Туреччина працює з Росією над новим контрактом щодо купівлі ракетних комплексів С-400

Російська Федерація та Туреччина працюють над контрактом на постачання нової партії російських ракетних комплексів С—400.

Про це повідомляє Reuters з посиланням на главу російського державного експортера озброєнь «єдиний в Росії державний посередник з експорту та імпорту всього спектру продукції і послуг військового призначенняРособоронекспорт».

Зазначається, що Москва сподівається підписати угоду зі збільшення постачання Туреччині систем С-400 у першій половині 2020 року.

Нагадаємо, у вересні 2019 року міністр оборони Туреччини Хулуси Акарастолиця заявив, що чекає постачання другої батареї російської зенітної ракетної системи С-400. Про те, що постачання С-400 будуть продовжені у найближчі місяці, раніше повідомила і російська сторона.

У липні Міноборони Туреччини повідомило про постачання першої партії комплектувальників для С-400 на авіабазу Мюртед у провінції Анкара. США виступили проти цього, пояснивши, що американські винищувачі F-35 можуть стати уразливими для російських систем протиповітряної оборони.

  • Контракт на постачання Туреччині чотирьох російських систем С-400 «Тріумф» на суму близько $2,5 млрд підписаний ще у 2017 році й закінчується наприкінці 2019 року. США вимагали від Туреччини, аби та відмовилася від придбання російських зенітно-ракетних комплексів, і грозилися припинити співпрацю у виробництві винищувачів F-35 та навчанні турецьких пілотів керуванню ними та ввести санкції проти Туреччини, якщо цього не станеться.
  • На початку квітня США припинили поставляти Туреччині деталі для F-35.
  • 7 червня США скоротили підготовку турецьких пілотів F-35 через закупівлю Анкарою С-400 у Росії.

2 серпня 2017 року президент США Дональд Трамп підписав так званий закон «Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій» (CAATSA). Серед іншого, він передбачає санкції для партнерів російського «Рособоронекспорту» за суттєві угоди. Так, за цим законом міністерство фінансів США 20 вересня 2018 року ввело санкції проти департаменту підготовки військ і постачання Центральної військової ради Китаю та його керівника Лі Шанфу за угоди із «Рособоронекспортом». Причиною стала угода про купівлю Китаєм 10 російських винищувачів Су-35 та ракетних систем С-400.