У Казахстані — новий прем’єр. До цього він вже тимчасово виконував обов’язки глави уряду
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв вніс до Нижня палата парламенту Казахстанумажилісу парламенту пропозицію про призначення Аліхана Смаїлова на посаду прем'єр-міністра країни. Спікер мажилісу Нурлан Нігматулін оголосив, що кандидатуру Смаїлова підтримали всі 89 депутатів, які брали участь у голосуванні.
Указ про призначення Смаїлова опублікований на сайті Президентський палац, резиденція президента КазахстануАкорди, пише «Радіо Азаттик».
Глави фракцій, у тому числі фракції Найбільша пропрезидентська партія Казахстану«Найбільша пропрезидентська партія КазахстануНур ОтанНайбільша пропрезидентська партія Казахстану», та представник депутатської групи Консультативно-нарадчий орган при президенті Казахстану«Консультативно-нарадчий орган при президенті КазахстануАсамблеї народу КазахстануКонсультативно-нарадчий орган при президенті Казахстану» висловилися на підтримку Смаїлова.
Новопризначений прем’єр заявив, що уряд буде впроваджувати макроекономічну програму та зробить кроки для приборкання інфляції.
Очікується, що сьогодні, 11 січня, в Казахстані оголосять новий склад уряду. Анонсуючи «кадрові перестановки» в етері держтелеканалу «Хабар 24», прессекретар президента Берік Курмангалі заявив, що «президент сам вирішить: кого залишить, а хто піде з поста».
Що про нього відомо?
49-річний Аліхан Смаїлов з вересня 2018 року до лютого 2019 року працював міністром фінансів. 25 лютого 2019 року указом президента Казахстану його призначили першим заступником прем'єр-міністра — міністром фінансів. 18 січня 2021 року Смаїлова перепризначили на цю посаду.
Після відставки уряду 5 січня на тлі протестів у західних регіонах Казахстану він виконував обов’язки прем'єр-міністра.
Що відбувається у Казахстані?
Люди вийшли на протести після того, як уряд підвищив з 1 січня 2022 року нову ціну на зріджений нафтовий газ: більшість транспорту в Мангістауській області заправляється цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним.
Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ (а втім, лише в Мангістауській області). Окрім того, люди вимагали відставки уряду — цю вимогу виконали зранку 5 січня.
Менше з тим, протестувальників це не зупинило, і 5 січня акції тривали: люди вимагали відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки — оскільки він, на думку громадян, пішов із посади глави держави лише формально.
Після цього в Казахстані оголосили надзвичайний стан, а Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. Заворушення у країні Токаєв пов'язав зі «змовниками, яких підтримують фінансово», та пообіцяв жорстко реагувати.
На тлі масових протестів у країні президент Токаєв звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) по допомогу у придушенні протестів і заявив про «терористичну загрозу». У відповідь на це країни ОДКБ відправили до Казахстану свій контингент.
Скільки військових та протестувальників загинули або постраждали унаслідок протистояння, наразі невідомо. Офіційний Telegram-канал МОЗ Казахстану 9 січня писав про 164 загиблих, але згодом відомство від цієї заяви відхрестилося. Журналісти та активісти з Алмати також повідомляли про смерті учасників акцій протесту.