У православних — Великий піст, а в католиків — уже Великдень. Чому християни не святкують Пасху разом
Православні та греко-католики 23 лютого розпочали Великий піст — період духовної та тілесної підготовки до свята Воскресіння Христового, яке цього року вони відзначатимуть 12 квітня. А ось римо-католики святкуватимуть Пасху на тиждень раніше — 5 квітня. Хоч Православна церква України й перейшла на Календар, розроблений сербським астрономом Мілутіном Міланковичем у 1923 році. Майже повністю збігається з григоріанським, крім методу обчислення високосних років. Від 2023-го є календарем ПЦУновоюліанський календар, Великдень її паства святкуватиме не одночасно з католиками.
Як так сталося, що східні та західні християни по-різному обчислюють дату головного для них свята і чи можливо, що колись церкви святкуватимуть спільно — розбиралося hromadske.
Як визначили, коли святкувати Великдень?
На відміну від Різдва Христового (25 грудня) чи Богоявлення (6 січня), Христове Воскресіння у християн — перехідне свято. Тобто його дата змінюється щороку.
Великдень — головна подія християнства і фундамент віри: воскресіння Ісуса Христа описують усі чотири євангелісти — Матвій, Марко, Лука та Іван, а апостол Павло зазначає, що якби Христос не воскрес, то вся християнська віра була б даремна.
А втім, ще у II столітті виникли непорозуміння стосовно того, коли святкувати Великдень. Вважається, що спершу християни святкували, спираючись на місячно-сонячний єврейський календар. Дехто вшановував Воскресіння Христове на 14-й день У вавилонському та юдейському релігійних календарях — перший місяць року, що починається навеснінісана, коли євреї починали святкувати Песах — свято, встановлене на честь виходу їхнього народу з Єгипту, — незалежно від дня тижня. Інші ж переносили святкування на неділю.
Ця прив’язка до Песаха не була випадковою, адже євангелісти вказували, що Ісус Христос перед тим, як відстраждати, померти й воскреснути, прибув до Єрусалима саме напередодні цього єврейського свята. Християни вірять, що розп’яття Христа припало на початок Песаха, тобто на 14-й день нісана.
Водночас наприкінці III століття християни почали сумніватися, чи правильно євреї визначають 14-й день нісана, який обов’язково мав випадати на весняне рівнодення або на наступний день після нього, щоб не порушувати біблійну оповідь і традицію. Крім того, християнським громадам доводилося консультуватися з єврейськими щодо того, який місяць вони визначають нісаном.
На Першому Вселенському соборі у 325 році, який ще називають Першим Нікейським за місцем його проведення, християни вирішили домовитися, коли слід святкувати Великдень. Собор не давав подробиць для обчислення — це визначили пізніше, — але встановив два правила: незалежність від єврейського календаря та спільна дата для всіх християн.
Саме після Першого Нікейського собору виникло відоме сьогодні правило, що Великдень треба святкувати першої неділі після весняного повного місяця, який є першим повним місяцем після весняного рівнодення — 21 березня.
Чому ж тоді християни святкують порізно?
Не завжди, адже приблизно раз на 3–4 роки (інколи проміжок довший) трапляється збіг дат — тоді православні та римо-католики святкують Великдень в один день. Так було, наприклад, у 2017 році та торік, у 2025-му. Наступний такий раз буде у 2028 році (16 квітня).
Річ у тім, що православні та римо-католики обчислюють дату Великодня за різними Алгоритм визначення святкових дат великоднього циклупасхаліями, хоч обидві вони засновані на складних розрахунках, які охоплюють різні астрономічні та календарні чинники.
Православна церква використовує дуже давню систему підрахунку — александрійську пасхалію. Вона прив’язана до юліанського календаря, який сьогодні «відстає» від реального на кілька тижнів. Тому православне весняне рівнодення — відправна точка для підрахунку — фактично припадає на 3 квітня за сучасним календарем, а не на 21 березня.
Також важливу роль у визначенні дати Великодня відіграє повний місяць: його дату рахують за спеціальним 19-річним циклом, відомим ще з часів Стародавньої Греції.
Ще одне важливе правило: православний Великдень не може збігатися з єврейським святом Песах і не може бути раніше від нього. Святкування Пасхи раніше за весняне рівнодення або з юдеями навіть передбачає санкцію — позбавлення священного сану.
Наразі александрійською пасхалією послуговуються не тільки православні та греко-католицькі церкви, а й деякі Це група давніх східнохристиянських церков, що не визнали Халкедонський собор 451 року, який затвердив, що в Ісусі Христі з'єднані дві природи — божественна і людська. Більшість орієнтальних християн проживають у Єгипті, Ефіопії, Еритреї, Індії та Вірменіїорієнтальні, як-от Ефіопська чи Коптська, які, щоправда, спираються під час обчислення на власні церковні календарі. А втім, у 2026-му ефіопи, копти, еритрейці та деякі сирійці святкуватимуть Воскресіння Христове 12 квітня разом із православними.
