«Трамп сам собі найбільший ворог». Як США готуються до президентських виборів в умовах епідемії

Епідемія коронавірусу, а особливо масштаби її поширення у Сполучених Штатах, повністю змінили порядок денний в країні. Якщо ще взимку всі слідкували за історією про імпічмент Дональда Трампа та боротьбою політиків-демократів за кандидатуру на виборах президента у листопаді, то тепер політичні протистояння відійшли на другий план. Нині Америка — найбільш уражена коронавірусом країна світу: у ній уже майже мільйон інфікованих COVID-19, а майже 30 мільйонів американців втратили роботу під час карантину.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада, але чітких прогнозів, коли завершиться епідемія в Штатах, поки немає. Як заявила днями координаторка Білого дому по боротьбі з поширенням коронавірусу Дебора Біркс, навіть через поступове ослаблення карантину в низці штатів, на якому наполягає Трамп, заходи соціального дистанціювання збережуться щонайменше до кінця літа.

Чи варто очікувати, що вибори перенесуть? І як коронавірус впливає на боротьбу за президентське крісло для чинного президента і республіканця Дональда Трампа, який майже щодня виступає із заявами, та його конкурента — демократа Джо Байдена, який через карантин навіть не має змоги проводити агітацію у звичному форматі?

Боротьба з вірусом та передвиборчий імідж

На самому початку пандемії коронавірусу Дональд Трамп рішуче відкидав будь-яку загрозу для США. Але ситуація змінилась, і він змінив свою риторику: тепер Трамп активно коментує ситуацію з COVID-19, погрожує Китаю, звідки поширився вірус, та сипле антинауковими пропозиціями, як лікувати коронавірус.

Так, під час брифінгу у Білому домі 23 квітня президент заявив, що варто спробувати в боротьбі з вірусом ін’єкції дезінфікуючого засобу, чим шокував лікарів. Слова Трампа не залишили без уваги: як розповів губернатор штату Меріленд Ларрі Хоґан, сотні людей після цього почали телефонувати на гарячу лінію і ставити запитання про прийом дезінфекторів внутрішньо.

Після нищівної критики Трамп скасував щоденні пресконференції, пославшись на «ворожість», із якою журналісти сприймають його слова. Тим часом рейтинг президента почав знижуватися: минулого тижня, згідно з результатами опитування Reuters/ Ipsos, Байден випередив Трампа на 8%, набравши 47% голосів. Згідно з іншим опитуванням, більшість американців (52%) не влаштовує, як саме Трамп намагається протидіяти коронавірусу.

Але закиди щодо того, що США запізно відреагували на загрозу, президент відкидає. Точніше, наголошує, що якраз Всесвітня організація охорони здоров’я невчасно інформувала світ про масштаби коронавірусу, «підігруючи» китайській пропаганді. Тому Трамп призупинив фінансування ВООЗ, позбавивши головний координуючий орган боротьби з коронавірусом найбільших внесків.

Крім того, минулого тижня Трамп оголосив про намір відправити до Китаю слідчих, які з’ясовуватимуть, наскільки достовірною є версія, що коронавірус поширився з уханської лабораторії.

Як зазначає в коментарі hromadske Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету імені І. Мечникова, різкі і часто неправдиві заяви Трампа про коронавірус вичерпали себе, і тепер він шукає нових способів здобути популярність.

«Людям здавалося, нібито він контролює ситуацію. Однак потім вони почали помічати, що він говорить не те, що потрібно. Усі потребують конкретних порад, а він нічого такого не повідомляє. Він залишився мовби у вакуумі зі своїми неперевіреними фактами й неправдивою інформацією, тому журналісти його критикують, ставлять йому гострі питання. Очевидно, що він та його радники побачили, що це не працює і треба робити щось інше», — пояснює Дубовик.

Карантин та економіка

Одне з основних питань для Трампа, зокрема й у контексті виборів: що буде з американською економікою? Якщо раніше Трамп міг спиратися на її постійне зростання, то тепер карантин та закриття підприємств спричинили рекордний стрибок безробіття в країні. Щонайменше 15% працездатних американців подали заявки на отримання виплат із безробіття.

Радник президента США з питань економіки Кевін Гассет заявив, що рівень безробіття наближається до рівня Великої депресії 1930-х років, а економічний спад він називає «найбільшим шоком, який коли-небудь переживала економіка США». У міністра фінансів США Стівена Мнучіна, втім, є позитивні прогнози: він каже, що економіка США відновиться вже до кінця літа або на початку осені.

