Урядова криза в Італії: чи вдасться Маттео Сальвіні стати прем’єром?

«Дивний тандем»

Італійський «дивний тандем» — урядова коаліція з популістського руху «5 Зірок» та ультраправої «Ліги» — народилася 15 місяців тому. До того виглядало, що в антисистемних «5-зіркових» і традиціоналістів «лігістів» не було взагалі нічого спільного.

До виборів у березні 2018 року вони поливали одне одного брудом, а також присягалися, що ніколи не стануть урядувати разом. Але вибори, на яких «Рух 5 зірок» здобув 32% голосів, а «Ліга» майже 18% — усе змінили.

Дві політичні сили уклали так званий «урядовий контракт», де прописали пункти, щодо яких вони змогли домовитися. Компромісом було і рішення поставити на чолі уряду безпартійного політика Джузеппе Конте, у той час як лідери «Ліги» Маттео Сальвіні та «Руху 5 зірок» Луїджі Ді Майо отримали посади віце-прем’єрів та міністра внутрішніх справ і праці відповідно.

Проте довіри всередині коаліції не було від самого початку мандату — і, зрештою, це вилилося в крах уряду. Сальвіні та Ді Майо сварилися протягом 15 місяців щодо податків, використання медичного канабісу, відносин із Францією, майбутньої швидкісної магістралі Київ-Лісабон…

Тенденція була чіткою: «Ліга» відверто «перетягувала ковдру» на себе, аж поки не «від’їла» у «5 Зірок» практично половину електорату. В опитуваннях «Ліга» зростала, а «Рух 5 Зірок» неухильно падали: брутальна риторика її лідера Маттео Сальвіні подобалася пересічним громадянам більше, ніж нечіткі ідеї глави «Руху 5 зірок» Луїджі Ді Майо.

У травні цього року на виборах до Європарламенту партія Сальвіні майже вдвічі випередила своїх партнерів, отримавши 34% голосів проти 17% у «Руху 5 зірок». Тобто за рік ситуація з підтримкою цих політсил стала діаметрально протилежною. Схоже, після цього Сальвіні вирішив, що поваливши уряд, він зможе отримати перемогу на дочасних виборах і, як наслідок, омріяне крісло прем’єр-міністра. Відтак ультраправий політик пішов ва-банк, оголосивши 8 серпня недовіру очільнику коаліційного уряду Джузеппе Конте.

Однак Сальвіні, зауважують аналітики, забув, що опитування і реальна квота в парламенті — це різні речі. У парламенті його партія має все ті ж 17%. А його посада — міністр внутрішніх справ та віцепрем’єр — аж ніяк не дозволяють йому одноосібно вирішувати час і долю дострокових виборів. І вибудувана система стримування та противаг йому все це нагадала. Лідер «Ліги» спробував піти на мирову. Спочатку затягнув кризу, не відкликавши міністрів-«лігістів». Відтак намагався знов домовитися з партнерами по коаліції, пішов на поступки щодо спірних політичних питань, наприкінці навіть відкликав недовіру прем-єрові Конте.

Проте сам Конте, виступаючи 20 серпня у парламенті, оголосив про свою відставку. У своєму виступі він звинуватив Сальвіні у штучно створеній кризі: «ви поставили власні та партійні інтереси вище суспільних», «вам бракує поваги до правил та інституційної культури», «ви скликаєте людей на площі на свою підтримку, забуваючи, що кризи слід розв’язувати у парламенті, а не на площах». І – «ви мусили доповісти в парламенті щодо скандалу з російським слідом».

Саме цей скандал зрештою змусив Конте, який до того підтримував майже всі ідеї урядової коаліції, дистанціюватися від Сальвіні. Згідно з детально задокументованим журналістським розслідуванням Espresso та Buzzfeed, люди, близькі до Сальвіні, вели секретні перемовини у Москві щодо можливостей фінансування передвиборчої кампанії «Ліги». Після красномовної атаки на адресу Сальвіні Конте заявив: «Уряд на цьому закінчується. Я подаю у відставку».

Урядова криза розгортається на тлі економічних викликів. Італію чекає болюче для громадян підвищення з 1 січня 2020 ПДВ до 25%, необхідність ухвалювати бюджет та фінансувати щедрі соцпрограми, запроваджені «п-ятизірково-лігістським» урядом. Хто б не повів далі Італію, ці нагальні проблеми розв-язувати доведеться. Різке поглиблення економічної кризи в Італії може потягнути за собою негаразди й в інших країнах ЄС.

Які варіанти розвитку подій?

Тепер, після відставки прем’єр-міністра, доля Італії в руках президента Серджо Маттарелли, відомого своєю поміркованістю й відданістю демократичним цінностям. 21 серпня він розпочинає консультації щодо можливості формування нового уряду з головними політичними силами – опозиційною лівоцентристською «Демократичною партією», «Рухом 5 Зірок» та «Лігою».

Якщо новий уряд буде сформовано – на базі «старої» коаліції чи завдяки утворенню нової – то дострокових виборів вдасться уникнути. Але хто його формуватиме? На цю хвилину аналітики вважають найбільш імовірним сценарієм коаліцію «Демпартії» та «Руху 5 Зірок». Але щодо цього існує чимало сумнівів.

По-перше, «Демпартія», попри свої майже 23% підтримки в опитуваннях, має серйозні внутрішні проблеми. Усередині цієї політсили давно вже існує два полюси, два лідери – колишній прем’єр Маттео Ренці та його опонент Нікола Дзінгаретті. Ці два політики мають настільки різні погляди, що їм стає дедалі складніше уживатися в межах однієї партії. Деякі експерти прогнозують, що Маттео Ренці невдовзі виведе з «Демпартії» своїх прихильників і створить власну політсилу. По-друге, як очільники «Руху 5 Зірок», так і глави демократів неодноразово заявляли, що урядувати разом вони ніколи не будуть. Гіпотеза щодо уряду «Демпартія-5 Зірок» виникала й після виборів 2018 року і була одразу ж похована як недієздатна. Чи змінилося щось у їхньому світогляді аж настільки, щоб утворити-таки уряд разом? Лише один приклад світоглядних розбіжностей: якщо «Демпартія» завжди обстоювала санкції проти Росії, то «5 Зірок» роками заявляють, що санкції треба скасувати, з Росією як зі «стратегічним партнером» — дружити. Тобто, у разі появи такого уряду було б дуже складно передбачити його політику - зовнішню і не тільки.

Другим за вірогідністю сценарієм журналісти називають вибори восени. Невідомо, чи електорат Сальвіні дійде до дільниць - і як саме на нього вплинув сальвінівський «постріл собі в ногу», вчинений цією кризою. До того ж, нагадують політологи, люди схильні голосувати на європейських виборах інакше, ніж на національних. Відповідно, зовсім не факт, що Сальвіні дійсно отримав би восени нинішні 37%. Але якщо цей сценарій справдиться, то на Італію ймовірно чекає ультраправий уряд - а це не дуже хороша новина для України.

Набагато менш вірогідними сценаріями є інші варіанти коаліції, примирення «Ліги» та «5 Зірок» із заміною кількох міністрів або ж вибори навесні 2020 року.

Грає сьогодні час на боці Сальвіні чи проти нього — невідомо. Це залежатиме, зокрема, і від того, як розвиватиметься розслідування італійського правосуддя щодо ймовірного незаконного фінансування його партії Росією. Зрозуміло одне – у дивної кризи буде цікавий розвиток.

Авторка: Ірина Кащей