Отримати італійське громадянство людині без родинних зв’язків з італійцями непросто (на фото — туристичний район біля Колізея у Римі, Італія, 14 серпня 2017 року)
Фото:

EPA/ANGELO CARCONI

Політика італійського уряду щодо мігрантів стає дедалі жорсткішою. На Апеннінах лише за офіційними даними мешкають близько 250 тисяч українців. Зазвичай вони зберігають тісні зв’язки з Україною, але водночас прагнуть інтегруватися в італійське суспільство. Зокрема, отримати дозволи на тривале проживання в Італії, а то й громадянство.

Однак це не завжди легко. До громадянства зазвичай ідуть роками — за винятком випадків, коли його видають за особливі заслуги перед Італією. Так сталося з Дмитром Ніколаєвим із Бердичева, який уже 9 років мешкає у Венеції-Местре на півночі Італії

У квітні цього року 24-річний українець Дмитро Ніколаєв пройшов останній бюрократичний етап на шляху до отримання італійського громадянства. Протягом року президент Італії надасть йому громадянство за спеціальні заслуги: чотири роки тому Дмитро врятував італійця, в якого зупинилося серце.

Українець розповідає: приїхав до Італії в 2010 році до матері, яка вже багато років працювала тут. Італійською він міг сказати лише «привіт», «дякую» та «чи можна вийти в туалет?». Проте він відразу ж вступив у місцевий технікум на спеціальність зубного техніка і швидко вивчив італійську мову.

Особливо йому допомогла виділена місцевим відділом освіти людина, яка володіла як італійською, так і російською мовами. Під час занять вона все перекладала та пояснювала Дмитру.

«Навчання було нескладним, адже українська освіта на цьому рівні значно сильніша, тож у багатьох предметах я був попереду італійських ровесників», — говорить Дмитро. Згодом він вступив до університету, щоб здобути освіту медбрата.

Сьомого листопада 2015 року збіглося дуже багато обставин, розповідає Дмитро. За тиждень до того він закінчив річний курс рятувальника на водоймах, співфінансований місцевою владою. Дмитро повертався з роботи додому, коли помітив машину, що перегородила дорогу, а всередині чоловіка, який схилився на кермо, — у водія стався серцевий напад. Дмитро негайно розпочав реанімацію і продовжував її до прибуття машини швидкої.

Італійця врятували. Дмитро каже: якби він приїхав на місце на 5 хвилин пізніше, було би вже пізно. Організатори завершеного Дмитром курсу рятувальника передали інформацію у місцеву префектуру – орган, що займається питаннями мігрантів — та ініціювали нагородження Дмитра італійським громадянством.

Отримати італійське громадянство людині без родинних зв’язків з італійцями непросто. Адже воно передусім грунтується на «праві крові». Як наслідок, діти мігрантів, навіть якщо вони народилися вже в Італії, можуть отримати італійське громадянство лише після досягнення повноліття та виконання низки умов. Зазвичай вони повинні безперервно проживати в Італії впродовж 10 років, мати місце роботи та прописку і певний рівень доходів.

Якщо все вдасться, Дмитро отримає громадянство на 4-5 років швидше, ніж за зазвичай. Це допоможе йому влаштуватися на роботу у державних закладах. Також він зможе брати участь у політичному житті країни та працювати в інших країнах ЄС. Спростяться бюрократичні процедури як для нього, так і для його рідних.

Фото:

Фото надане Дмитром Ніколаєвим

Подвійне громадянство: необхідність для України?

Дмитро планує залишитися в Італії та продовжити освіту за фахом стоматолога. Але він хоче зберегти українське громадянство і сподівається, що «італійським» українцям невдовзі буде дозволено мати два паспорти. На його думку, нелогічно, коли країна обрубує зв’язки з українцями, що змушені покинути її через фінансову скруту. І водночас заплющує очі на подвійне чи навіть потрійне громадянство впливових політиків чи бізнесменів.

З Дмитром погоджується Олена Катаранчук, голова громадської правозахисної організації українців в Італії «Оберіг», що діє у Венеції-Местре на півночі Італії. На її думку, чи не всі українці, що отримують італійське громадянство (лише у 2017 році таких було 2698), хочуть зберегти український паспорт. Адже отримання італійського громадянства не означає відмови від свого коріння, а переважно продиктовано прагматичними міркуваннями.

