У Бейруті під час сутичок із поліцією постраждали понад 700 людей. Вони вимагали покарати винних за вибух

Про це повідомляє AlJazeera.

Протестувальники вимагали покарати чиновників, які винні у вибуху, а також вимагали дій від уряду для боротьби з економічною кризою, яка виникла у країні ще через пандемію.

Як передає Reuters, частина протестувальників кидала каміння у поліцейських, інша намагалася прорватися до парламенту Лівану. У відповідь силовики застосували сльозогінний газ та обстріляли протестувальників гумовими кулями.

Також відомо, що загинув один поліцейський. Він впав у шахту ліфта, коли тікав від мітингарів.

Вчора, 8 серпня, протестувальники прорвалися до Міністерств закордонних справ та економіки. За декілька годин правоохоронці вигнали їх звідти.

Також люди закликали скинути нинішню владу і скандували «революція». На площі встановили символічну шибеницю, як попередження для політиків, чия халатність призвела до вибуху. На ній, зокрема, «повісили» фото президента Лівану Мішеля Ауна і лідера руху «Хезболла» Хасана Насралла.

До протестувальників звернувся прем’єр-міністр країни Хасан Діаб. Він заявив, що Лівану потрібні дочасні парламентські вибори, і пообіцяв підготувати відповідний законопроєкт.

Що відомо про вибух у Бейруті?

4 серпня у порту Бейрута стався надзвичайно потужний вибух, наразі основною версією називають вибух 2750 тонн нітрату амонію (аміачної селітри), конфіскованих у 2014 році з судна російського бізнесмена. Ймовірно, увесь цей час вибухонебезпечну речовину неправильно зберігали на складах.

Наразі відомо про загибель 158 людей та поранення понад 6 тисяч. Зокрема повідомили про загибель одного українця. Зараз у Бейруті надзвичайний стан, тож контролювати безпеку у місті буде армія, а сам стан можуть продовжити після 14 днів.

Розмір збитків від вибуху, за попередніми підрахунками, становить від трьох до п'яти мільярдів доларів. Але може бути й більше.

Під варту вже взяли 19 чиновників, ймовірно причетних до вибуху у порту.

Що з політичним режимом у Лівані?

У січні 2020 року там оголосили про формування нового уряду. Тоді прем’єр назвав його технократичною «командою порятунку» для країни, в якій із середини жовтня 2019 року на тлі економічної кризи тривали вуличні протести.

Однією з головних причин припинення політичної кризи в країні став тиск ісламістської партії «Хізбалла», яка має більшість у ліванському парламенті.

Протести в Лівані почались 17 жовтня 2019 після того, як уряд країни оголосив про запровадження збору на користування такими месенджерами, як WhatsApp, для телефонних дзвінків. Збір мав становити 0,20 долара на день.

Пізніше уряд скасував це рішення, однак протести продовжились і були спрямовані проти корупції та уряду Лівану на тлі безпрецедентної економічної кризи в країні.

Тривалий час протести в Лівані були мирними, однак згодом між протестувальниками й правоохоронцями відбулися сутички, а поліція використовувала сльозогінний газ і водомети.