МЗС України засудило насильство на протестах у Казахстані. Заява відомства з’явилася на дев'ятий день заворушень

Про це вказано на сайті міністерства.

У відомстві зауважили, що для Казахстану зараз важлива деескалація ситуації й уникнення подальшого насильства, гарантувати дотримання прав людини, відновлення роботи об'єктів критичної інфраструктури та систем зв'язку.

МЗС України також повідомило, що взяло до уваги розгортання на території Казахстану іноземних військових сил з домінуванням російського контингенту на запрошення влади Казахстану.

«Іноземні війська мають поважати незалежність, суверенітет та національне законодавство Казахстану і міжнародне право, а їхнє перебування не повинне виходити за межі задекларованого обмеженого часового терміну», — додали у міністерстві.

В українському закордонному відомстві також зазначили, що сприятимуть поверненню додому українців, які нині перебувають у Казахстані. «На особливому контролі» тримають ситуацію з громадянами України в Алмати.

Чому люди вийшли на протести у Казахстані?

Люди вийшли на протести після того, як уряд запровадив з 1 січня 2022 року нову ціну на зріджений нафтовий газ: більшість транспорту в Мангістауській області заправляється цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним.

Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ (а втім, лише в Мангістауській області). Окрім того, люди вимагали відставки уряду — цю вимогу виконали зранку 5 січня.

Менше з тим, протестувальників це не зупинило, і 5 січня акції тривали: люди вимагали відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки — оскільки він, на думку громадян, пішов із посади глави держави лише формально.

Після цього в Казахстані оголосили надзвичайний стан, а Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. Заворушення у країні Токаєв пов'язує зі «змовниками, яких підтримують фінансово», та пообіцяв жорстко реагувати.

На тлі масових протестів у країні президент Токаєв звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) по допомогу у придушенні протестів і заявив про «терористичну загрозу». У відповідь на це країни ОДКБ відправили до Казахстану свій контингент.

Скільки військових та протестувальників загинули або постраждали унаслідок протистояння, наразі невідомо. Офіційний Telegram-канал МОЗ Казахстану 9 січня писав про 164 загиблих, але згодом відомство від цієї заяви відхрестилося. Журналісти та активісти з Алмати також повідомляли про смерті учасників акцій протесту.