Ще у 2017 році Олена Катаранчук та інші представники української діаспори з країн ЄС та США закликали президента Петра Порошенка узаконити подвійне громадянство на основі міждержавних договорів з кожною окремою країною, в якій українська діаспора є особливо чисельною та політика котрої є лояльною до України.

З кожним роком тема подвійного громадянства для українців в Італії ставатиме дедалі актуальнішою. Італійські дитячі садочки та школи вже зараз відвідує 20 тисяч українців. Більшість із них зможуть претендувати на громадянство після досягнення 18-ліття або 10-річного безперервного проживання в країні.

Антиіміграційна політика уряду Італії

Водночас питання громадянства є лише одним із багатьох, що впливає на долю понад 235 тисяч українців, що проживають в Італії. Прибуття до Італії в останні роки сотень тисяч мігрантів, переважно з країн Близького Сходу та Африки, викликало запеклу дискусію щодо їхньої інтеграції та легального статусу.

Уряд Італії, зокрема віце-прем’єр Маттео Сальвіні, є прихильником більш жорсткого міграційного законодавства, спрямованого на скорочення кількості мігрантів.

Важливим кроком у реалізації такої політики стало ухвалення так званого Декрету про безпеку або Декрету Сальвіні. Цей пакет законів ускладнює отримання мігрантами дозволів на проживання, полегшує позбавлення таких дозволів та економить кошти на утримання шукачів притулку в Італії.

Декрет Сальвіні впливає і на українських мігрантів. Зокрема, він ускладнює процес отримання італійського громадянства та певних категорій дозволів на проживання. Проте особливо важливий вплив має загальна політика уряду та ставлення до мігрантів.

Олена Катаранчук звертає увагу на те, що антимігрантські настрої не можуть не відбиватись на тому, як трактуються і виконуються закони. З її слів, після приходу до влади партії Сальвіні «Ліга» стало складніше співпрацювати з органами місцевої та державної влади. Олена розповідає, що до “Оберегу” іноді звертаються за допомогою українці, що проживають в Італії і оформлюють дозвіл на проживання з метою «возз’єднання сім’ї» для своїх родичів з України: від них вимагають непередбачені законом документи. Є випадки немотивованих затримань чи відмов у в’їзді українцям в аеропортах та на дорогах країни.

Віце-прем'єр-міністр Італії Маттео Сальвіні (в центрі) зустрічає нігерійських мігрантів визволених з лівійських в'язниць в аеропорту поблизу Рим, Італія, 14 листопада 2018 року
Фото:

EPA-EFE/ETTORE FERRARI

Тисячі українців без документів

В атмосфері настороженого ставлення до мігрантів, яку культивує чинна влада, також марно сподіватись на зміну становища тих українців, які досі нелегально перебувають в Італії. Востаннє значна легалізація мігрантів за урядовою ініціативою відбулася ще у 2012 році. Тому, ймовірно, десятки, якщо не сотні, тисяч українців живуть в Італії без документів. При цьому що далі на південь в Італії, то їх більше — адже там ризики депортації та штрафів нижчі, ніж на півночі.

Відсутність легального статусу не може не відбиватися на якості життя. Олена Катаранчук розповідає про часті випадки експлуатації італійськими роботодавцями українських працівників. Вони отримують нижчу зарплату, працюють без вихідних, часто в надзвичайно складних емоційних та побутових умовах – наприклад, доглядаючи за немічними людьми. При цьому, остерігаючись депортації та штрафу для роботодавця, вони нерідко майже не покидають дому і бояться звернутись за допомогою в лікарню.

Звіт італійського уряду також констатує слабку фінансову інтеграцію українських мігрантів та порівняно низькі доходи. Переважно це пояснюється зайнятістю більшості українців (62%) у низькооплачуваній сфері послуг, зокрема з догляду за людьми та хатньої праці. Звіт також відзначає, що хоча українська спільнота четверта за чисельністю серед усіх мігрантів в Італії, вона посідає лише 12-е місце за кількістю підприємців. Водночас, помітне поступове підвищення фінансової грамотності. Наприклад, все більше українців в Італії відкриває банківські рахунки.

