почнеться справжня децентралізація поліції: коли поліція почне працювати для громади, а не свого керівника, який призначає іншого керівника, і так у нас створюється дуже централізована система, яка керується однією людиною з Києва», — пояснив Кобзін.
Також він підкреслив, що суспільство буде оцінювати роботу поліції не за флешмобом «Я Бандера» у соцмережах, а за тими справами і інцидентами, якими «поліція показує яка вона є».
«Якщо запостити «Я Бандера», а потім продовжувати залишатися неідентифікованим та використовувати весь той старий арсенал непропорційного, неадекватного, надмірного використання сили або спецзасобів, залишатись глухим до скарг громадян, то користі з тих флешмобів небагато», — резюмував Кобзін.
Нагадаємо, увечері 18 лютого в Києві близько 500 людей прийшли на акцію «Бандеро, вставай!» із вимогою првоести реформу Нацполіції.
9 лютого перед зустріччю кандидатки в президенти Юлії Тимошенко з виборцями правоохоронці затримали людей, які йшли на акцію «Хто замовив Катю Гандзюк?». Як повідомила кореспондентка Громадського, поліція затримала членів націоналістичних організацій С14, «Невідомий патріот» та «Традиції й порядок».
Учасники акції стверджують, що поліція застосувала силу під час затримання, забрала їхні речі та відмовилася віддавати. Через це затримані почали «протестувати», після чого, за словами активістів, поліція застосувала сльозогінний газ та побила їх.
Держбюро розслідувань порушило кримінальну справу через можливе перевищення влади працівниками поліції.
Водночас у поліції заявили, що затримані не мають стосунку до мирної акції «Хто замовив Катю Гандзюк?», яка проходила на Контрактовій площі. Також поліція вважає, що затримані намагалися захопити Подільський райвідділок.
Увечері 9 лютого активісти поїхали до будинку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та «обстріляли» його салютами, протестуючи проти дій поліції.
Поліцейського Василя Мельника, якого підозрюють в переміщенні влади або службових повноважень під час сутичок, взяли під варту з правом застави у розмірі 115 тисяч 200 гривень. Після внесення застави Мельников вийшов з-під варти і розповів свою версію інциденту в Подільському райвідділку поліції.