Попри це і той факт, що США все ще — лідери за кількістю смертей від коронавірусу у світі, Трамп не втрачає оптимізму і наголошує: «Ми бачимо низку позитивних сигналів, які свідчать про те, що вірус пройшов свій пік». Президент постійно наполягає на ослабленні карантину, а 17 квітня він представив свій план триетапного скасування карантину по всій країні, пояснивши, що країна «готова до відкриття» і що припинення всього суспільного життя на національному рівні не може бути довгостроковим рішенням.

Втім такі рішення Трамп не може ухвалювати одноосібно — їх мають підтримати губернатори штатів. Деякі вже почали послаблювати карантин, але не всі.

Наприклад, Ендрю Куомо, губернатор Нью-Йорка — найбільш постраждалого від коронавірусу штату — повторює, що поспіх у скасуванні карантину може бути вкрай ризикованим. Радить не спішити і головний радник американської влади щодо коронавірусу, доктор Ентоні Фаучі, глава Національного інституту алергії та інфекційних захворювань, зазначаючи, що спалах коронавірусу триватиме щонайменше до осені.

Інформаційна гігієна не менш важлива за особисту. Ми працюємо навіть в умовах карантину і піклуємось про новини, які ви отримуєте! Підтримайте нас на Спільнокошті! Підтримайте незалежну журналістику!

Один зі способів адміністрації Трампа підтримати американських громадян у часи коронавірусної кризи — надання так званих «стимулюючих чеків». Їх податкова служба з 4 травня надсилатиме понад 60 мільйонам американців по всій країні. Кожен, хто заробляє до 75 тисяч доларів США на рік та має номер соціального страхування, отримає виплату в розмірі 1,2 тисячі доларів.

Трамп прагне зайвий раз нагадати про себе напередодні виборів, тож не випадково на чеках вперше в історії з’явиться ім’я президента. Оскільки за законом президент не має права підписувати документи щодо виплат Мінфіну США, на чеках буде підпис і його представників, аби гарантувати, що урядові платежі є безпартійними.

Ще одне нещодавнє рішення Трампа про обмеження імміграції до країни може посилити його позиції серед прибічників, вважає американський журналіст і письменник, старший редактор видання The Daily Beast Майкл Вайс.

«У Трампа є дуже стійка підтримка, яка становить близько 40%. Це люди, які захищатимуть його кандидатуру, що б не сталося. Він створив такий собі культ особи, скориставшись упередженим ставленням медіа. Трампа підтримують навіть за те, що було б немислимим для будь-якого іншого президента. Водночас багато людей переконані, що Трамп не переможе. Я би не був таким певним, бо насправді мене турбує, що у Байдена немає настільки безумовної підтримки, у нього немає виборчих округів, які впевнено відстоюють його. Ну і проблема в тому, що Байден зараз не може бути разом з виборцями, хоча він і намагається спілкуватися з ними онлайн», — каже Вайс у коментарі hromadske.

Вимушена бездіяльність як перевага?

Ім'я головного опонента Трампа на президентських виборах від демократів стало відоме саме у розпал пандемії — коли під час праймеріз у Вісконсині від претензій на президентство відмовився Берні Сандерс і в гонці залишився лише Джо Байден. Колишній віцепрезидент адміністрації Обами та один з фігурантів історії з імпічментом Трампа, Байден справді має обмежений простір для своєї агітаційної кампанії. Через карантин він не може зустрічатися з виборцями і публічно виступати із заявами, проте фахівці бачать у цьому радше перевагу, ніж недолік.

«Байден робить те, що може: звісно, він обмежений у діях, він не може нікуди виходити, бо це виглядатиме як порушення режиму. Крім того, він теж уже у віці, отже, в групі ризику і не може дозволити собі спілкуватися з великою кількістю людей. Але він робить онлайн-заяви і говорить із журналістами, весь час з’являється на провідних американських вечірніх ток-шоу, які дивиться багато американців, робить правильні заяви, виголошує правильні промови. Гадаю, він обрав правильний курс і це помалу спрацьовує», — зазначає Володимир Дубовик.

У Байдена є стійка підтримка з боку відомих однопартійців: його кандидатуру, крім Сандерса, підтримали Елізабет Воррен, Барак Обама, ексвіцепрезидент Альберт Гор, а тепер і спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі. Майкл Вайс зазначає, що високим рейтингам Байдена поки не варто надто тішитися, хоча очевидно, що нині він у вигіднішому становищі, ніж Трамп.

«Трампові варто було б говорити поменше, не твітити, не молоти дурниці по телебаченню. Трамп сам собі найбільший ворог. Коли б він тримав язика за зубами і делегував проведення пресконференцій своїм підлеглим, які хоча б знають, про що говорять, ймовірно, це не так би позначалося на його рейтингах. Адже загалом американці люблять гуртуватися довкола лідера країни у моменти кризи», — наголошує Вайс.