На відміну від християнського Сходу, римо-католицька церква у XVI столітті провела календарну реформу — тоді й з’явився григоріанський календар, яким ми користуємося сьогодні. Мета була проста: повернутися до точного астрономічного весняного рівнодення — 21 березня. Після цього католики й православні почали святкувати Великдень у різні дні. Протестанти, які відокремилися від католицької церкви пізніше, також перейняли цю систему.
Є, однак, один нюанс: при цій реформі католики порушили те саме давнє правило про Песах, тому їхній Великдень іноді може збігатися з єврейським святом або навіть передувати йому.
Перехід на новий календар не змінив пасхалії?
Ні, усі 10 із 16 автокефальних православних церков, включно з Православною церквою України, які перейшли на новоюліанський календар, водночас залишили юліанський календар для обчислення дати Великодня.
Хоча в 1923 році, коли у православ’ї зародилася календарна реформа, справді пропонували запровадити астрономічне правило для визначення дати святкування Воскресіння Христового. Згідно з ним, Великдень мали би святкувати в першу неділю після першої повні після рівнодення з півночі до півночі на меридіані Храму Гробу Господнього в Єрусалимі. Якби повний місяць випадав на неділю, то Великдень переносили б іще на тиждень. Проте цю пропозицію так і не втілили.
Те саме стосується й Української греко-католицької церкви, що, як і ПЦУ, перейшла на новий календар у 2023 році. Усі свята пасхального циклу українські православні та греко-католики відзначають, як і раніше.
Виняток становить ще одна католицька церква східного обряду — Мукачівська греко-католицька єпархія, яка підпорядковується безпосередньо Риму. Вона запровадила григоріанський календар із відповідною пасхалією. Ще одна її відмінність — звершення богослужінь церковнослов’янською.
У складі Вселенського патріархату Константинополя також є Фінляндська православна церква, що послуговується григоріанською пасхалією.
Чому б християнам не визначити спільну дату?
У 2025 році, з нагоди 1700-річчя Першого Вселенського собору, як розповідав керівник департаменту інформації Української греко-католицької церкви отець Ігор Яців, Папа Римський та Патріарх Константинопольський ініціювали потребу перейти на спільну дату Пасхалії для християн західного і східного обряду.
«Як тільки на цьому рівні домовленості будуть досягнуті, звісно, в Україні ми автоматично будемо також Великдень святкувати всі разом», — зазначав представник УГКЦ.
Священник ПЦУ, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості Георгій Коваленко ще в 2024-му припускав, що до 1700-річчя Першого Нікейського собору церкви не встигнуть розробити і представити нову пасхалію, адже потрібно все перевірити й порахувати. Натомість, на його думку, це можна зробити до 2033 року, коли християнський світ святкуватиме 2000-ліття Воскресіння Христового.
«Я думаю, що це було б дуже добре, якби християни всього світу святкували Великдень в один день», — вважає отець Георгій.
Однак зауважував, що в історії церкви майже ніколи не було єдиного календаря, і нема нічого поганого в тому, що християни вшановують головні для них події в різні дні.
«Ба більше, якщо ми не маємо однієї дати, то це привід для взаємного пізнання, коли ми можемо відвідувати громади одне одного, дізнаватися більше про традиції. Ми можемо мати різні дати, але відчувати єдність і повагу між собою», — наголошував священник.
Отець Георгій зауважував, що принциповою є власне віра у воскресіння Ісуса Христа, а дата святкування цієї події — другорядна.
Натомість директор «Релігійно-інформаційної служби України» (РІСУ) Тарас Антошевський стверджував, що «недобре», коли навіть у межах греко-католицької церкви є різні календарі.
«Коли сусіди святкують за різними календарями, це не є добрим. Уявіть собі, як це, коли в одному храмі служать представники різних церков, а в нас є такі випадки», — пояснював він.
А втім, керівник РІСУ не очікує, що християни зможуть досягти єдності у святкуванні найближчим часом, нагадуючи, що православні та католики намагалися домовитися про спільну дату святкування Великодня ще з 1990-х років. Окрім того, він зазначив, що будуть і категоричні противники, як-от російська православна церква, де накладають анафеми навіть на тих, хто переходить на новоюліанський календар, за яким живуть інші автокефальні церкви.
Також, за словами Антошевського, спільну пасхалію можуть відкинути православні, що продовжують триматися юліанського календаря.
Варто пам’ятати, що православна церква не централізована, як католицька, і ухвалення важливих рішень відбувається соборно. Тож навіть якщо Константинопольський патріархат розробить з Римом спільну пасхалію, це не означатиме, що всі православні церкви обов’язково її сприймуть.
Цей текст оновлений 3 квітня 2026 року.