Лідерка Гонконгу заявила про скасування поправок до законопроєкту про екстрадицію, що спровокували протести

Саме через цей законопроєкт у червні у Гонконзі спалахнули багатотисячні протести.

Як повідомляє Reuters, оголошення Лем підтвердили джерела у місцевій владі Гонконгу.

Очільниця Гонконгу зробила заяву на внутрішній зустрічі з делегатами Гонконгу в Національному конгресі Китаю. Згодом вона має оголосити про відкликання законопроєкту публічно. Протестувальники сприйняли цю інформацію досить скептично.

Кількома днями раніше Керрі Лем на зустрічі з представниками бізнесу визнала, що внесла «жахливий хаос», представивши законопроєкт. Також на одному з закритих засідань Лем зазначила, що тепер має «дуже обмежені» можливості для розв’язання кризи, адже протести в Гонконзі стали «питанням національної безпеки».

Водночас лідерка Гонконга не має наміру подавати у відставку: вона заявила, що ніколи не просила уряд Китаю про це, аби припинити політичну кризу Гонконгу.

Протести у Гонконзі тривають уже третій місяць. Вони почалися як реакція на законопроект про екстрадицію, що дозволив би екстрадувати підозрюваних до материкового Китаю який, як вважають протестувальники, спрямований проти дисидентів, що втекли із материкового Китаю в Гонконг.

Раніше, 1 вересня, тисячі учасників антиурядових протестів, що тривають у Гонконзі уже третій місяць, заблокували дороги та рух громадського транспорту до головного аеропорту.

29 серпня активісти у Гонконзі влаштували масовий перегляд документального фільму про Революцію гідності 2014 року в Україні «Зима у вогні» 29 серпня.

Нагадаємо, перша акція відбулася 9 червня 2019 року. Вона стала найбільшою демонстрацією з моменту переходу Гонконгу від британського до китайського правління в 1997 році в межах угоди «одна країна, дві системи». Ця угода гарантує особливу автономію, включаючи свободу зібрань, свободу преси й незалежну судову систему.

22 липня після чергової акції протесту в Гонконгу озброєні палицями чоловіки в білих футболках напали на людей на станції метро Yuen Long. Унаслідок нападу постраждали 45 людей.

Під час протестів 31 серпня поліція застосувала сльозогінний газ, гумові кулі й водомети. Учасники протестів використовували пляшки з горючою сумішшю.