Розвивайся або помри: що змінилося у героїв попередніх БІЗНЕС-ПЛАНІВ

Постійне вдосконалення — такі правила успішного бізнесу у 21-му столітті. Тому власники бізнесу наймають дорогих фахівців, закуповують нове обладнання і самі йдуть до шкіл з управління. Від змін залежить якість продукту і прибуток усього бізнесу. Але стається й так, що зміни призводять до краху.

Це Ілля Гладштейн, директор дистриб'юторської компанії «86 Прокат». Третій рік поспіль Ілля робить доволі складну та іноді невдячну справу — прокатує документальні фільми, ще й намагається побудувати на цьому бізнес.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Не лише блокбастери: як працює прокат артхаусного кіно — БІЗНЕС-ПЛАН»

Директор дистриб'юторської компанії «86 Прокат»Ілля Гладштейн (ліворуч) screenshot з відео

У січні за його ініціативи в Україні відбувся прокат документального фільму «Рідні», на який «86 Прокат» покладав особливі надії. В якійсь мірі це був вирішальний для Іллі та його компанії фільм. Існує поширена думка, що всі збори від прокату картини прокатник, студія і кінотеатри беруть собі — і все це їхній прибуток. Це не так. У випадку з фільмом «Рідні» валова виручка склала 140 тис. грн, а прибуток — набагато менше

За 30 днів прокату «Рідні» подивилися 1957 осіб. Фільм був показаний у 5 містах і в 20 кінотеатрах. Загальна виручка або бокс-офіс фільму склали майже 135 тис. грн. З цього прибуток — близько 10 тис.

Бокс-офіс:

- Київ — 85 тис. грн
- Харків — 10 тис. грн
- Львів — 28 тис. грн
- Одеса — 9 тис. грн
- Суми — 1 тис. грн

Глядачі в очікуванні показу документального фільму «Рідні» screenshot з відео

Все це передбачає, що компанія «86 Прокат» продовжить свою роботу, але судячи з усього, розраховувати на істотні зміни з бокс-офісом і прибутком не доводиться.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Подорож, а не туризм: змінити ставлення до відпочинку і заробити на цьому — БІЗНЕС-ПЛАН»

Проблеми з фінансами відчував і Денис Морару зі своїм проектом MyNextTravel. Цей туристичний стартап через три роки існування і вкладених в нього $300 тис. потребує ще більше фінансування, щоб просувати свій продукт. Це альтернатива стандартним пакетним турам «усе включено»: онлайн-платформа для мандрівників, де зібрані організатори подорожей і їхні авторські пропозиції.

Денис зіткнувся з нерозумінням свого продукту на українському ринку. 2 місяці тому він активно шукав інвестиції в свій проект, планував подавати презентацію на Кікстартер (онлйн-ресурс для збобру коштів на стартапи).

Денис Морару, проект MyNextTravel screenshot з відео

Денис їде на зустріч з Володимиром Щупаком — підприємцем, який створив з нуля туристичні фірми «Вояж Київ», «Галопом по Європах», які продав компанії «Туї Інтернешнл». Зараз Володимир займається венчурними інвестиціями (капітал для фінансування нових, зростаючих або підприємств, які борються за місце на ринку підприємств і стартапів з високим ступенем ризику), але в туристичну галузь принципово не вкладає.

Клієнт задоволений продуктом, але очевидно, що Денису доведеться ще багато боротися, поки цей продукт буде зрозумілий масовій аудиторії. І боротьба ця продовжиться вже в іншому проекті, оскільки зрештою шляхи інвесторів MyNextTravel і Дениса розійшлися. У нового проекту поки немає назви, а інші подробиці Денис поки не розголошує.

Проект MyNextTravel виявився не досить вдалим для массового прийняття українською аудиторією screenshot з відео

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Взуттєвих справ майстер: як зробити бізнес на пошитті чобіт — БІЗНЕС-ПЛАН»

А ось у Паші та Віки з Te-Shoes зовсім інша історія — їхній бізнес йде в гору. Te-Shoes Це молодий український бренд, що шиє класичне жіноче і чоловіче взуття переважно із зарубіжних матеріалів. 3 місяці тому у них була одна проблема: знайти нове приміщення.

Нарешті пошуки завершено! Новий офіс знаходиться через квартал від старого, загальна площа 70 м2. Вартість оренди — 7 тис. грн на місяць. Це в 5 разів дешевше оренди старого приміщення.

Крім нового приміщення, в Te-Shoes відбулися інші зміни. Відтепер тут працює новий проект-менеджер Сергій Концур. Колись Сергій  відпрацював 7 років з Вікою в одній компанії. Крім того, в компанії вирішили впровадити систему ощадливого виробництва — концепції управління виробничим підприємством, заснованої на постійному прагненні до усунення всіх видів втрат.

Засновники молодого українського бренда Te-Shoes screenshot з відео

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ощадливе виробництво: як наблизити втрати підприємства до нуля — БІЗНЕС-ПЛАН»

Ощадливе виробництво або технологію Кай-дзен 7 років застосовують і в компанії «АГТ Плюс», де вже 14 років виробляють меблі. Її керівництво зазначає, що зміни в компанії почалися з першого дня впровадження ощадливого виробництва.

Отже, перший крок — це сортування, поділ речей на потрібні і непотрібні.

Другий крок — дотримання порядку, тобто, розташування кожного предмету таким чином, щоб їм було зручно користуватися.

Третій крок — це прибирання робочого простору.

Четвертий крок — стандартизація або так зване підтримання порядку.

І п'ятий, найскладніший крок — це вдосконалення і дисципліна.

Якість відточується в різних процесах. Наприклад зараз, Максим Рогожин і Вадим Харитонов навчаються у бізнес-школі, щоб ще більше вдосконалити процеси управління в компанії.

screenshot з відео

Далекоглядна стратегія, як і штучні зміни бізнесу — річ хоч і ризикова, але обов'язкова. Напередодні будь-якої зміни бізнесмени-практики рекомендують добре  вивчити ринок і конкурентів, звернутися до фахівців і все зважити.

«Бізнес-план» — проект Hromadske.ua спільно з Currenttime.tv про реальні історії з життя малого та середнього бізнесу в Україні