Серед переваг Байдена на виборах називають ще два моменти. По-перше, його прихильність до медичної реформи, яку запроваджував експрезидент Барак Обама і від якої відмовився Трамп, не запропонувавши кращої альтернативи. Відсутність доступного медичного страхування для всіх американців особливо гостро відчувається під час коронавірусу і, найвірогідніше, позначиться на електоральних настроях.

По-друге, команда президента. Якщо Трамп не має наміру призначати нового віцепрезидента замість Майка Пенса у разі переобрання на другий термін, то Джо Байден наголошував, що не проти призначити на цю посаду жінку. Після такої його заяви світові медіа почали складати рейтинги впливових жінок, яких Байден міг би обрати як віцепрезидентку. Серед них, до речі, є і його колишні суперниці у боротьбі за право представляти демократів на виборах — сенаторки Камала Гарріс, Емі Клобушар та Елізабет Воррен.

На думку фахівців, головними питаннями напередодні виборів будуть подолання епідемії коронавірусу та наслідки економічної кризи. А із зовнішньополітичних — відносини з Китаєм, критика на адресу якого лунає не лише від Трампа.

«Байдену теж важливо показати, що він може критикувати Китай, що він не буде м’яким у цьому питанні. Китай залишається для США важливим торговельним партнером, але при цьому в розумінні американської політичної еліти й експертів Китай, усе ж таки, якщо не ворог, то суперник. Якщо Байден стане президентом, не буде великих, швидких зрушень. Але можна очікувати продовження підходу Обами, який хотів перейти до азійсько-тихоокеанського регіону як головного, пріоритетного для Америки, відійти від Європи, від Близького Сходу й сфокусуватися на Азії», — пояснює Дубовик.

Чи можуть вибори перенести?

На тлі відсутності оптимістичних прогнозів для США щодо завершення епідемії все частіше лунає версія, що вибори 3 листопада не відбудуться. Так вважає і Джо Байден, підкреслюючи, що це — в інтересах Трампа, і той може вигадати для цього будь-яку причину.

Загалом коронавірус сильно «посунув» виборчий процес. Так, 15 штатів скасували праймеріз та відтермінували їх щонайменше до червня. Лише у Вісконсині 8 квітня вони таки відбулися, бо суд заборонив їх переносити — тоді з президентської гонки вийшов демократ Берні Сандерс і підтримав Байдена. Але перенесення президентських виборів — подія інакша за своїм масштабом.

«Це дуже провокативний крок. І справді, Трамп міг би скористатися цим, аби розширити свої президентські повноваження, іншими словами, дати собі більше часу відновити економіку чи подолати кризу в галузі охорони здоров’я. Але я не знаю, чи це можливо. Єдиний приклад, який я можу пригадати і який складно порівняти з нинішньою ситуацією, це коли були відтерміновані вибори мера Нью-Йорка після терактів 11 вересня. Тоді Руді Джуліані вдалося затриматися на цій посаді, доки його не замінив Майкл Блумберг. Але я не уявляю, щоби це трапилося на президентському рівні. Гадаю, демократи почали б бити на сполох, щойно Трамп оголосив би про рішення перенести вибори. І вони б наполягали на проведенні виборів навіть в умовах самоізоляції», — пояснює Майкл Вайс.

Насправді все складно ще й тому, що Трамп не може самостійно перенести дату президентських виборів. Це питання регулює закон від 1845 року, згідно з яким США обирають президента у перший вівторок листопада кожні чотири роки. Якщо дату треба змінити, Конгрес США має проголосувати за спеціальний законодавчий акт — він має здобути підтримку як Палати представників, де більшість — за демократами, так і Сенату, який контролюють республіканці. А двосторонній консенсус у цьому питанні досить сумнівний.

Та навіть якщо він і буде, Трамп все одно не зможе виграти багато часу — його перший президентський термін завершується рівно опівдні 20 січня 2021 року.

Є ще один імовірний сценарій — вчасне проведення виборів, але вони будуть в іншому форматі. Наприклад, голосування поштою, як, наприклад, планує зробити у травні Польща, або онлайн, як це давно практикує Естонія. Однак якщо у Вашингтоні голосування й раніше відбувалися поштою, то для більшості штатів це незвична практика, а зміна правил голосування — ще й затратна, особливо якщо врахувати нинішню економічну ситуацію в США. За оптимістичного сценарію, виборці усе ж таки прийдуть на виборчі дільниці, але голосуватимуть із дотриманням правил соціального дистанціювання.