«Роттердам+» завдав Україні 40 млрд грн збитків, показала експертиза. Суд закрив справу, не чекаючи її результатів — ЦПК
Незадовго до закриття справи про «Роттердам+» Національне антикорупційне бюро України призначило експертизу щодо збитків, завданих тарифом. Її результати свідчать, що держава недоотримала 39,9 млрд гривень. Але Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу, не чекаючи висновків експертизи.
Як повідомляє «Центр протидії корупції», про це на судовому засіданні заявив Олексій Бойко, адвокат ініціатора скарги на «Роттердам+», ексдепутата Віктора Чумака.
«Експертиза, проведена незалежним експертом за ініціативи органу досудового розслідування, підтвердила документально та розрахунково завищення фактичної вартості електроенергії протягом травня 2016 року-червня 2019 року у розмірі 39,9 мільярдів гривень» — заявив Бойко.
Як зазначає ЦПК, результати експертизи з’явилися «фактично в той день», коли суддя Вищого антикорсуду відмовилася повторно відкрити справу «Роттердам+». Керівник Центру Віталій Шабунін стверджує, що експертиза є законною, бо призначалася ще до закриття справи.
Що таке «Роттердам+»?
Це формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції (ТЕС). Вона застосовувалася у 2016-2019 роках.
Для виробництва електрики ТЕС потрібно спалювати вугілля. Відповідно до формули «Роттердам+», вартість цього вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме у порті міста Роттердам, що у Нідерландах.
До цієї ж ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купляли не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій (під виглядом російського вугілля). Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки.
Найбільше від цього вигравав олігарх Рінат Ахметов, бо його компанія ДТЕК є монополістом на ринку і має найбільше ТЕС в країні. Натомість платили за це українці та українські підприємства, які мали високі тарифи на електроенергію.
Кримінальна справа
Національне антикорупційне бюро порушило справу через формулу «Роттердам+». Воно оголосило шість підозр — чотирьом посадовцям НКРЕКП, зокрема тодішньому голові регулятора Дмитру Вовку, а також двом топ-менеджерам ДТЕК — Борису Лісовому та Івану Гелюху. Дії усіх шістьох кваліфікували як зловживання службовим становищем.
У серпні Спеціалізована антикорупційна прокуратура частково закрила справу щодо формули «Роттердам+» — тепер справа є, а підозрюваних не лишилося. Це рішення оскаржили у Вищому антикорупційному суді. 24 вересня ВАКС відмовився відновлювати кримінальну справу щодо «Роттердам+».
Нині це рішення оскаржують в Апеляційній палаті Вищого антикорсуду. Саме там 2 жовтня і пролунала інформація про результати експертизи, яка засвідчила збитки від «Роттердаму+» у розмірі майже 40 мільярдів гривень.