У Гонконзі протестувальники закидали станцію метро «коктейлями Молотова»
У Гонконзі під час антиурядових акцій протестів демонстранти перекрили одну з вулиць і закидали пляшками із запалювальною сумішшю станцію метро.
Про це повідомляє Bangkok Post.
«Учасники заворушень, які кидали бензинові бомби пошкодили станцію метро», — йдеться в повідомленні.
Зазначається, що сотні демонстрантів забарикадувалися на дорозі в Коулун і почали кидати коктейлі Молотова, «створюючи загрозу безпеці громадян». Травм ніхто не отримав.
До протестувальників у Коулуні приєдналися демонстранти з мирного маршу, який був скликаний на знак протесту проти ухвалення урядом надзвичайних законів, у тому числі про заборону носіння масок на публічних заходах.
Масові акції протесту тривають у Гонконзі з червня, спочатку їх учасники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконга до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 4 вересня пообіцяла відкликати цю поправку, проте протести це не зупинило.
Мітингарі вимагають демократичних реформ, зокрема загального виборчого права, розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.
Раніше протестувальники в Гонконзі розгромили торговельний центр «Нью-Таун Плаза» в окрузі Сатхінь та спаплюжили прапор КНР.
Нагадаємо, що 14 вересня сталася сутичка між проурядовими та продемократичними активістами в районі Коулун-бей у материковій частині міста. В одному з торгових центрів зібралися сотні протестувальників з прапорами КНР, які почали вигукувати образи на адресу продемократичних активістів.
Гонконг — особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом, відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».