Пані Олена говорить, що допомогти мігрантам може українська держава. Це стосується не лише подвійного громадянства, а й відкриття додаткових консульських установ та поглиблення двосторонньої співпраці між Італією та Україною, зокрема в питаннях виплат пенсії, оформлення різних видів соціальної допомоги та визнання документів про освіту.

Зрештою, саме мігранти, зокрема в Італії, нині є найбільшими інвесторами в українську економіку. Лише у 2018 році українці з Італії переказали в Україну щонайменше 492 мільйонів доларів. Вони не лише заслуговують на підтримку, а й заробили на неї.

Українська спільнота четверта за чисельністю серед усіх мігрантів в Італії (на фото — сім'ї відпочивають у парку в День праці, Рим, Італія, 1 травня 2019 року)
Фото:

EPA-EFE/LUCIANO DEL CASTILLO

Як можна полегшити життя мігрантів в Італії

Про проблеми українців в Італії Громадське розпитало Олену Катаранчук, яка очолює «Українську громадянську правозахисну організацію українців в Італії “Оберіг”» у місті Венеція. Організація надає юридичну та консультативну підтримку українцям зі всієї Італії. Олена проживає в Італії з 2002 року, а у 2011 році отримала ступінь магістра за спеціальністю «Міграція та соціальна політика» від Університету Ка’ Фоскарі у Венеції.

Як впливає нелегальне становище мігрантів на якість їхнього життя?

Наведу випадок, з якими безпосередньо працювала наша організація і які мене вразили.

Літня українка, яка десять років нелегально працювала доглядальницею, проживала в поганих побутових умовах і зрештою тяжко захворіла. Звернутися по медичну допомогу вона боялась, оскільки остерігалася депортації. Наші активісти дізналися про неї і викликали швидку. Але щось змінити було вже пізно — попри лікування, жінка невдовзі померла.

Дуже важливо завжди мати якісне медичне страхування.

Існує також проблема в тому, що українці іноді погано знають свої права та обов’язки в Італії. Наприклад, навіть працюючи без документів можна в суді досягти компенсації невиплаченої роботодавцем зарплати. За відсутності власних коштів, адвоката в такому випадку може надати держава.

Як можна мігранту легалізувати своє перебування в Італії?

Ми консультували щодо отримання дозволу на проживання осіб, які в Україні мешкали у зоні воєнних дій чи яких переслідували після подій на Майдані. Але звісно, італійських чиновників потрібно переконати, що існують вагомі причини для такого дозволу — а надати документальні підтвердження підстав для отримання дозволу не завжди вдається. Не допомагає і брак об’єктивної інформації в італійських ЗМІ про російську агресію в Україні, яка впливає на ставлення італійських бюрократів. Також українці іноді подають такі заявки, не маючи достатніх підстав.

Україні мають право отримати дозвіл на проживання при поступленні на навчання в італійський виш чи при офіційному працевлаштуванні. Дозвіл на проживання, а за виконання певних умов і громадянство, можуть отримати українці, що одружуються з громадянами Італії.

Крім того, при отриманні дозволів на сезонні роботи за так званим Декретом Флуссі, певна кількість українців може з часом конвертувати їх у дозвіл на роботу.

Чи може українська держава якось покращити становище українських мігрантів?

Між Україною та Італією досі немає двосторонніх угод, які би врегулювали виплату пенсій, зарахування стажу з іншої країни до сукупного стажу тощо. Зараз між пенсійними фондами обох країн немає прямих стосунків, тож документально оформити виплату італійської пенсії за віком в Україні повинні самі люди. На цьому нерідко наживаються як банки, в яких відкриваються рахунки, так і недобросовісні фірми-посередники, які за дуже високі комісійні беруть на себе оформлення перерахунку італійських пенсій в Україну.

Банки та посередники не повідомляють про всі витрати, користуються старшим віком та відсутністю досвіду у людей. Якби існувала двостороння угода, людям достатньо було би звернутись до Пенсійного фонду своєї країни.

Також важливо відкрити більше консульських установ.

Поділитись: